Митець народився у Львові 1883 року. Протягом 1890—1905 років він отримав першокласну музичну освіту в професора Львівської консерваторії А. Вольстафа, а також у Варшавській консерваторії та приватних музичних студіях Італії, Франції та Бельгії. У 23 роки Іван Косинін — блискучий скрипаль та композитор — із приголомшуючим успіхом гастролює країнами Західної Європи, у США та Канадi. 1904 року канадська газета «Телеграм» із захопленням писала про виконавську майстерність молодого скрипаля: «Він приголомшує незатертими імпресіями, немов дорогоцінними діамантами, всякого слухача, незалежно від віку». «Пан Косинін є першорядним віртуозом, — відгукується на його виступ брюссельський рецензент. — Його скрипка без акомпанементу заступає цілий оркестр, виспівуючи глибини артистичної душі. Годиться додати, що успіх пана Косиніна наблизився до тріумфів, що припадають лише найбільшим артистам». У наступні роки митець концертує на всіх континентах, виступаючи в Азії, Африці, Північній і Південній Америках. Водночас як композитор він створює ряд музичних п’єс за мотивами індійських мелодій, твори на теми з американського фольклору, пише музику для балетів (на жаль, усе це загубилося 1917 року під час його перебування в Москві).
Занурений із раннього віку у світ музики, Іван Косинін водночас надзвичайно захоплювався графікою та малярством. Перші уроки живопису він, найпевніше, отримав у домі Миколяшів, однієї з найбагатших львівських сімей, котра походила з Богемії і утримувала добре знану аптечну фірму (в ній працювали батьки Косиніна). Попри бізнесову діяльність, Миколяші були надзвичайно обдарованими та освіченими людьми, які з величезним натхненням займались малюванням та художньою фотографією. Так чи інакше, але вже в 16 років Іван непогано володів олівцем і пензлем. Однією з перших значних художніх робіт нікому не відомого юнака-скрипаля стала декорація для пересувної опери в Італії, зроблена за протекцією видатного італійського співака Монтекудо. Саме в Італії Іван Косинін вирішує серйозно займатися малярством і навіть вступає до однієї з художніх шкіл Риму. Невдовзі він переїздить до Санкт-Петербургу з надією вступити до Академії мистецтв. Та доля розпорядилася інакше. Близько 1900 року, навчаючись у Варшавській консерваторії, митець паралельно відвідує художню школу Герсона — один із найповажніших мистецьких закладів Польщі, а далі продовжує художню освіту в приватних студіях Північної Америки, Західної Європи (Рим, Париж, Нідерланди), Азії (як художник працював у складі нідерландської наукової експедиції в Індії).
Та найплідніше як художник Косинін працює у 1907—14 роках у Львові, створюючи ряд живописних робіт (олійних і акварельних) та ілюструючи місцеві часописи («Неділя», «Ілюстрована Україна», видання Українського педагогічного товариства, календарі товариства «Просвіта» тощо). Окремі роботи Косиніна цього періоду позначені відверто авангардною, часом навіть сюрреалістичною стилістикою. Це не дивує, якщо згадати, що саме Косинін був одним із найактивніших учасників найавангарднішого мистецького об’єднання західних областей України «Молода муза».
У 1930—50-х роках доля митця, як і його творчої спадщини (музичної та образотворчої), склалася трагічно. Хоч він продовжує творчо працювати — пише жанрові та релігійні картини, працює декоратором Львівського театру опери та балету (1930-ті роки), викладає у Музичній школі (1946), та його мистецтво виявляється фактично непотрібним «пролетарській епосі». Тож він замикається в собі, практично не контактуючи зі світом людей, тихо й непомітно відійшовши з нього 1959 року.
Ті, кому довелося знати Івана Косиніна, згадують про нього, як про великий талант і глибоко інтелігентну людину. Безперечно, гідну того, щоб бути згаданою принаймні в енциклопедичних словниках.
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
