Обераммергау — одне з найчарівніших курортних міст баварських Альп із кришталевим гірським повітрям, неповторною архітектурою, фантастичною кількістю й розмаїттям квітів, незвичною для Європи повною відсутністю будь- якої виробничої інфраструктури. Тут живе трохи більше трьох тисяч чоловік, відпочиває на кілька порядків більше. Одне слово, місто повністю віддане для відпочиваючих, яких курорт приваблює насамперед тишею і природними красотами. А ще славиться це місто, неподалік якого баварський король з трагічною долею Людвиг II побудував одну із резиденцій (баварський Версаль), своїми Пасіонаріями (театралізованими містеріями хресного ходу), які ось уже майже 400 років кожне десятиліття проводяться в Обераммергау, як подяка Господу за відвернуті від міста біди Тридцятилітньої війни і страшного мору, який охопив середньовічну Європу. За переказами Обераммергау врятувала велика набожність місцевих жителів.
В театралізованій формі відтворюються в усій історичній достовірності останній земний шлях і останній тиждень життя Христа. Власне, саме оці Пасіонарії ось уже 400 років роблять Обераммергау одним із найзнаменитіших місць Баварії. З цією метою тут понад 100 років тому було збудовано ще й унікальний театр на 4,5 тисячі місць із частково відкритою сценою, щоб під відкритим небом здійснювати за участю місцевих жителів, а переважна їхня більшість традиційно вже багато століть займається дерев’яним різьбленням церковної скульптури для європейських католицьких храмів, грандіозний театралізований показ дійств страсного Христового шляху, текст і музика до якого були написані місцевими авторами ще у XVIII столітті.
У проміжках між показом Пасіонарій театр щоліта приймає драматичні й музичні колективи, які залюбки тут виступають, збагачуючи культурну програму альпійського курортного центру. З уваги на те, що цей рік особливий для Німеччини — тут широко відзначають 200-ліття Баварського королівства, яке виникло в перипетіях Наполеонівських війн, — до святкової програми було включено і виступи в Обераммергау Національної опери України — добре знаної в Німеччині ось уже понад 15-літніми щорічними гастролями, які облаштовує концертна агенція «Ландграф».
Київську оперну трупу запросили показати у вересні одну із кращих вистав репертуару — «Кармен» Ж. Бізе. Уже після першого дня гастролей «Мюнхенський кур’єр» захоплено написав, що 200 українських артистів «привезли в Альпи справжню Севілью, подарували глядачам зустріч із оперною виставою, яка могла б зробити честь будь якому театру».
Ці гастролі відбувалися в дещо екстремальних умовах. Річ у тому, що погода в Альпах досить мінлива, особливо восени, а тому монтування декорацій та репетиції проходили в перервах між холодним дощем. Перша вистава пройшла на відкритій сцені. Деякі глядачі, знаючи умови свого театрального приміщення запаслися светрами та плащами, дехто прихопив ще й пледи, а от артистам довелося непросто виступати (костюми шилися «на гарячу Севілью»). Рятувала виконавців динамічна енергетика вистави, якої їй надав диригентський пульс маестро Володимира Кожухаря, майстерність якого в підсумковій статті про наші гастролі музичний оглядач газети Garmisch Partenkirchner tagblatt назвав «вершинною, і творча самовіддача кожного виконавця, насамперед Тетяни Анисимової, яка з віртуозним вокальним і артистичним блиском передала характер волелюбної Кармен, викликаючи захоплення публіки своїм красивим, гнучким і виразним сопрано, особливо у верхньому регістрі». Можна було тільки пишатися співачкою, яка в досить складних умовах не знизила свого високого виконавського рівня, заявленого і на рідній сцені, і в низці попередніх гастрольних виступів. Вона провела першу виставу із повною творчою віддачею, зробивши чудовий заспів до гастролей. Значним чином це передалося й іншим учасникам гастролей, зокрема й виконавцям партій Хозе (Андрію Романенку), Ескамільо (Миколі Ковалю), Мікаели (Лілії Гревцовій), яким вдалося зав’язати драматургічну канву вистави у яскраве психологічне дійство, подарувавши глядачам не тільки високий рівень вокалу, але й артистичної гри, розкриття музичної драматургії опери Бізе.
У наступних двох виставах, які, як і перша, продемонстрували творчий рівень колективу, насамперед хору, виконавський рівень якого підкорив німецьких глядачів (доречно сказати добре обізнаних з оперним мистецтвом). Наші співаки продемонстрцвали органічне вміння поєднати багатополіфонічне плетиво вокального виконання із артистичною грою, яка не поступається майстерності артистів драматичних театрів, особливо жіночої частини виконавців у першій дії, де співачки створили яскраву сцену життя тютюнниць, підкресливши соціально-психологічні витоки характеру Кармен, подій, що сколихнули Севілью...
Iз повною впевненістю можна говорити й про успіх творчого складу другої вистави. Тетяна Пименова (Кармен) порадувала вимогливу публіку. У співачки чудовий голос, тембральна його яскравість, гнучкість, а виразність французького слова надавали партії, у її виконанні, шарму та психологізму. Хоча її Кармен дещо стриманіша за характер, створений Тетяною Анісімовою, у ньому відчувається глибинність внутрішніх протиріч неординарної героїні, якою повсякчас рухає не прагматизм, а поклик гарячого серця.
Шквал оплесків публіки викликало виконавство Ольгою Нагорною партії Мікаели. Голос співачки, його тембральна наповненість стала справжньою окрасою вистави. Любителі опери в Обераммергау познайомилися також iз виконавством Валерія Бендерова (Хозе), Миколи Коваля, Володимира Опенька (Ескамільо), Петра Приймака, Геннадія Ващенка ( Данкайро), Василя Калибабюка, Олега Сичова (Цуніга), Сергія Пащенка (Ремондадо), прекрасним дуетом подруг Кармен Фраскіти і Мерседес у виконанні Оксани Терещенко, Світлани Годлевської та Олени Клейн. Окремо хочеться сказати про дитячий хор (його керівник Наїда Зайцева), який органічно і по-дорослому серйозно виконав свої фрагменти, вписавшись у виставу.
Ці гастролі надали можливість зарубіжним глядачам познайомитися із різними українськими вокалістами, та різним трактуванням одного й того ж образу, а це дозволяє театру ширше репрезентувати не тільки високий рівень трупи, але й широту творчого потенціалу та можливість реалізовувати на найвищому рівні свої мистецькі проекти. Бо постановка «Кармен» — шедевру французької великої опери, можлива за умови наявності першокласних сопрано, меццо- сопрано, драматичних тенорів, баритонів. Якраз це й продемонструвала Київська опера в альпійському Оберамменгау. Виступи Національної опери України, мистецтво якої все більше й більше інтегрується в європейський культурний процес (про що засвідчує запрошення взяти участь у програмі святкування 200-ліття Баварського королівства) пройшли з великим успіхом. Показ «Кармен» в Обераммергау не тільки розширив уже досить наповнену гастрольну мапу театру, але й збагатив палітру осіннього культурного життя Німеччини.
