Напередодні 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя Національний банк України випустив у обіг ювілейну монету номіналом п’ять гривень. Сам портрет письменника — відомий та впізнаваний. А от вишиванка — несподіване творче рішення авторів монети Володимира Тарана, Олександра та Сергія Харуків — досі ніхто так не зображав письменника.
— Ми прагнули втілити свою версію Гоголя, — розповідає «Дню» художник Володимир ТАРАН. — Він — контроверсійна постать. Про нього можна багато говорити. Але, правду кажучи, розмови, чий Гоголь письменник — російський чи український — набридли. З огляду на ці суперечки, нам хотілося наголосити ось на чому: дійсно, Микола Васильович жив у Російській імперії, але душа у нього була українська. Зрештою, про це свідчать його твори, написані з теплом, любов’ю та доброю іронією про своїх земляків, із розумінням нашого національного характеру, давніх звичаїв... На українській душі письменника ми й наголосили за допомогою вишиванки. Хоча, як відомо, портретів Гоголя, де б той був у вишитій сорочці, немає.
На конкурс подавалися ескізи кількох авторських колективів. Вочевидь, наш переміг саме через цю знахідку — вишиванку. Адже вишиванка — це все-таки свідчення приналежності до української культури, до українського світу.
Ми також причетні до створення двох ювілейних марок. На одній — сам Микола Гоголь, на другій — сюжет із його «Тараса Бульби».
— Пане Володимире, що монети, а особливо — марки можуть розповісти про ту чи іншу націю?
— На початку незалежності України, коли тільки починали карбуватися українські монети, їхні тиражі доволі повільно розходилися. Зараз, при збільшенні назв і накладів, монети розходяться миттєво. Це говорить про реальний інтерес наших співвітчизників та колекціонерів із-за кордону. Одна знайома, щоб не дарувати щось банальне друзям на день народження, купує срібну чи золоту монету. Дарувати українські монети стає модно.
В Україні карбується багато монет, які можуть пропагувати нашу історію та культуру як всередині країни, так і за її межами. Наприклад, серія «Діячі УНР». Про головних персонажів цього історичного періоду українці знають небагато. Тому про вихід тієї чи іншої монети, про постать чи подію, якій вона присвячена, треба більше говорити у ЗМІ, як говорять про якусь культурну подію. Що стосується вітчизняних марок, то їхнє промо, особливо у світі, більш налагоджене.
— Пане Володимире, з чим ви перемогли на Міжнародному конкурсі з монетного дизайну, що проходив цьогоріч у Японії?
— З монетою, присвяченою тисячоліттю карбування монет у Києві. На мою думку, світові цікавіше бачити нас зі своїм обличчям, а не з чужими, запозиченими. Ми — я та Олександр і Сергій Харуки — навіть стежили, які монети перемагають у конкурсі. Власне, перемагають ті, що мають національне забарвлення. А українцям, при нашій упослідженій історії, є кого згадати і показувати на монетах.
