Це був перший із серії запланованих на літо конкурсів (пітчингів) на здобуття фінансування, проведений уже при новому керівництві Держкіна. Офіційна назва — Тринадцятий конкурсний відбір кінопроєктів за напрямами «Ігрові повнометражні фільми-дебюти (національні та спільне виробництво)» та «Ігрові короткометражні фільми-дебюти (національні та спільне виробництво)».
До другого етапу відбору Рада з питань підтримки кінематографії допустила заявки 30 повнометражних і 77 короткометражних фільмів.
Чотири дні в одному з київських кінотеатрів на Лівому березі Дніпра проходили виступи продюсерів і режисерів перед експертами.
Почалося з технічного конфузу. Кожний пітчінг, як відомо, обов’язково супроводжується трансляцією в Інтернеті на youtube-каналі Держкіна. Отже, вийшли перші учасники, представили проєкт. Ще проєкт — і раптом виявилося, що трансляції нема. Пітчінг затримали на 2 години, впродовж яких намагалися налагодити трансляцію. Так і не налагодили. Кінець кінцем один із присутніх увімкнув Фейсбук-трансляцію з особистого телефона. Сказати, що її якість лишає бажати кращого — це нічого не сказати. Нещасливцям, з яких починався розгляд, довелося повторювати презентації.
До експертної комісії, яка оцінювала дебюти, увійшли Людмила МОСКОВЧУК, Олександр КРАСОВИЦЬКИЙ, Тарас БОСАК, Геннадій КОФМАН, Дмитро СУХАНОВ і Михайло ПЕТРЕНКО. Результати їхнього голосування затверджувала Рада з державної підтримки кінематографії. За правилами конкурсу, дебюти можуть претендувати на стовідсоткову фінансову підтримку, максимально дозволений бюджет при цьому - 12 млн грн. Більшість повнометражних проєктів просила в Держкіна саме такі суми.
Зрештою, після голосування експертів і Ради фінансування підтверджено для 7 повнометражних заявок. Тут знову не обійшлося без скандалу. За результатами оцінювання експерти рекомендують Раді ухвалити такі прохідні бали: 39 – для повнометражних дебютів, 40 – для короткометражних. Рада підняла прохідний бал до 41, але чомусь з двох проєктів «Самородків» (режисерка – Ольга ЗОЛОТАРЬОВА) і “Спека” (Деніс КОЛЕСНІКОВ) обрали тільки перший – при цілковито рівному балі 41,14, не кажучи вже про мистецький потенціал “Спеки”, що, вочевидь, не поступався “Самородкам”.
Так чи інак, гарантовано державне фінансування отримають 7 дебютів. Перші три з них з великою ймовірністю матимуть хороші перспективи на міжнароних фестивалях, тому про них трохи докланіше.
Я І ФЕЛІКС
Виробники – LimeLite і ForeFilms, продюсери – Володимир ЯЦЕНКО й Анна СОБОЛЕВСЬКА, режисерка – Ірина ЦІЛИК, сценарист – чоловік Ірини, прозаїк, ветеран АТО Артем ЧЕХ.
«Я і Фелікс» — це екранізація неопублікованого роману Артема Чеха «Хто ти такий?». Навесні 2021 він вийде у видавництві Meridian Czernowitz. Книга й фільм розповідають про дорослішання підлітка на ім’я Тимофій у 1990-х, про його сім’ю, друзів, перше кохання й стосунки з колишнім контррозвідником Феліксом, який став частиною його сім’ї. Історія показана очима дитини. ForeFilms оприлюднила тизер майбутнього фільму, в якому головні ролі зіграли відомий письменник Юрій ІЗДРИК та син режисерки Андрій. У зйомочній групі є лауреати “Золотої Дзиги” – художник-постановник Влад ОДУДЕНКО та Сергій СТЕПАНСЬКИЙ, відомий і як звукорежисер, і як актор (фільм “Вулкан”).
