У Центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбувся другий концерт із серії «Арт-колекція «ВАВІЛОН» під назвою «Fusion. Modern. Jazz».
Цей проект має на меті презентувати цікаві мистецькі дороби і відкривати широкій громадськості талановитих митців. Приємно, що «Ар- колекція» не став разовою акцією (про перший концерт проекту «День» писав у №17), а має свій розвиток та перспективу. У нинішньому концерті взяли участь виключно українські музиканти, серед яких віртуозний бандурист Роман Гриньків, блискучий піаніст Дмитро Таванець, «поліглот»-інструменталіст Армен Костандян, який представив слухачам вірменський народний інструмент — дудук. Музиканти виступали під орудою диригента Тетяни Калініченко, яка, під егідою «Арт-колекції» створила новий камерний оркестр — New Era Orchestra, що блискуче був презентований на вечорі у Музеї Івана Гончара. Назва ж концерту — «Fusion. Modern. Jazz.» — точно й дотепно розшифрувала всі музичні коди програми. Прекрасно була виконана сюїта з балету «Вікінги» Євгена Станковича, Цей твір занурив публіку в багатий світ симфонічного мислення сучасного українського класика. Музика надала можливість майже зримо побачити події давно минулих часів крізь насичену, драматичну музичну партитуру, масштабно інтерпретовану оркестром. Треба відмітити, що диригент Тетяна Калініченко прекрасно володіє майстерністю керування музикантами. Новий оркестр звучав так, як звучать давно зіграні колективи, у яких за плечима великий сценічний досвід.
Після бурхливих «Вікінгів» до публіки вийшов відомий у світі віртуоз Роман Гриньків. Саме після знайомства з Романом та його бандурою, легендарний Ієгуді Менухін сказав: «Це молодша сестра скрипки, про яку я навіть не знав, хоча й прожив на світі стільки років». Три композиції Гриньківа перемістили слухача в інший вимір. Це був сплав української народної музики із сучасним композиторським словом (фрагмент сюїти «Сповідь чарівних струн»), поєднання ніжного, всеохватного звуку української бандури з чудовим вірменським духовим інструментом — дудуком («Дует-імпровізація» Гриньків — Костандян). І, нарешті, практично лаунжева, надзвичайно тендітна українська народна пісня для бандури та камерного оркестру «Що то за предиво» (аранжування Івана Тараненка). В останній — оркестр, бандура і саксофон (Олександр Москаленко) злилися у чудовий музичний коктейль із феєричної музики, фантастичної ансамблевості й блискучого виконання солістів.
Апофеозом концерту стала «Посвята Астору Пьяцолі» талановитого сучасного українського композитора Володимира Зубицького для фортепіано та камерного оркестру. Тут джазовий ритм, шалена енергетика, прекрасний музичний смак композитора і диригента об’єдналися в одне ціле. Зал не витримав й майже почав підтанцьовувати, й підспівувати...
Програма «Арт-колекції» ще раз довела, що цей культурно-мистецький проект, народжений заради започаткування традиції проведення прецедентних заходів класичного мистецтва, має відбуватися регулярно й бажано на великих майданчиках. Навколо саме таких проектів має формуватися сучасна культурна українська еліта — «молода інтелігенція»: як серед мистецької, так і серед бізнесової молоді, яка могла б гармонічно доповнювати одна одну в своїх культурних потребах.
