Сьогодні будь-який кримчанин знає «Боспорські агони» (агони — з грецької — змагання). Цей фестиваль починався в Керчі (автор ідеї і беззмінний натхненник — заступник голови Ради міністрів АР Крим Тетяна Умрихіна), а через декілька років «... агони» охопили вже весь Кримський півострів. Якщо перші роки увагу його організаторів було зосереджено переважно на театральному мистецтві, то згодом у фестивальне поле потрапили сусідні Музи — образотворче мистецтво, музика, література, поезія, кінематограф, фотомистецтво, музейне мистецтво. Зараз у рамках «Боспорських агонів» проводяться навіть «Малі олімпійські ігри»; зустрічаються вчені, археологи, дослідники старовини, проводячи конференції.
ВІЧНА ТЕМА — БАТЬКИ І ДІТИ
Два останніх роки театральний конкурс прописався в Євпаторії. Ювілейна програма складалася з шести вистав. Класичну «Електру», хоч у різних авторських викладах, запропонували два театри: драму Евріпіда зіграв Грецький театр танцю «РОЕС» із Афін, а трагедію Софокла показав FREIES TEATR BOZEN (Італія, Австрія, Німеччина). Блок сучасності було представлено виставами «Холодний, як камінь, серйозний, як смерть» Раппа Краковського Театру «Людови», «Жартома і всерйоз» Московського театру ім. Вахтангова за участю Василя Ланового та Олексія Кузнєцова, «Дамський майстер» Фейдо Одеського українського музично- драматичного театру ім. Василька і Творчим вечором Зінаїди Кирієнко (Москва).
Гран-прі «Боспорських агонів-2008» розділили між собою дві вистави — «Електра» Евріпіда і «Холодний, як камінь, серйозний, як смерть» Раппа. Саме в них античність і сучасність немовби ввійшли в резонанс. Склад головних дійових осіб грецької і польської вистав збігається. У польській виставі ті ж непрості стосунки батьків і дітей, тільки на новому витку часу й погляду на них людей. Все інше, реалії сьогоднішнього дня — наркотики, свобода, засмічення мозків пустими телесеріалами та рекламою, але так само страждають герої цієї історії, так само вони не згодні з дійсністю, так само прагнуть переінакшити хід подій...
Грецький Театр «РОЕС» — приклад модернової хореографії. Оригінальний сучасний танець тут поєднується з культивуванням можливостей тіла, пластичні рухи сприймаються, скоріше, акробатичними трюками. Режисер-хореограф винаходить візуальні картини з тіл, з варіацій їхніх різних положень. Це образно, асоціативно, емоційно, могутньо за сприйманням, відчуттям грецької культури та традицій. Сценічним баченням міфу про Електру, вони максимально наблизили свій сюжет до античної сутності міфу...
Церемонії відкриття й закриття фестивалю — сталі масштабні дійства. Відкриття відбувалося на стародавній землі Керкинітіди, нинішньої Євпаторії, а закриття — в нещодавно відкритому, відреставрованому будинку Ялтинського театру ім. А. Чехова.
КОМЕНТАРІ
— Ми — наступники та продовжувачі традицій Стародавньої Еллади, чиї великі культурні досягнення було створено багато в чому завдяки агонам — змаганням вільних громадян. Агони — наша історія, звернення до джерел, відродження традицій і сплеск високої творчості. Агони — це обговорення вічних істин добра й зла, непідвладних часові, — підкреслила Тетяна УМРИХІНА, заступник голови Ради міністрів АР Крим. — Сьогодні Керч є одним із центрів з вивчення античної культури. Тут у тісній співдружності працюють археологи різних країн, відкриваючи нові сторінки історії Криму та України. Пам’ятки Керчі включено до державного «Реєстру нерухомих пам’яток України національного значення». Але це стало можливим лише після великотрудної праці, спрямованої на збереження культурно-історичної спадщини Східного Криму, внесок до якої внесли «Боспорські агони». Фестиваль виконав своє призначення, відкривши світові стародавню Керч, як один із центрів античної культури і керчан, — спадкоємців багатих культурних традицій. Ми щасливі співпрацювати з відомими акторами й митцями, вченими й археологами, послами культури і мистецтва різних країн. Ми пишаємося тим, що територія фестивалю розширюється, охоплюючи всю стародавню Тавриду, а його ідеї підхоплюють ентузіасти в інших регіонах.
— Античний театр — живе, невичерпне джерело на всі часи, яке являє амплітуду людського життя і духу, — сказала Лариса КАДИРОВА, відома акторка, президент Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО (Український центр), незмінний голова журі «Боспорських агонів». — Тема античності хвилює всіх, хто приїжджає до Криму підняти завісу цього фестивалю. Неповторну ауру свята створюють кримчани... Скарб життєвого матеріалу, закладений у творах античності — база для подальшого драматичного втілення. Фестивальна палітра стане багатшою, якщо ми будемо дотримуватися девізу: від античності до сучасності. Головне — торкнутися розуму і серця сьогоднішнього глядача.
— Я об’їздив майже весь світ, але те, що побачив у Керчі, мене особливо вразило. Тут відчувається глибина віків, — зiзнається Донатас БАНІОНІС, легендарний актор (Литва). — Раніше для мене Крим асоціювався з Ялтою, але тепер я впевнений, що Крим починається з Керчі. Тут його коріння та справжня історія. Радий, що на старості років доля дала можливість познайомитися з цим чудовим краєм. Побувавши тут, я готовий повторювати слова мого вчителя — видатного режисера Мільтініса: «Не шукайте нове — шукайте вічне»...
— Вийшов справжній фестиваль із чесним і відкритим змаганням конкурсних вистав, із різним театром — від суворо просвітницького до підкреслено експресивного, з різною акторською грою — від вищого пілотажу професіоналів до божевільної енергії юності, — вважає Олександр ГОЛОБОРОДЬКО, популярний актор, колишній кримчанин, а нині москвич.
— З чого починається будь-яке мистецтво? — питає знаменитий актор із українським корінням Василь ЛАНОВИЙ (Москва). — Зі здивування. Очі малюка, який відкрив на своїй руці метелика, що приземлився, широко розтуляються від відчуття дива. За часів античності — дитинства людства — не міг не з’явитися театр, бо здивування — мати всієї творчості... Як людина, кровно пов’язана з Україною, я розумію безглуздя спроб скасувати або поламати тисячолітні культурні зв’язки, відмовитися від найбагатшої спадщини різних народів, а особливо — в такому багатонаціональному регіоні як Крим.
— Я радий, що входжу до кола друзів фестивалю. У «Боспорських агонів» є безперечний магніт, — зазначає відомий актор театру і кіно Володимир КОРЕНЄВ. — Це яскраве, барвисте свято цікаве тим, що в різній формі, різними мовами говорить про просте й вічне. Люди, які беруть участь у фестивалі, цікаві одне одному. Всіх об’єднує спільна мета — разом згадувати, відроджувати історію людства, щоб, заражаючись енергією предків, черпаючи їхнiй досвід, упевненіше йти вперед. Минуле не вмирає, якщо воно здатне служити майбутньому.
— Я й не знав, що в античність можна просто приїхати потягом або прилетіти літаком, — з гумором відповідає Олександр ФІЛІПЕНКО, популярний актор. — На «Боспорських агонах» ми відкрили новий для себе світ, і цей світ прекрасний!
— Успіх будь-якого місцевого свята — це земля і люди. — сказала Людмила РУБАНЕНКО, керівник творчого об’єднання «Вітальня на Дворянській» (Харків). — Ми з чоловіком (Леонідом Рубаненком) є членами опікунської ради Будинку-музею Максиміліана Волошина, допомагаємо відновлювати знамените «Волошинське гніздо». У Коктебелі нам удалося почути, як говорила про «Боспорських агонів» Тетяна Умрихіна, спокушаючи керченськими визначними пам’ятками. Ми не просто стали друзями «агонів». Чимало спільно з фестивалем уже здійснено, а ще більше — у наших творчих задумах.
— У всі віки й часи митці творили свою історію. Вона йшла рівнобіжно з історією війн, завоювань, насильства, політики. Іноді вони перетиналися, іноді ні, але творчість, культура не можуть не впливати на те, що відбувається в суспільному житті, — говорить Олена КАМБУРОВА, знаменита співачка, художній керівник Московського театру музики та поезії. — Я виросла в Україні, вчилася в Києві. Мої предки — маріупольські греки... Фестиваль «Боспорські агони» об’єднує найрізноманітніших людей. Не важливо, звідки ти, коли розмова йде мовою творчості, емоцій, мовою театру. Тут об’єднання відбувається поза часом і простором, це одна велика територія мистецтва, освячена античністю.
