Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про гармонію, обов’язок і пристрасть

15 лютого, 2012 - 00:00
СЦЕНА З БАЛЕТУ «АННА КАРЕНІНА» / ФОТО НАДАНЕ PR-КОМПАНІЄЮ «ДЕЛЬ АРТЕ»

20 і 21 лютого на сцені Національної опери відбудуться гастролі Театру балету Бориса Ейфмана з Санкт-Петербурга. Відомий російський хореограф презентуватиме киянам балет «Анна Кареніна». Прибравши другорядні лінії роману Льва Толстого, балетмейстер зосередився на любовному трикутнику Анна—Каренін—Вронський. Пластикою тіла у виставі передано драму жінки.

— Балет — особлива сфера реалізації психологічних драм, можливість проникнути в підсвідомість. Роман «Анна Кареніна» завжди цікавив мене, — зізнається Борис ЕЙФМАН. — У ньому є не лише занурення в психологічний світ героїні, а й справжнє психоеротичне осмислення її особистості. Навіть у сьогоднішній літературі ми не знайдемо таких пристрастей, метаморфоз, фантасмагорій. Усе це стало суттю моїх хореографічних роздумів. Розмірений ритм життя родини Кареніних — державна служба глави, суворе дотримання світських умовностей — створює ілюзію гармонії та спокою. Пристрасть Анни до Вронського зруйнувала звичне. Щирість почуттів закоханих відкидали, вони лякали відвертістю. Лицемірство Кареніна було прийнятне для всіх, окрім Анни. Вона віддала перевагу всепоглинному почуттю до коханого чоловіка над обов’язком матері перед сином. І прирекла себе на життя вигнанця. Не було щастя ні в подорожах, ні у звичних світських розвагах. Було присутнє відчуття трагічної несвободи жінки від чуттєвих стосунків із чоловіком. Ця залежність, як і будь-яка інша, — хвороба й страждання. Анна наклала на себе руки, щоб звільнитися, обірвати своє страшне й нестерпне життя. Для мене Анна була перевертнем, тому що в ній жили дві людини: зовні — світська пані, яка була відома Кареніну, синові й оточуючим. Інша — жінка, занурена у світ пристрастей... Що важливіше — зберегти загальноприйняту ілюзію гармонії обов’язку й почуттів чи підкоритися щирій пристрасті?.. Чи маємо ми право зруйнувати сім’ю, позбавити дитину материнської турботи заради буйства плоті?.. Ці питання не давали спокою в минулому Толстому, не оминути їх і сьогодні. І немає відповідей! Є невгамовна жага бути зрозумілим і в житті, і в смерті...

Прем’єра вистави відбулася 2005 р., викликавши величезний резонанс у публіки й критиків. Головні партії по черзі виконують прем’єри трупи: Марія Абашова, Ніна Змієвець, Наталя Поворознюк, Анастасія Ситникова (Анна Кареніна), Сергій Волобуєв і Олег Марков (Каренін), Дмитро Фішер, Олег Габишев, Олексій Турко (Вронський).

Аліса АНТОНЕНКО
Газета: 
Рубрика: