Тиждень тому одним із найвідоміших українських музичних ггуртів — фрік-кабаре Dakh Daughters — вирушила в європейське турне.
Перший же виступ в якості учасниць спектаклю «Антігона» у французькому Ліможі мав неабиякий успіх. Але справжнім апофеозом стали чотири дні на Віденському фестивалі (Wiener Festwoche), котрий є однією з найстаріших (проводиться з 1951 року) і найвпливовіших культурних імпрез в Австрії. Щовечора з 14 по 17 травня наші дівчата виходили на сцену Віденського павільйону мистецтв, що знаходиться в престижному Музейному кварталі, з програмою «Рози». Атмосферу цих виступів описала координатора театральних програм фестивалю Марина Давидова:
«Я не дивлюся Євробачення, але в загальному і цілому уявляю собі рівень того, що там відбувається. І ось що я хочу сказати. Справжню і беззастережну перемогу українська музична культура здобула вчора не в Стокгольмі, а в Відні. Тому що вчора в рамках Wiener Festwochen тут виступали Dakh Daughters зі своїми фрік-кабаре Rosas, і я давно не бачила такого оглушливого успіху — з тупотом і криками «браво!», з переповненим залом. Це було неймовірне шоу».
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
А в четвер Dakh Daughters дали концерт вже в німецькому Магдебурзі в на місцевому фестивалі Wilder Osten («Дикий Схід»).
Жіночий гурт Dakh Daughters (буквально «Доньки Даху») існує вже 4 роки. Їхні відео збирають у Мережі тисячі переглядів, а повні сарказму «Рози/Донбас» вирвалися в лідери, зацікавивши вже майже 900 тисяч глядачів.
Сам гурт — проект засновника театру «Дах», продюсера і режисера Влада Троїцького. Дівчата — акторки театру Троїцького, проте мають досвід роботи в інших формаціях: Ніна Гаренецька — учасниця етноквартету «ДахаБраха», а Руслана Хазіпова — культової рок-банди «Перкалаба», Таня Гаврилюк має сольний проект «ТаняТаня», Соломія Мельник — із «Потужних дівчат», Ганна Нікітіна — із «Кабаре-шансону», Наталя Галаневич і дівчина під псевдонімом Zo — із балету «БіzоН». Сім вокалісток, дюжина інструментів — від піаніно й барабана до гармошки та віолончелі.
Dakh Daughters характеризують свій стиль як «фрік-кабаре». «Фрік» — від англійського freak — в перекладі означає «дивак», «потвора», але це тавтологія: кабаре від початку несе в собі елементи відхилення від норми. Сприймати його лише як легке естрадно-еротичне ревю було б помилкою. Варто нагадати, що цілі художні напрями народжувалися саме в кабаре: дадаїзму, а отже, й сюрреалізму не було б без цюріхського кабаре «Вольтер», де художники і поети, які пізніше стали класиками ХХ століття, влаштовували свої скандальні вистави. Тулуз-Лотрек надихався атмосферою «Мулен Руж» і «Мірмільтона». У Німеччині в кабаре був свій теоретик Отто Юліус Бірбаум, який, разом із засновником берлінського «Строкатого театру» бароном Еріхом Людвігом фон Вольцогеном, мріяв використовувати такі заклади не більше не менше як для виховання ніцшеанської «надлюдини».
Кабаре, з його синкретизмом жанрів, близьке до театру. Тут органічно можуть співіснувати музика, поетична декламація, танець, провокаційний перформанс, — а також потворне і прекрасне, смішне і зворушливе, інтелектуальне і безумне. Dakh Daughters відповідають цій контрастній естетиці. Дівчата в химерних або сексуальних убраннях, з набіленими, немов у сумних паяців, обличчями, непроникно серйозно подають найбільш гротесковий матеріал, але гротеском не обмежуються: у них є роботи на вірші Йосифа Бродського та оберіута Олександра Введенського, є старовинна провансальська пісня «Я бачив вовка, лисицю, зайця» і номер із репертуару Віки Врадій, в «Розах» звучать перші рядки з 35 сонета Шекспіра.
Можливо, інтуїтивно, мимоволі — Троїцький та його підопічні визначили порожню нішу на українській музичній сцені й заповнили її більш ніж ефектно. А наразі вчергове підтвердилося, що запит на таке видовище існує й у цілком насиченому краєвиді європейської культури.
ВРАЖЕННЯ
«ВИСТУП «DAKH DAUGHTERS» БУВ АБСОЛЮТНИМ УСПІХОМ»
Олександр ЩЕРБА, посол України в Австрії:
— Кожного року у Відні відбувається декілька великих мистецьких подій, і одна з найбільших — це Віденський мистецький тиждень, на який запрошуються найбільш оригінальні, цікаві з точки зору Відня колективи Європи. Цього року було запрошено український гурт Dakh Daughters і його виступ був абсолютним успіхом. Ми слідкували за продажем квитків. На виступ Dakh Daughters квитки були розпродані найпершими. І коли позавчора я прийшов на їхній виступ і бачив людей, які чекали біля каси, сподіваючись, що «відпаде» якась бронь чи хтось продаватиме квитки, це було зворушливо.
Культурні заходи — це ключ до серця Відня й Австрії. Оригінальна та європейська культура — це те, чим живе Відень і чим він пишається. Вони вважають себе культурною столицею Європи і мабуть, недарма. І тому настільки успішний виступ українського гурту — це дуже важливо для сприйняття України. Тим паче, що дівчата не просто виступили, у кінці вони вийшли з прапором України, заспівали пісню про море а потім німецькою мовою сказали: «Українське море — це Крим! Не забувайте про це!» Це було неймовірно.
Підготувала Наталія ПУШКАРУК