Жоден книжковий форум не може похвалитися такою давньою історію, яку має Франкфуртський ярмарок. Вперше він відбувся в 1574 році, після того, як Йоханес Гутенберг заснував поблизу міста книжкову друкарню. До XVII століття Франкфурт-на-Майні залишався центральним виставковим центром Європи. В XVIII столітті через політичні та культурні зміни ця роль відійшла Лейпцигу. Але після війни в 1949 році традиція проведення книжкової виставки в Франкфурті відродилася. І ось упродовж останніх шести десятиліть щорічно в жовтні у Франкфурті збираються тисячі видавців, представників книжкових фірм і літературних агенцій з усіх континентів. Україна вшістнадцяте братиме участь у цьому престижному міжнародному заході. Про особливість цього книжкового форуму ми попросили розповісти керівника робочої групи з підготовки та участі у Франкфуртському ярмарку, тимчасово виконуючого обов’язки голови Держкомтелерадіо Анатолія Мураховського.
— Кожен видавець, яку країну він би не представляв, мріє стати учасником Франкфуртського міжнародного книжкового ярмарку. Адже серед фахівців галузі він вважається одним із найбільших і найпрестижніших книговидавничих і літературних форумів у світі. Щорічно Франкфурт-мессе відвідують понад 1000 людей. Наприклад, минулого року свої стенди тут відкрили 7000 делегацій із понад 1000 країн світу. Вони представляли сотні тисяч найменувань книг та мультимедійних продуктів.
Франкфуртський ярмарок — захід більш діловий, ніж розважальний. Сюди приїздять люди, які займаються серйозним бізнесом. Тут продаються не окремі примірники книг, а цілі тиражі видань. Також у Франкфурті закуповуються права на перевидання тієї чи іншої книги, ведуться переговори щодо перекладу та екранізації літературних творів, підписуються контракти з письменниками тощо. Для широкої публіки двері ярмарку відкриті лише в останні два дні. Тому такої звичної для київської книжкової виставки товчії біля стендів не спостерігається. До речі, загальна площа виставкових павільйонів Франкфуртської ярмарки дорівнює 25 футбольних полів.
— І яка частина цього «книжкового поля» належатиме Україні?
— У нинішньому році Держкомтелерадіо планує орендувати для розміщення Національного стенду України виставковий майданчик площею 68 кв. м. А починалася участь України у Франкфуртському ярмарку 1998 року з двох квадратних метрів, які орендували окремі українські видавці. Серед ентузіастів були приватні видавництва «Перун», «Балтія-друк», з часом до них приєдналися державні видавництва «Либідь», «Мистецтво», «Картографія».
2004 року Держкомтелерадіо організувало у Франкфурті першу Національну експозицію. А вже починаючи з 2005 року фінансування участі українських видавництв у міжнародних книжкових заходах було закладено у держбюджет. З того часу Державний комітет телебачення та радіомовлення щороку організовує та формує єдиний Національний стенд України для участі вітчизняних видавців у Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку.
— Коли держава не фінансувала участь видавців у міжнародних книжкових форумах, владу критикували. Тепер, коли фінансує, теж лунає критика. Мовляв, краще ці гроші пішли б на щось інше...
— Участь у міжнародних книжкових виставках — річ, дійсно, не дешева. Наприклад, оренда 1м2 виставкової площі у Франкфурті коштуватиме нам 385 євро. Але ми добре розуміємо, що національна книга є одним із чинників формування позитивного іміджу України на міжнародній арені. А участь у міжнародних ярмарках є шляхом до просування української книги на світовий ринок.
Наведу такий приклад. Щороку за традицією одна із країн-учасниць Франкфуртського ярмарку за рішенням організаторів отримує статус почесного гостя або одна із мов стає головною. В минулому році такої честі була удостоєна каталонська література. Для багатьох учасників виставки вона стала справжнім відкриттям. Каталонією зазвичай називають автономну провінцію в північно-західній Іспанії. Загалом же у світі приблизно 10 мільйонів людей розмовляють каталонською мовою. Вона зародилася 800 років тому. Їй було важко виживати в лінгвістичному сусідстві з іспанською та французькою мовами. В часи правління Франко вона була взагалі заборонена. Лише після смерті диктатора наприкінці 1970-хроків вона стала другою державною мовою Іспанії. Сьогодні каталонською мовою видається понад вісім тисяч назв книг на рік. Каталонська література на ярмарку була представлена 150 іменами. Найвідоміші серед них — Рамон Ллуль, Мерсе Родореда, Блай Бонет, Жуанот Марторель, Франциск Фонтанелла, Сальвадор Эсприу, Винценц Гарсиа и Йозеф Пла. До речі, останній помер близько 30 років тому, залишивши після себе творчий доробок із понад 40 томів. Саме під час роботи Франкфуртського ярмарку були укладені угоди про переклади та перевидання творів цих авторів багатьма мовами світу. Каталонська література отримала ще більше визнання.
Я думаю, що цей приклад змусить скептиків змінити свою точку зору і замислитися над тим, як сприймають Україну і нашу літературу в світі — як самостійну, самодостатню чи за існуючими ще за радянських часів стереотипами як складову «великой и неделимой» імперії. До речі, минулого року Україна заявила про своє бажання взяти участь у 2012 році у Франкфуртському ярмарку у якості почесного гостя.
— Які видання увійдуть у Національну експозицію України?
— Ми сформували Національний стенд як із книг виставкового фонду Держкомтелерадіо, котрі випущені за бюджетною програмою «Українська книга» у 2006 — 2008 роках, так і з видань, які нам надали видавництва і видавничі організації з усіх регіонів України. Книги розміщуватимуться на стенді за такими розділами: «Видання для дітей та юнацтва»; «Твори класиків української літератури та лауреатів Національної премії ім. Т.Г.Шевченка»; «Твори класиків зарубіжної літератури (в перекладі українською мовою)»; «Науково-популярні видання»; «Довідкові та інформаційні видання (енциклопедії, довідники, словники)»; «Видання іноземними мовами та мовами національних меншин». У програмі участі України у 60-му Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку — численні презентації нових книг. Зокрема, книги М.В. Гоголя «Петербурзькі повісті» видавництва «Грані-Т» — володаря гран-прі V Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги»; чотиритомного видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США «Великий голод в Україні 1932 — 1933 років», випущеного Видавничим домом «Києво-Могилянська академія» за бюджетною програмою «Українська книга»; альбомів про Україну та путівників по Україні: «Україна. Природа, традиції, культура», «Автомобільна прогулянка Україною», «Коло вічності Українських Карпат» та інші книги видавництва «Балтія-Друк»»; серії книг «Бібліотека Шевченківського комітету», книг видавництв «Мистецтво», «Либідь», «Етнос».
Традиційно на Національному стенді України відбудеться День української книги за участю працівників Генерального консульства України у м. Франкфурті-на-Майні, керівників Державного комітету телебачення та радіомовлення, представників української делегації видавців, ЗМІ, української громади, учасників та відвідувачів ярмарку. В рамках «Дня української книги» буде організовано благодійну акцію — передачу літератури місцевій українській громаді для поповнення її бібліотечних фондів.
— А як щодо ділової частини участі у ярмарку?
— Ми запланували зустрічі та консультації українських книговидавців з представниками зарубіжних книготорговельних агенцій щодо поширення інформації про українську книжку серед американських та німецьких видавців. Крім того, члени української делегації візьмуть участь у семінарах, присвячених книжковій торгівлі на теренах Західної Європи, передачі авторських прав на випуск літератури, отриманню права в он-лайн режимі на видання електронних книг, досвіду роботи перекладачів з німецької та французької мов, сучасному стану книжкового ринку Німеччини тощо. Відбудуться зустрічі з менеджерами інших міжнародних книжкових виставок-ярмарків, зокрема, з Франції, Канади, Ірану, Єгипту, Румунії. Ми сподіваємося, що результатами цієї роботи стане поширення української книжки за кордоном.