Зірка поетки й режисерки Ірина Цілик зійшла у січні цього року, коли її повнометражна неігрова драма «Земля блакитна, ніби апельсин» отримала приз за найкращу режисуру в конкурсі світової документалістики американського фестивалю незалежного кіна «Санденс». В ігровому жанрі Ірина зняла кілька короткометражок. Щодо майбутнього фільму вона зазначає:
«Ми ще шукаємо лице цього фільму, бо говорити про наші 1990-ті можна дуже по-різному. Я сама ловлю себе на тому, що негативні спогади про мої дитинство і юність досі зі мною, але я бачу їх доволі розмито, бо фокус своїх спогадів наводжу переважно на інше: на залиті сонцем двори, біганину з друзями, замазані зеленкою коліна, щасливі моменти єднання з батьками (коли у них було все добре), домашні свята, походи в ліс і на рибу, перегляди діафільмів, музику, яка так часто звучала в моїй квартирі, забавки з татовими нунчаками, ігри, розмови, оце все, що в мене ніхто не забере. Тому і в цьому фільмі я планую часто йти таким шляхом. Звісно, тут важливо не переступити тонку межу й не романтизувати ті досвіди, які водночас нас травмували. Цього також було повно, авжеж».
Продюсери сподіваються показати картину на фестивалях класу А, зокрема в Каннах, Венеції, Торонто й на тому-таки «Санденсі». Прем’єру в Україні заплановано на листопад наступного року.
ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ РОБІНЗОН
Виробник – ТОВ «Кіновир», продюсери – Катерина ШЕВЧЕНКО та Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ, режисер – Сергій ГАВРИЛЮК, автор сценарію – Мирослав Слабошпицький.
За сюжетом все починається у фатальний день 26 квітня 1986. Головний герой – солдат-строковик внутрішніх військ (роль має виконати Іван ШАРАН), який охороняє ув’язнених у спецпотязі. Його намагаються зґвалтувати "діди" – солдати більш раннього призову. Герой їх убиває, тікає, потрапляє в хаос евакуації й зрештою залишається жити в зоні відчуження на 13 років, а повертається до цивілізації, лише коли використовує останній патрон. Соціалізація в новому часі стає не менш травматичною, аніж вимушена самоізоляція. Помітно, що в зачині автор частково використав історію солдата ВВ Артураса САКАЛАУСКАСА, який у 1987, так само не витримавши знущань від старослуживих у спецпотязі, розстріляв їх і втік.
Цей сценарій, написаний у співавторстві з Олегом РЕМПІНСЬКИМ (1966-2015), відзначений дипломом першого Всеукраїнського конкурсу сценаріїв «Коронація слова» (2001). І, хоча режисером є 58-річний актор Сергій Гаврилюк, який грав у Слабошпицького у фільмах “Глухота” і “Ядерні відходи”, мало хто сумнівається, що проєкт стане частковим поверненням Мирослава в кіноіндустрію – адже після сенсаційного успіху “Племені” він фактично випав з професії: зйомки "Люксембургу" зірвалися, а “Антропоцен” (обидві фільми – так само про Зону) потрапив під урізання коштів, виділених на кіно.
За стилістикою це явно буде небагатослівна жорстка драма у постапокаліптичних декораціях – можливо, подібна до тих таки “Ядерних відходів”.
ЛЯ ПАЛІСІАДА
Виробник – ТОВ «Віател», продюсери – Галина КРИВОРЧУК і Сашко ЧУБКО, режисер, сценарій – Філіп СОТНИЧЕНКО.
В Києві, в 1996 в озері знаходять вбитого міліціонера. Олександр – шанований судовий психіатр, якого лише півроку відділяють від виходу на заслужену пенсію. Він мусить зіграти ключову роль у розслідуванні заплутаної справи. Крайньої напруги й трагічності всій ситуації додає те, що охоплені жадобою помсти за вбивство свого товариша правоохоронці поспішають завершити справу до введення мораторію на смертну кару, який настає через 5 місяців. Власне, саме Олександр може врятувати життя підозрюваним, визнавши їх неосудними як психічно неповносправних.
31-річний Сотниченко – один з найяскравіших режисерів своєї генерації. Майже кожна з його короткометражних робіт відзначена формальною довершеністю, захопливими експериментами з кіномовою, точною драматургією. Філіп зніматиме «Ля Палісіаду» в стилі мокьюментарі, тобто стилізації під документалістику. На гроші від Українського культурного фонду режисер уже зробив 4 хвилини пробного матеріалу, і ця зйомка вражає автеничною атмосферою – це дійсно типажі й “картинка” середини 1990-х. Потенційно «Ля Палісіада» може стати центральною подією в нашому кіні наступного року.
КОЛИ НАМ БУЛО 15
Виробник – ТОВ «Діджітал Реліджн», продюсери – Віталій ШЕРЕМЕТЬЄВ та Наталія ЛІБЕТ, режисерка – Анна БУРЯЧКОВА, співавторка сценарію - режисерка Марина СТЕПАНСЬКА (“Стрімголов”).
Обіцяють підліткову драму в декораціях 1990-х. Стилістика відповідна: акцент на крупних планах і яскравих кольорах, стрімка зйомка й музика тих років. На майданчику працюватиме психолог, щоб запобігти стресам серед акторів-підлітків. Анна Бурячкова до цього часу мала досвід постановки реклами, а також музичних відео в таких різних виконавців, як «Океан Ельзи», «Друга Ріка», Джамала та Анастасія «Стасік» ШЕВЧЕНКО.
Продюсери планують влаштувати світову прем’єру стрічки на одному з кінофестивалів класу А – у Берліні або Венеції, а українську – на Одеському кінофестивалі або «Молодості». Український прокат планують у 2022.
СКАЖИ УКРАЇНА
Виробник – ТОВ «Мир і Ко продакшн», продюсери – Мирослав ГАЙ та Кирило НЕЧМОНЯ, режисер – Сергій ЛИСЕНКО.
Головний герой фільму - оператор-документаліст Ден. Він знімає важливі історичні події України: Майдан, війну на Донбасі, приєднується до волонтерського руху. Сюжет – класичний конфлікт почуття і обов’язку: Ден дізнається, що його донька втратила слух, і тепер йому треба обирати між вкрай потрібною багатьом людям роботою та поверненням до родини.
Фільм засновано на реальних подіях. Прокат - 2022.
ПОДВІЙНИЙ ІМЕЛЬМАН
Виробник – ТОВ «Ейдетік Пікчерз», продюсер – Роман НЕГРІЄНКО, режисерка – Віра ЯКОВЛЄВА, сценарій – відома українська письменниця Ірен РОЗДОБУДЬКО, яка вже має досвід екранізацій своїх творів (“Ґудзик”, 2008).
Подвійний імельман – це фігура вищого пілотажу. За сюжетом, після падіння українського літака члени екіпажу опиняються на окупованих територіях і змушені поодинці вибиратися звідти, а для цього їм доведеться провернути «подвійний імельман» зі своїм життям. Головна героїня – мама одного з членів екіпажу, яка намагається допомогти сину вибратися. Роздобудько будувала сценарій на основі розмов з людьми з окупованих територій.
Загалом ця колізія частково нагадує новий фільм Зази БУАДЗЕ “Мати апостолів”, де Наталія ПОЛОВИНКА грає мати пілота українського літака, збитого над територією ДНР: жінка відправляється за лінію розмежування, аби знайти та врятувати сина.
В акторському складі заплановані Лариса РУСНАК, Істан РОЗУМНИЙ, Віталій ІВАНЧЕНКО, Олексій ТРИТЕНКО.
САМОРОДКИ
Виробник – ТОВ «База Філмз», продюсер – Артем Колюбаєв, режисерка – Ольга ЗОЛОТАРЬОВА.
За сюжетом, двоє друзів вирушають до Житомирської області на нелегальний бурштиновий Клондайк і цілком очікувано, але опиняються в епіцентрі бандитської війни.
Головні ролі у фільмі зіграє дует youtube-коміків Бампер і Сус (Олексій СУПРУН та Сергій СУС), а також уже згаданий Олексій Тритенко.
Фото надані организаторами питчинга
