Форум на тему «Здається, я заходжу в наш сад», у якому беруть участь проекти 55 художників віком до 35 років, можна назвати однією з головних подій у сфері візуальних мистецтв України-2019. На відміну від Києва, у «першій столиці» України контемпорарі-арт тільки зараз «перемагає» інші, більш традиційні напрямки. Енергія першопрохідництва — як у романах Толкієна і Говарда, що прямо на очах у читачів «винаходили» сучасну фентезі, або немов у Києві, коли «Мистецький Арсенал» тільки-но розпочав працювати, — ось що виразно відчувалося вже під час офіційного відкриття Бієнале на сходах Держпрому. Втім, напевно, і саме повітря в центрі «конструктивістського», авангардного, індустріального Харкова, міста Хвильового і Ландау, Єрмілова, Бахчаняна, «харківської школи фотографії», і т.д., і т.п., завжди насичене молекулами експерименту. А відчуття підкореного фронтиру п’янить не гірше за шампанське...
Під звук офіційних промов юна (основна частина глядачів) і вся інша публіка набирала номера все нових друзів і знайомих по мобільних телефонах. І кричала у слухавки: «Швидше їдьте сюди! Такого в Харкові ще не бачили! А людей тут скільки!» Явно, відчувши загальне піднесення, губернатор Харківщини Юлія Світлична, яка приїхала на відкриття, замість офіціозної промови теж зізналася в любові до совріску. А опісля урочистостей неймовірна юрба людей, як єдина родина, святкувала відкриття основного, конкурсного проекту Бієнале в «старому» корпусі готелю «Харків». Їхнім почуттям, цій єдності, люто позаздрила би і київська, і навіть нью-йоркська богема і не богема. Якби мешканцям міста на Дніпрі та Великого Яблука знову пощастило би підкорювати будь-який культурний «фронтир».
Абстрагувавшись від пережитих під час відкриття Бієнале емоцій, констатую: бастіон консерватизму, схоже, остаточно порушено і на Слобожанщині. Однією з причин, через яку сучасний арт повільно приживався у Харкові, самі харків’яни вважають мізерну кількість виставкових майданчиків, на яких можна експонувати контемпорарі.
— Майданчиків, де експонується сучасне мистецтво, у Харкові дуже мало: Муніципальна галерея, «ЄрміловЦентр», галереї VOVATANYA та «Come in», — розповіла нам голова оргкомітету Бієнале, директор харківської Муніципальної галереї Тетяна ТУМАСЯН. (Ініціатором появи «молодої» Бієнале ще 2017 р. стало Міністерство культури, а 2018-го Муніципальна галерея була призначена офіційною головною «приймаючою» фестиваль стороною в Харкові). — Є ще ряд інституцій, які працюють не так регулярно, наприклад, Loft3 Академії дизайну і мистецтв. Колись харківська влада заявила, що відкриє «музей сучасного мистецтва», перший в Україні. Але це виявилося авантюрою. Скляним чохлом накрили наш Історичний музей. Відтоді там — аварійна ситуація навіть для самого історичного музею...
Бієнале на майже «сковородинську» тему «Здається, я заходжу в наш сад» розгорнулося одразу в 16 міських локаціях! Тільки у готелі «Харків» виставкові площі становлять понад 2 тис. кв.м, а в «ЄрміловЦентрі» — близько 1 тис.кв.м. На цих двох майданчиках розташовані конкурсні роботи, т.зв. основної програми: загалом 55 проектів, відібраних експертами з-посеред поданих з усієї України 390 заявок. Ще є паралельна, освітня (куратор — Катерина Філюк) і абсолютно нова, що з’явилася тільки у Харкові, дитяча (куратор — студія Aza Nizi Maza, Харків, під керівництвом Миколи Коломийця) програми. Якщо врахувати, що над всім цим «садом стежок, що розходяться» на протязі останнього року працювала команда всього з десятка осіб, на чолі з Тетяною Тумасян, — величезний і суперкласний і по наповненню, і по організації фестиваль, який «перевернув» Харків і, швидше за все, історію культури сучасної України, взагалі можна вважати Божим дивом. Помічники у безпосередніх «місцевих» організаторів, звісно, теж були.
Відкритий «молодий» кураторський конкурс, у якому перемогли харків’янин Борис Філоненко, Анастасія Євсєєва та Дарина Скринники-Миська (Львів) та їхня концепція Біеннале-«саду», судили провідні українські експерти в царині контемпорарі арту: Оксана Баршинова, Павло Гудімов, Влодко Кауфман, Павло Маков, Михайло Рашковецький, Тетяна Тумасян і Олена Червоник. Можна сказати, що це з їхнього благословення Харків зажив «за заповітами» модного сьогодні Зигмунда Баумана, який порівняв художників — із садівниками. Форум відбувається за підтримки УКФ, Харківської міської та облради, головними організаційними партнерами є PR-агентство Bagels & Letters і ЦСМ «ЄрміловЦентр». Задіяні і «UA: суспільне» та ХНУ ім.Каразіна.
Я не випадково згадала київський «Мистецький Арсенал». Саме з цією інституцією до її освоєння «мистецтвом», тобто в напівзруйнованому вигляді, асоціюється основна локація харківської Бієнале. Старий корпус готелю «Харків», мабуть, навіть краще за арсенальські: тут більше світла, не такі завеликі відстані між протилежними стінами. Зрештою, вікна та балкони виходять прямо на серце Харкова, площу Свободи! «Харків» було збудовано у 1932—1936 рр. за проектом архітектора Яновицька. 1937 р. «конструктивістський» проект отримав золоту медаль на Всесвітній виставці у Парижі. Сьогодні в його більш сучасних корпусах працюють різні установи. А «старий» роками руйнувався. Бієнале, прийшовши, за згодою нинішнього власника готельного комплексу, Олександра Давтяна, до готелю, тим самим привернула ще й увагу до долі архітектурної спадщини в країні й самому Харкові.
Навіть якби екзотики у вигляді Держпрому і містичного «Харкова» на Бієнале не було (але вони — є!), самі по собі конкурсні роботи варті того, щоб заради них з’їздити до «першої столиці». Рівень творів настільки високий, що хоч бери, і музеефікуй увесь конкурс. Втім, експерти ще назвуть переможців. А грошові нагороди митцям виплатять відомі колекціонери Тетяна і Борис Гриньови. Вони ж у межах паралельної програми фестивалю представлять персональну виставку легендарного Стаса Волязловського. У межах якої вперше будуть показані авторські фото художника.
За підтримки Українського культурного фонду до старту фестивалю вийшов із друку каталог з фото і текстовою інформацією по всіх проектах Бієнале. І безкоштовний путівник — для всіх глядачів. У принципі, можна навіть по них скласти загальне уявлення про те, наскільки добре себе почуває сучасний арт восени-2019 в Харкові. Але, якщо буде така можливість — краще, звісно, їдьте на вихідні на Слобожанщину. Стати учасником справжньої історичної, але не катастрофи, а дуже позитивної події — це точно варто витраченого часу.
Бієнале молодого мистецтва в Харкові триватиме до 31 жовтня.
