Спочатку трохи статистики. Нині на територію Швеції вже прибули понад 30 тисяч громадян України, які виїхали з країни через розв’язану росією війну. Про це повідомила у Фейсбуці уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила ДЕНІСОВА за результатами онлайн-зустрічі з головним парламентським омбудсманом Швеції Еріком Німанссоном, передає Укрінформ. Зі свого боку пан Німанссон повідомив про цілковиту підтримку народу України у війні з загарбником з боку шведського народу та готовність шведів у подальшому приймати і допомагати українцям.
Зараз у Швеції біженці з україни можуть перебувати до 90 днів без візи, якщо мають біометричний паспорт. Але для того, щоб дорослі могли працювати, а діти ходити до школи, потрібно звернутися за дозволом до Міграційної служби. Біженці з України мають можливість подати заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання відповідно до Директиви ЄС про тимчасовий захист. Існує також можливість подати клопотання про надання притулку. Якщо потрібно отримати суспільну допомогу, то треба зв’язуватись із державними службами. Детальніше - на сайті Соціального управління (Socialstyrelsen).
Швеція разом із Польщею планує організує 5 травня спільну конференцію для збирання коштів на допомогу українцям, повідомляє слова голови Львівської обласної військової адміністрації Максима КОЗИЦЬКОГО dailylviv. Він зустрівся з послом Королівства Швеція в Україні Тобіасом Тібергом, який прибув до Львівської області, яка стала гуманітарним хабом країни, щоб дізнатися, які в України зараз гуманітарні потреби. "Я розповів про потребу в продуктах тривалого зберігання, медикаментах, речах першої необхідності. Також населеним пунктам країни, де поки що не відновили електропостачання, потрібні дизельні генератори", - написав Козицький . За його словами, Тіберг розповів, що Швеція вкладає багато ресурсів у роботу інститутів ООН, особливо зараз, під час повномасштабної війни, та зацікавлена у їх максимально ефективній співпраці з Україною. Посол також запевнив голову обладміністрації, що Швеція підтримуватиме Україну і що у неї одна з Україною мета – перемога!
Через війну, розв‘язану рф в Україні, «Швеція подасть заявку до НАТО вже у червні цього року. У кінці травня має відбутися зустріч правлячого комітету соціал-демократів, на якій може бути прийняте рішення про підтримку членства країни в НАТО». Про це 13 квітня повідомила шведська газета Svenska Dagbladet, цитує tsn.ua.
«ІДЕЯ СТВОРИТИ UKRAINSK TEATER I SVERIGE «МИ» НАРОДИЛАСЯ ПІД ЧАС ПОДІЙ МАЙДАНУ - 2014 РОКУ»
По світу українців розкидано чимало, а повномасштабне вторгнення рашистів на нашу землю, бомбування міст і сіл, оприлюднення у ЗМІ страшних звірств, катування, мародерства, яке приніс так званий «руський мір, заставило мільйони людей шукати прихисток закордоном. Швеція не стоїть осторонь від біди, яку принесла ця війна. Крім державних установ і громадських організацій не лишаються байдужими і прості люди. Одним із осередків є Український Театр в Щвеції «МИ», засновницею якого Зоряна Кікцьо ( українка, яка вже багато років живе і працює у Швеції).
- Ідея створити Ukrainsk Teater i Sverige «МИ» народилася під час подій у Києві, Майдану - 2014 року. Ми провели Шевченківські читання, - згадує пані Зоряна. – Кожен вибирав вірш з «Кобзаря» і читав його. Це було так щиро, натхненно, що я подумала про те, а може нам спробувати зробити якесь театральне дійство. У той час коло нас було чимало молоді – студентів, які вчилися у різних вишах, або працювали у різних фірмах... Спочатку організували аматорський театральний гурток при Українській жіночій організації у Швеції. До речі, лише цьогоріч наш гурток змінив статус і став театром «МИ», і вже офіційно його зареєстрували. Назвали свій колектив «МИ» бо ми українці, які живуть у Швеції, ми любимо драматургію, театр і маємо єднатися, а тому слово «МИ» є символічним і дуже дороге і важливе для нас.
Спочатку у нас не було стабільної трупи. Збиралися ентузіасти, люди, які люблять Україну і театр. Дебютом колективу стала вистави «Лісова пісня» за Лесею Українкою. Постановка дуже сподобалась глядачам і ми з нею кілька разів їздили на гастролі по різним містам Швеції. За вісім років трупа змінювалась: хтось закінчив навчання, хтось знайшов іншу роботу у іншій країні… Хоча кістяк, а це 4-5 чоловік лишався. Самі шиємо костюми, створюємо сценографію. Нам активно допомагають волонтери і поступово театр «МИ» став , як родина. Зараз у нас виступають 12 акторів , маємо своїх: гримера, костюмера, освітлювача і звукорежисера. Постановки я ставлю сама і роблю адаптацію п‘єс для сцени.
Однією з наших резонансних вистав стала постановка за новелою Марії Матіос «Просили мамо і тато…» з роману «Нація». Ми отримали від письменниці офіційний дозвіл на постановку. Я з новели зробила п‘єсу. На прем‘єру запрошувати авторку, але виборна компанія завадила пані Марії приїхати до Стокгольму. Ця вистава теж мала широкий розголос і її тепло сприймали глядачі, коли ми її демонстрували на гастролях.
У нас хороший, талановитий колектив, а театр, є розрадою практично для кожного. Наші актори багато вчяться, працюють, але на репетиції всі з радістю приходять. Ми не маємо свого приміщення. Орендуємо на час показу вистав бо це великі кошти (8 тис. шведських крон). Тому, у теплу пору року навіть на свіжому повітрі репетирувати, або збиралися у когось вдома…
За словами пані Зоряни, родина (чоловік і донька) підтримують її у реалізації всіх творчих проєктів та у волонтерській діяльності. З теплотою вона розповідає про співпрацю з Оленю Дудич (відомою акторкою Львівського обласного драматичного театру ім. Дрогобича, яка також кілька років виступає у Київській академічній майстерні театрального мистецтва “Сузір'я” – перший в Україні ангажементний театр – Т.П.). 7 квітня з величезним успіхом О.Дудич представила авторську моновиставу “ Едіт Піаф” - це розповідь про життя, творчість і кохання видатної французької співачки. Показ відбувся у театрі SCENEN P у Стокгольмі. Вартість вхідного квитка складала 200 шведських крон . Кошти зібирали для потреб новоприбулих біженців- українців.
Зоряна хоче, щоб на Пасху діти переселенців отримали подарунки. «Зараз, коли Україна потерпає від російських окупантів, дуже хочеться, щоб на хвилинку переселенці забули про кров, смерть і посміхнулися у світле свято»…
Є ідея, аби Олена Дудич провела майстер-клас для акторів театру «МИ». У планах колективу зробити комедійну виставу про пандемію COVID-19, яка вирує по світу і « Я і Швеція» - різні історії, як люди з різних країн опинилися в Швеції, як реалізувалися за кордоном…
***
Не обійшли ми розмові з пані Кікцьо й тему «руського міру», прихильників якого, за її словам, досі є чимало в Швеції, але після представлених у ЗМІ фактів страшних звірств, катувань і мародерства у Бучі, Ірпені, Бородянці, Гостомелі та інших українських містах та містечках, які полишили орки-загарбники, люди прозрівають. «Україна переможе! Весь світ побачив, що українці – велична нація, яка бореться за правду, за свою землю, - каже Зоряна. – Зараз війна у нас одна, а фронт у кожного свій!».
Фото з facebook сторінки Ukrainsk Teater i Sverige
