Мелодраму «Кохання та інші ліки» (Love and Other Drugs) розіграно, власне, дуетом зірок — Енн Хетвей і Джейком Джілленголом. Режисер картини, Едвард Цвик, відзначений 1999 року «Оскаром» за «Закоханого Шекспіра». Втім у його фільмографії є й інші, не менш цікаві для масового глядача, картини: «Легенди осені», «Останній самурай» «Облога», «Кривавий алмаз».
Герої Цвика — переважно чоловіки, які рятують своїх близьких чи коханих від смертельних небезпек. Цього разу йдеться про невиліковну, дійсно страшну хворобу Паркінсона (яка раніше була відомою під досить точною назвою «тремтливий параліч»), яка поступово руйнує тіло красуні Мегі (Енн Хетвей). Джеймі Ренделл (Джейк Джілленгол), привабливий плейбой-проноза, продавець різного роду фармацевтики (у тому числі й віагри), зустрічає Мегі майже випадково й отримує у результаті теж свого роду захворювання — закохується вперше в житті й уперше освідчується. В цілому, фільм починається як грайлива комедія з великою кількістю гарних голих тіл, але потім поворот сюжету з хворобою, закономірно, все ускладнює.
При цьому режисер намагається про все говорити легко, він інколи навіть схожий на знаменитого колегу з кінематографічного цеху Вуді Аллена. Проте те, що виходить у Аллена, необов’язково має вдатися в когось іншого. Легкість оповіді в Цвика поступово перетворюється на легковажність, тому й уся історія після певного моменту починає виглядати все менш переконливою. Лікування коханням, заявлене в назві фільму, залишається незавершеним. І це при тому, що Енн Хетвей точно й повнокровно відіграє весь спектр станів її героїні — від їдкої іронії до ніжності, від нестримної веселості до глибокого відчаю. Акторка, наскільки це можливо, надає фільму максимально серйозної інтонації: на жаль, її зусиль недостатньо. Звичайно, нас намагаються переконати, що Джеймі змінився на краще, він пізнав справжнє кохання, він зрозумів, що означає відповідати за життя іншої людини; але істинність цих змін нічим не підтверджено.
Вихід був досить простим: показати, як закохані зустрінуть перехід недуги Мегі у важку, безповоротну стадію. Надати світлі тони свідомо трагічній розв’язці — завдання не з легких, але ж завдяки такому фіналу фільм став би справжньою подією, потрясінням для всіх глядачів незалежно від рівня досвідченості. Замість цього Цвик просто обриває картину, приклеює банальний до солодкуватості хепі-енд. Лікування коханням, на жаль, залишилося незавершеним.
