Перша у вересневій афіші — опера Мирослава Скорика «Мойсей». Лібрето Богдана Стельмаха і Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка. «Не кожна опера похвалиться такою кількістю назв вистав — у нас їх сто, — розповів «Дню» художній керівник Львівської опери Василь Вовкун. — Мусимо поновити весь український репертуар, а отже, показати ставлення до своєї музики. Зокрема, вже працюємо над новою редакцією сценографії опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського.
«І Моцарт ще не відпускає...», — додає В. Вовкун, маючи на увазі постановку у минулому сезоні «Дон Жуана» у Львівській опері за участю випускників Музичної академії ім. Миколи Лисенка та постановку «Весілля Фігаро» на запрошення Варшавської камерної опери у рамках престижного фестивалю Вольфганга-Амадея Моцарта. «2016-го виповниться 260 років від дня народження і 225 — від дня смерті Моцарта. І, як на мене, Моцарта замало у Львові. У нас іде тільки одна вистава («Чарівна флейта». — Т.К.). Зрештою, «Дон Жуан» касова вистава — і для львів’янина, і для туриста. Крім того, Моцарт легко трактується — як і Шекспір. Також добре піддається модернізації. Моцарт дає добру емоцію людині, бо це — не трагедії. А в той період, що ми зараз маємо, його музика має лікувальний ефект, психологічно відновлює. Тому Моцарт має бути. Також, імовірно, Варшавська камерна опера привезе виставу Моцарта до Львова. Обговорюю концепцію оперного фестивалю «Три Моцарти» з колегами з Австрії і Німеччини. Для нас це дуже актуально, бо син Моцарта — Франц Ксавер пов’язаний зі Львовом. Попередній театральний сезон я назвав «Шевченко і Шекспір». Наступний сезон, поза сумнівом, — Франка і Моцарта, бо й у Франка 2016-го — ювілей. Саме тому й розпочали новий сезон «Мойсеєм».
Щодо прем’єр у новому сезоні, то, говорить В. Вовкун, хотілося би поставити «Спартака» Арама Хачатуряна: «1965 року виставу ставили у Львові, і це була перша така постановка в Україні і друга — у Радянському Союзі після Москви. У нас сам Арам Ілліч стояв за пультом. І багато чого після нашої постановки змінилося навіть у Большому театрі... Я бачу цей балет, точніше — міф Спартака, у суголоссі з нашим часом — можна нащупати у цій виставі сучасних тем, а особливо — у контексті Львівщини, звідки багато хлопців іде в АТО. Також маємо у планах взяти найкращу роботу з нашого фестивалю хореографів, що відбувся у театрі у липні, до репертуару. Є й інші задумки. Зокрема, спільно з колегою з Польщі хочу поставити оперу-балет про Йоганна Пінзеля. Також хотів би бачити у балетній постановці «Тіні забутих предків» із сучасною хореографією. Ще — оперу «Фауст» Шарля Гуно. Велика спокуса — постановка «Золотого обруча» Бориса Лятошинського за мотивами повісти Івана Франка «Захар Беркут». Як на сезон, то достатньо».
