Два місяці на базі Ялтинської кіностудії проходять зйомки 20-серійного телефільму «Роксолана — володарка світу».
До епохальної роботи залучили великий акторський колектив, що на 99 відсотків складається із українських артистів. От тільки ніжитися на сонечку і купатися в морі їм ніколи. Живуть у моторошних умовах готелю «Кінотавр», який більше нагадує занепалий гуртожиток. А останнім часом через відсутність фінансування зйомок узагалі перебиваються з хліба на воду. Щодня борг збільшується на 1200 гривень. Саме стільки коштує перебування у Ялті і робота 17 чоловік, що залишилися в Криму. Вони самі себе «прикували» до стрічки, як на галерах. Виходить, що й кинути шкода, але й працювати так не можна.
Нині знімальною групою пройдено третину шляху. До батальних сцен ще не приступали. Розраховувати на щось грандіозне у результаті навряд чи доводиться. Схоже, знову з метою економії троє коней будуть замінювати ескадрон, а кілька статистів — зображати полки воїнів. Як не підключаєш фантазію, але важко повірити, що Султан Сулейман II Блискучий (Анатолій Хостікоєв) і його дружина Роксолана (Ольга Сумська) — володарі незчисленних багатств Османської імперії. Настільки вбогі їхні убори, прикраси, інтер'єри палацу, що повторюються із серії в серію.
Закономірно — напрошується запитання:«Навіщо затівати такий масштабний проект, якщо на нього немає коштів? Принесе серіал славу вітчизняному кінематографу чи знову на глядачів чекає розчарування, як від перегляду попередніх 26-ти серій?
Розмовляючи з акторами, зайнятими у зйомках картини, вражаєшся їхньому довготерпінню. Вони готові працювати за копійки, безкоштовно. Тільки б зніматися. І нехай їх бентежать багато історичних нестиковок сценарію — на все закривають очі. А навигадували Денис Тісленко з Борисом Нібієрідзе чимало. Якщо фільм усе ж вийде на екрани, то ми дізнаємося про долю дітей Роксолани — Селіма й Баязета. Як молодший син піде проти свого батька, перейшовши на бік козаків (привіт від гоголівського «Тараса Бульби»). Розумна Роксолана-Хурем крутить своїм зоряним чоловіком Сулейманом як хоче. Побачимо нелегкий шлях виникнення Запорозької Січі, дізнаємося про її засновника гетьмана Дмитра Вишневецького (Байду). Багато пригод пов'язано з візиром Кримського ханства Аланом-беєм. Його грає Віталій Борисюк. Підступів, змов і убивств на долю головних героїв випадає немало. Свій внесок в інтриги зроблять італійські вельможі. До речі, їх грають «іноземці» — російські актори Ігор Дмитрієв і Борис Хмельницький. У ролі принцеси Корнаро дебютує Дарія Хмельницька.
Дізнавшись про перипетії сюжету, природно, хочеться дізнатися про співвідношення правди й вигадки. Тим більше, що зарубіжні історики взагалі вважають Роксолану італійкою за походженням, а не галичанкою, народженою в Рогатині Настею Лісовською, як стверджують українські вчені. Цю гіпотезу не відкидають навіть у наших довідниках з історії України. За коментарем звернулася до письменника, метра історичної літератури, автора популярного роману «Роксолана» Павла Загребельного.
«Я до даного серіалу ніяк не причетний, — підкреслив Павло Архипович. — Якщо хочете побільше дізнатися про нашу далеку співвітчизницю, то уважно прочитайте мій роман про неї. «Роксолану» прискіпливо вивчали історики, але ніяких погрішностей, що не відповідають подіям, не знайшли. Баязет ніколи не виступав проти свого батька. У ті суворі віки існував «кривавий» закон Фатіха, коли залишали одного спадкоємця, а всіх інших хлопчиків убивали. Така доля судилася й молодшому сину султана Баязету. Його пробувала врятувати Роксолана, але їй це не вдалося. Мене дуже засмутив той примітивізм, який показали у першій частині серіалу. Не думаю, що продовження кардинально змінить ситуацію. Знову створять чергову «мильну оперу», здобрену українським колоритом».
Виконавець ролі Сулеймана II Анатолій Хостікоєв також дивується, чому у фільмі його герой виходить підкаблучником Роксолани: «Не міг султан бути таким безхарактерним. Так, він дуже кохав свою дружину, можливо, вислуховував її поради, але вчиняв, як вважав за потрібне. Адже в період його правління протягом 1520 — 1566 років Османська імперія залишалася могутньою. Володіння тягнулися від частини Угорського королівства, Закавказзя, Месопотамії, Аравії, території Тріполі — і до Алжиру». Актор впевнений, що зуміє переконати режисера — і його образ трохи підкоректують. Він більше переживає про свого старшого сина Георгія (студента другого курсу Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого), що дебютує у ролі Баязета. У Ялті Хостікоєв-старший, бачучи, у яких антисанітарних умовах живуть члени знімальної групи, зняв своїм коштом квартиру і сам, з метою економії, готував їжу. Подібно вчинила й Ольга Сумська, котра разом із чоловіком Віталієм Борисюком жила у Форосі. Вона патріот серіалу. Переживає, що не дають можливості довести почату справу до кінця. Між іншим, за два місяці зйомок Ольга отримала фантастичний гонорар... 60 гривень. Цієї суми якраз вистачило, щоби дістатися додому. Приїхавши до Києва, займається «пробиванням»: телефонує в усі інстанції, просить знайти «загублені» гроші, виділені на зйомки. Їй на словах співчувають, обіцяють розібратися, а дні невблаганно летять. Бігаючи по колу, Сумська спересердя вигукує: «Якщо ми такі розумні, то чому такі бідні? За рік один фільм зняти не можемо!»
У режисера Бориса Нібієрідзе також настрій поганенький. Він вважає, що над картиною витає злий дух. За кошторисом їм мають виділити 5 мільйонів гривень, а реально отримано всього 200 тисяч. Саме тому почали знімати на чотири місяці пізніше наміченого. У Ялті побудували декорації. Замість флотилії спорудили один корабель, а до нього три модифікації знімних каркасів (от уже дійсно — що голіший, то мудріший). Це дозволяє «створити» відразу чотири різних судна. Роботи ще — непочатий край. Другий тиждень група живе очікуванням. Адже скоро почнеться негода, треба поспішати. Десь «гуляють» виділені Кабміном гроші. Вони на рахунки НТКУ і «Укртелефільму» (замовників серіалу) досі не надійшли. «Ми фактично два місяці працювали без вихідних, — з гіркотою розповідає Борис Костянтинович. — Але всі нелюдські зусилля виявилися марними. Уже знято сім з половиною серій, але завершити ялтинський період ніяк не можемо. Я б давно все кинув, але шкода — стільки сил вкладено у картину. Дуже пристойний матеріал виходить. Сам п'ятий місяць зарплату не отримую. Нічого не прошу. Тільки дайте можливість завершити роботу!»
Отже, пристрасті за Роксоланою тривають.
