Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна пам’ятає, світ визнає

18 лютого, 2009 - 00:00

У рамках круглого столу «Повернення культурних цінностей в Україну», організованої Комітетом Верховної Ради України з питань культури та духовності, Центральним державним архівом зарубіжної україніки та Дипломатичною академією при МЗС України, відбулося кілька акцій. Були представлені виставки: «Перші документальні надходження до Центрального державного архіву зарубіжної україніки», «Історія повернення фотодокументів до Центрального державного кіно-фото-фоно-архіву України ім. Г. Пшеничного» і «Живопис Володимира Винниченка». Ці надходження зі Словаччини й Америки поповнили архівні матеріали, пов’язані з життям і творчістю Володимира Винниченка.

Надзвичайно пізнавальним у сенсі усвідомлення масштабу особистості письменника та громадського діяча Винниченка є його живопис. Він — ніби емоційний камертон його внутрішнього світу, складного, ностальгійного, бентежного. Душевна тривога та роздуми — в «Автопортреті» (1929). Із темряви фону виступає прописане обличчя із висвітленою однією його половиною, натомість друга половина наче прихована — можливо, натяк на існування в людині явного й потаємного. Високе чоло, зосереджений погляд художника, якому багато що відомо про себе і про світ. Інші картини колекції розповідають про любов Винниченка до природи. У пейзажах 1932—1934 років — милування українським краєм із білими охайними хатками, «перлинами», розсипаними в соковитій зелені («Український пейзаж»), хвалою весні виглядає полотно «Яблуні», де буйство ніжно-рожевого й білого цвітіння розкидане на розлогому зеленому гіллі яблунь, а трава світиться проблисками сонячних променів. «Острів Левана» — інша земля... Пастельні тони передають спекотне повітря, на передньому плані — викривлені стовбури приземкуватих дерев із зеленим пожухлим листям, позбавленим вологи, гори химерними силуетами вишикувалися на горизонті, і, як надія на цілющу силу води, — смужка моря, що синіє вдалині.

Після перегляду виставок відбулася ѓрунтовна розмова про проблеми повернення українських цінностей до України. Вів круглий стіл голова Комітету ВР України з питань культури і духовності Володимир Яворівський; виступили: голова Національної ради з питань культури і духовності при Президенті України Микола Жулинський, голова Ради з питань етнонаціональної політики при Президенті України Геннадій Удовенко, ректор Дипломатичної академії Борис Гуменюк. Питанням основних аспектів і проблем у справі повернення до України культурних цінностей, що знаходяться за кордоном, були присвячені доповіді Миколи Яковини, Михайла Скуратівського, Юрія Кулинича, Олександра Федорука, Сергія Кота, Сергія Гальченка, Василя Боєчка.

Ті, хто виступав, відзначали реальні складнощі у справі повернення архівів, виявлення їхніх слідів, розкиданих по світу, можливостей перевезення (а часто це — сотні кілограмів ваги), у створенні необхідних умов зберігання, опису, архівації, можливостей для наукового користування документами, фотодокументами. Особливо були відзначені проблеми повернення «еміграційної» архівної україніки, оскільки спадкоємці, що знаходяться за межами України, сумніваються в належному зберіганні тут архівів і документів їхніх предків, — тому доповідачі наполягали на ідеї завоювання довіри, щоб архіви хотіли передавати на батьківщину. Важливим кроком у справі повернення культурних цінностей до нашої країни стало створення Національного реєстру «Архівна Україніка». Про концепцію створення та майбутнє функціонування цього важливого науково-практичного інструмента для фахівців розповіла на круглому столі його розробниця — директорка Українського науково-дослідного інституту архівної справи й документоведення Ірина Матяш. Піднята проблематика показала дієвість зусиль професіоналів, які прагнуть, щоб відносно національних культурних цінностей була актуальною формула: «Україна пам’ятає, світ визнає».

Алла ПОДЛУЖНА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: