Королівський замок у Варшаві – для поляків дуже важливий символ незламності їхнього духу, здатності регенерації після тяжких національних травм. Його було повністю знищено 1944 року в процесі Варшавського повстання, але стараннями багатьох учених, митців, урядовців і простих поляків був відновлений.
Тепер він є таким собі репрезентатором польської культурної та історичної традиції – для багатьох гостей Варшави він є обов’язковим пунктом відвідування, місцем урочистостей і центром культурних та державних подій.
Тож не дивно, що доглядачі замку ретельно дбають про те, щоб було чим здивувати візитерів – і колекція замку постійно поповнюється все новими шедеврами польської і світової культури.
Так, як на Вавелі в Кракові головним шедевром є «Пані з горностаєм» авторства Леонардо Да Вінчі, так Королівський замок у Варшаві може похвалитися двома роботами Рембрандта – «Учений біля пульпіту» і «Дівчина в рамі портрету» (або «Єврейська наречена»).
Обидва образи – це подарунок Замку в 1994 році від Кароліни Ланцкоронської – останньої представниці древнього шляхетського польського роду, яка зробила величезний внесок у розвиток і підтримку польської культури за кордоном.
Картини було куплено Станіславом Августом Понятовським 1769 року на розпродажі берлінської колекції графів Камеке. Пізніше, коли останній польський король зрікся трону й оселився в Петербурзі, картини помандрували за ним. Невдовзі їхньою власницею стала Марія Тишкевич, після неї вони перейшли до рук Казимира Жевуцького, а від нього – до Ланцкоронських. Після війни полотна зберігалися в швейцарському банку, і дослідники не мали до них доступу до моменту, коли Ланцкоронська принесла їх у дар своєму народові.
Обидва портрети виконано на добре збережених тополиних дошках у 1641 році. Їх прийнято вважати парним портретом, тому інколи їх називають також «Єврейська наречена» і «Батько єврейської нареченої».
У 2006 році вони брали участь у виставі The Quest of a Genius у Амстердамі. В рамах приготування до вистави відбулася ґрунтовна реновація і дослідження полотен. Рентгенівські знімки, зроблені в рамах приготувань, свідчать про те, що картини мають складну життєву історію, вони неодноразово перероблялися. Так, рентген показав, що образ дівчини в рамі був намальований поверх іншого жіночого портрета.
Навколо портретів дуже довго тривала запекла дискусія, чи є вони оригіналами робіт видатного нідерландського художника. Якщо портрет чоловіка викликав мало запитань, то аргументом осіб, що сумнівалися щодо дівчини, – була її майже класична врода – скептики стверджували, що дівчина намальована явно не в стилі Рембрандта. Довгий час картина вважалася твором художника з майстерні Рембрандта – Фердинанда Боля.
По закінченні реновації дослідник із Rembrandt Research Project» – спеціального проєкту, який було створено спеціально, щоб встановити, які роботи з тих, що приписують нідерландцю, є дійсно його роботами, професор Ернст ван де Ветерінг виніс свою остаточну оцінку і підтвердив, що авторство обох портретів, беззаперечно, належить пензлю Рембрандта ван Рейна – видатного нідерландського художника (1606 - 1669), відомого також авторством таких картин, як «Нічна варта», «Повернення блудного сина», «Ісус перед Пілатом» та ін.
Рембрандт був відомим представником так званого Золотого віку нідерландського живопису разом з Яном Вермеєром, Пітером де Хохом, Франсом Халсом і ін. Він славився тим, що малював на рідкість реалістичні портрети, які були не просто передачею рис обличчя на полотно, але ніби оповідали історію людини в її міміці, виразі очей. Досягти цього художнику вдавалося завдяки скрупульозній увазі до деталей. Хоча при цьому Рембрандт використовував досить обмежену палітру фарб – бажаного ефекту він досягав за рахунок гри зі світлотінями. Загалом Рембрандт є автором близько 350 полотен і 100 малюнків. При цьому він закінчив життя в самотності й бідності на околицях Амстердама.
У Польщі загалом зберігаються три роботи Рембрандта – крім двох згаданих вище, ще рідкісний «Пейзаж з добрим самаритянином», що експонується в Кракові в Фонді князів Чарторийських. Раніше таких робіт було близько 20, але збіднілі шляхетські роди мусили розпродати свої статки.
Усі польські «рембрандти» – не тільки предмет національної гордості, а й важливий елемент культурної дипломатії. Іноді вони виставляються за кордоном, інколи приваблюють дослідників і цінителів творчості з інших країн. А про шану і гордість за те, що Польща має оригінальні картини нідерландського художника, свідчить те місце, в якому їх помістили.
