Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Перегук революцій у житті й на сцені

У Ліоні представлено українсько-французький проект «Майдан Інферно»
10 серпня, 2016 - 10:01
ВИСТАВА «МАЙДАН ІНФЕРНО» — ЦЕ СУЧАСНА ІСТОРІЯ, НАВІЯНА МІФОМ ПРО ОРФЕЯ І ЕВРІДІКУ / ФОТО КЛЕМАНА ПЕРЕТЯТКА

Середина літа виявилася надзвичайно активною на «надзвичайні стани» не лише на сході України, а й у багатьох країнах: низка терактів, спроба військового перевороту в Туреччині, Brexit, буремні події в Єревані та Алмати... А нещодавно французьке свято початку Французької буржуазної революції 14 липня — взяття Бастилії — трагічно увірвалося терактом у Ніцці... Тож не випадкова й активізація політичного театру у світі, зокрема міжнародний фестиваль «Етранж Етранжи» в Ліоні, на якому стартував також українсько-французький проект «Майдан Інферно» театральної компанії «Сі Колапс» (режисер — Клеман Перетятко) з представленням нової книжки.

Це п’єса Неди Нежданої, присвячена українській Революції Гідності, над якою авторка працювала в Києві та Парижі, стала першою в історії українською драмою, опублікованою у французькому видавництві «Еспасдьєн Інстан». Нагадаємо, наприкінці сезону цей проект було представлено в Києві у Французькому інституті з участю автора і режисера проекту. Авторка розповіла, що мотивом до створення п’єси стала історія одного молодого чоловіка, котрий, рятуючи свою кохану дівчину в ніч «кривавої суботи», потрапив у кому і довго вважався зниклим безвісти.

У п’єсі «Майдан Інферно, або По той бік пекла» реальна подія оживила стародавній міф про Орфея та Еврідіку, але навпаки. Ангеліна шукає коханого Ореста і хоче повернути його з того світу, але не вона спускається в пекло, а ніби пекло приходить на землю і полонить живих... До головних героїв, які знаходять одне одного лише у фіналі, приєднуються музикант Люб, охоронець Степанич, медсестра Зоя, семінарист Пафнутій, журналістка Марго. Кожен зі своєю історією та причиною тут бути. Адже саме присутність на Майдані уже стає головною дією, тією силою, яка протистоїть «пеклу». Долі героїв химерно переплітаються. Так, аби порятувати брата Зої, солдата ВВ, котрий мимоволі опинився на іншому боці барикади, Пафнутій стає на лінію вогню і втрачає від удару гранатою око. Степанич, котрий, давно втративши сина, прийшов рятувати дітей інших, сам гине від кулі снайпера. Марго, попри страх крові, допомагає пораненим, а балагур Люб будує барикади.

П’єса поєднує чотири світи — реальності на Майдані, внутрішніх монологів головних героїв, тіньового світу нападників та віртуального світу соцмереж, але театральними засобами — з іграми й масками. П’єса завершується символічним святкуванням перемоги Майдану, яке уривається звісткою про збройний напад Росії на Україну.

Автор передмови до книжки «Майдан Інферно» Мішель Корвен, знаменитий французький дослідник драми, зокрема упорядник «Антології європейської драматургії другої половини ХХ століття», зазначає, що герої п’єси повторюють гасло Французької революції: «Воля, або смерть!» Коло замкнулося в перегуку революцій...

Французький режисер Клеман Перетятко знайшов діалог революцій двох століть — ХХ і ХХІ у п’єсах «Патетична соната» М. Куліша та «Майдан Інферно» Неди Нежданої, яких об’єднує, на його думку, руйнація любові соціальними катаклізмами. На зустрічі у Французькому інституті глядачам представили першу сценічну версію в Ліоні, а також сценічні читання п’єси в Парижі, Маннгеймі (Німеччина) та Києві.

В ескізній виставі в Ліоні глядачі мали нагоду приміряти маски Путіна, Меркель чи Олланда, пригоститися чаєм на сцені, а потім тікати від «Беркута» разом з акторами, опинитися у своєрідному «чистилищі» у стані коми, а потім побачити образне зображення віртуального світу з дротів... У фіналі був задіяний навіть цирковий артист із надзвичайними акробатичними трюками. А паралельно різким брехливим контрастом слугувало абсурдне відео з пропагандистського російського шоу в Криму. Публіка була різною — і українська, і французька, і міжнародна фестивальна, але всі дивилися з надзвичайною цікавістю й активно обговорювали після перегляду. А митці театру з Буркіна-Фасо висловили свою особливу думку, що дійство було дуже... «африканським».

Спільність відчуття нашого буремного часу, те, що Україна опинилася в одному з епіцентрів, надзвичайно важливо сьогодні передавати засобами мистецтва — заради усвідомлення змін свідомості. Проект «Майдан Інферно» режисер планує продовжити в Україні та Франції. Зокрема, в межах конференції та фестивалю-лабораторії Центру Курбаса «Культура як суб’єкт. Майдан. Війна. Екстрема» восени.

Андрій КАРПЕНКО
Газета: 
Рубрика: