Нагадаємо, у жовтні Харківський театр для дітей та юнацтва мав святкувати 60-річчя від свого утворення та 100 років від заснування в нинішньому приміщенні театру за адресою Полтавський шлях, 18 першого в Україні театру для дітей (нагадаю – працював у Харкові до 1941 року, але по завершенні Другої Світової війни реевакуювався до Львову). Втім, карантинні обмеження не дали провести цей захід на запланованому театром рівні… Але директорка Тетяна Цвіла і головний режисер театру Олександр Ковшун вбачають місію святкування ювілейного року в низці прем’єр та творчих започаткувань, що розтягнуться на весь театральний сезон. Вже відбулося три прем’єри українською мовою (нова мовна політика театру для дітей є програмною для керівництва).
Перша новинка – «Уфті-Туфті» за твором британської письменниці Беатрікс Потер – стала, по суті, поновленням українською мовою та в новому акторському складі постановки Олександра Ковшуна і художника Олександра Абманова (2015 р.). Новація, пов’язана з прокатом цієї вистави – адаптація казки для сприйняття дітьми з вадами зору (вистава може йти як у звичайному форматі, так і з перекладом тифлокоментатора). Також на основну сцену театру з Камерної ім. режисера Олександра Біляцького (було відкрито у 2014) було перенесено О. Ковшуном і адаптовано до неї головним художником Аркадієм Чадовим виставу для дорослого глядача «Парад троянд» за «Оркестром» Ж. Ануя.
Друга прем’єра – «Сонечко і Вітерець» за п’єсою Юліти Ран – відбулася наприкінці листопада, ставши першою постановкою в жанрі Toddler театру в Харкові. Режисерка Яна Зеленська, художниця Дарія Кушниренко, композитор Павло Савельєв і четверо акторів у двох складах працювали над виставою із консультацією дитячого психолога. «Сонечко і Вітерець» адресовано як звичайним діткам від 1,5 до 4-х років, так і малечі з особливими потребами.
Нині, до Свята Святого Миколая театр підготував прем’єру вистави для старшокласників і дорослих глядачів «Мойсей». Першим в історії харківських театрів зверненням до поеми Івана Франка колектив завдячує ініціативі, ідеї, інсценізації заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса, який і здійснив сценічне прочитання філософського твору. За задумом режисера, події «Мойсея» буквально екстраполюються на події в сучасній Україні. В якості сценографа дебютувала Ніка Хворостенко, яка поєднала в образі вистави старовину (костюми радше в дусі «Захара Беркута») і сучасність (вуличні протестувальники, «мілітарі» Ближнього Сходу) та вражаюче промовисто наділила старозавітного Мойсея подібністю до Рубльовського Спаса Нерукотворного. Роль Пророка стала беззаперечною акторською удачею провідного актора Сергія Городецького, який виразно, проникливо образ Мойсея. Його інтонування поетичного образу І. Франка за привласненою думкою є сучаснішим за всі наочні прийоми актуалізації класики у виставі. «Мойсея» ж бо втілено І. Борисом як «рок-драму», певно. мірою шоу. Цьому сприяє як стильна сучасна рок-фактура музичного супротиву поетичної вистави, так і розвинена хореографія Тетяни Федорченко, експресивна партитура світла Ганни Везірової і Ганни Сидорової, та безпрецедентна масовість вистави: двадцять акторів трупи театру, драматично обдаровані діти зі Зразкового театрального колективу «Візаві» (під кер. Лілії Рагри) та студенти 2 курсу акторської спеціалізації з Харківської державної академії культури (кер. курсу Ольга Двойченкова).
В оголошених планах театру для дітей на цей сезон: позиційна вистава головного режисера «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра в перекладі Ю. Андруховича, вистава Олександра Драчова за мотивами казок та епосу північноєвропейських народів, а також «Скляний звіринець» Т. Вільямса (репетиції О. Двойченкової вже тривають).
