«КАРМАН» — ось таке ім’я в іменинника. Він з’явився на базі театру-студії «МИ». Актори театру виступали на різних майданчиках, найбільше — в Сімферопольському художньому музеї, і зрозуміли, що їм потрібна своя територія, на якій можна не лише ставити театральні постановки, а й втілювати різноманітні творчі ідеї в інших видах мистецтва. Приміщення знайшли. Але в новому будинку доводиться не лише творити і створювати, а й бути добрими господарями. Це виявилося найскладнішим випробуванням.
— Ми сподівалися, що глядачі до нас добре ходитимуть, що працюватиме акторська студія, і ми зможемо зробити Центр беззбитковим підприємством, і, природно, впроваджуючи різні додаткові проекти, зможемо заробляти для тих людей, які тут працюють, — каже директор арт-центру «КАРМАН» Ганна ВВЕДЕНСЬКА. — На жаль, не зовсім вийшло. Хтось каже, що нам не вистачає реклами наших заходів, хтось — що невдало вибране приміщення, воно дуже дороге. Ми спілкувалися з представниками влади, писали їм листи, але це не принесло жодних результатів. Ми шукали спонсорів і меценатів, проте їм теж не цікаво підтримувати молодіжний театр із різних причин. Можливо, для поліпшення фінансової ситуації, що склалася, доведеться звужувати нашу діяльність до театру, який, так чи інакше, є прибутковою частиною центру.
Закриття «КАРМАНа» — погана перспектива для Сімферополя та Криму в цілому, бо активна молодь втратить свій єдиний майданчик для спілкування, адже арт-центр — це маса зустрічей, семінарів, відкритих шкіл, кіновечорів, виставок. Тут вирують важливі дискусії, синтезуються ідеї, відбуваються знайомства.
Попри скрутне становище, з нагоди дня народження «КАРМАНа» підготували насичену святкову програму. 14 вересня відбудеться «Фестиваль сучасного мистецтва», за програмою якого має бути фотовиставка робіт, відкритий майстер-клас акторської майстерності, створення картини «Культурна карта півострова». У самому арт-центрі цього дня можна буде подивитися фільми Жана Люка Годара. Наприкінці святкового фестивалю біля входу до «КАРМАНа» покажуть виставу «Хто образив тітку Фаю?».
На майбутній рік у «КАРМАНі» заплановано відкриття акторської школи і школи для художників, проект у співпраці з Сімферопольським художнім музеєм, декілька фотопроектів, літературні й музичні вечори, вистави та інші вже традиційні проекти. Також про арт-центр почують на фестивалях «Курбалесія», «Драма.ua», «Тиждень актуальної п’єси». Подальша творча доля цього мистецького гурту залежатиме від небайдужих до мистецтва людей.
Владислав ТРОЇЦЬКИЙ, директор Центру сучасного мистецтва «Дах»:
— Спочатку потрібно зробити гідний рівень мистецтва, а потім думати про фінансування. Якщо проект хороший, то реклама відбувається за принципом «сарафанового радіо», а якщо є лише ілюзія, що цей проект подобається аудиторії, то й реклама не допоможе.
Якщо театр домагається міжнародного визнання, то він може існувати на гроші бізнесменів або місцевих урядовців, котрі могли б сказати: «У нас є театр, який їздить світом, і ми хочемо його фінансувати». Це такий «локальний патріотизм». Вихід на міжнародний рівень — набагато більша праця, ніж пошук грошей. Для цього потрібен талант, розуміння світового контексту того, що ти робиш.
«Дах» — це приватна історія, нам ніхто не допомагає. Ми не заробляємо театром, а знаходимо ресурси ззовні. Коли не було грошей, ми робили вистави на вулицях, у помешканнях, у музеях. Якщо хочеш грати, але не можеш платити оренду — йди з цього приміщення туди, де можеш платити. А коли не хочеш іти, домовляйся з політиками, бізнесменами. Не варто витрачати своє життя на безглуздий пошук грошей.
Олег ВЕКЛЕНКО, президент Міжнародною трієнале екоплакату «4 блок»:
— З урядовцями боротися важко, я прагну з ними не перетинатися, а працювати з тими, хто розуміє суть справи. Нам допоміг фонд «Відродження». Ми розписали всі наші позиції, а зараз відзвітуємо за кожну копійку. Але це теж рішення. Загалом управління культури має підтримувати такі організації. Може, не коштами, а хоча б із питань звільнення від оренди або знижки на оренду і комунальні платежі.