28 травня у межах проекту «Воскресіння Розстріляного Відродження», метою якого є поширення інформації про життя і діяльність покоління українських митців 1920—1930-х, які були розстріляні, репресовані чи здеградовані радянською системою, у столичному кінотеатрі «Оскар» розпочнеться кінотиждень.
Одним із центральних заходів фестивалю стане представлення проектів стрічок про репресованих митців: «Будинок слова» Тараса Томенка та «Одеський світанок» Костянтина Коновалова.
— Це проект про одну з найтрагічніших сторінок української історії, про переломний момент, коли було винищено всю інтелігенцію, весь цвіт української нації: письменники, поети, художники, режисери. Ця історія повна драматизму, вона надзвичайно цікава, але недосліджена», — розказав «Дню» Тарас ТОМЕНКО. — Події розгортаються у харківському «Будинку слова», звідси і назва стрічки. Цей заклад було збудовано спеціально для письменників, щоб оселити під одним дахом усю тодішню еліту. Врешті весь цвіт нашої літератури заманили, як у мишоловку, яка потім закрилася... і це мало трагічні наслідки: українська література у тому вигляді, в якому вона мала бути, яка мала стремління стати на чолі європейської літератури, просто перестала існувати, змушена була піти на компроміси із радянською владою.
За словами Т. Томенка, основний конфлікт у стрічці — драма, яку переживає Микола Хвильовий після подорожі селами, коли ламається його світогляд. «Він побачив цілі вимираючі села — комунізм у чистому вигляді. Тоді виходить у світ його праця «Геть від Москви», за яку його засуджують та називають фашистом. Ми знаємо, які наслідки мав цей тиск. Постріл Хвильового має пролунати для нас, нащадків, як попередження». Сценарій картини вже готовий, але є проблеми із фінансуванням, щоб розпочати зйомки.
Ще один проекту фільм, який буде представлено у рамках кінофестивалю, — «Одеський дебют» Костянтина Коновалова. Це частина проекту, присвяченого творчості Олександра Довженка. У його рамках уже написано роман «Режисер» та знято документальний фільм «Одеський світанок».
— Я зацікавився постаттю Довженка, коли навчався у кіношколі в США. Одним із викладачів був Мартін Скорсезе, який розповів, що для нього найзрозуміліший український режисер — не Параджанов і не Биков, а саме Довженко (один із основоположників не лише вітчизняного, а й світового кінематографа). І він вартий того, щоб про нього зняли фільм в Україні», — вважає Костянтин КОНОВАЛОВ. — Для сучасних українців Довженко — це розтиражований радянською владою портрет сивої людини, яким його фотографували у 50 років. Я хочу показати Довженка гарним, харизматичним молодиком, який 30-літнім приїхав до Одеси і зняв свої найкращі фільми. Адже у творчості будь-якого майстра цікавий саме його ранній період, коли він із нічого стає всім!
За словами сценариста, зйомки повнометражної стрічки перенесли на наступний рік (через брак коштів і важку ситуацію у країні), проте документальну роботу «Олександр Довженко. Одеський світанок» він уже представив. «Нашим завданням було відточити на «Одеському світанку» майстерність знімальної групи. По-перше, попрацювати з прекрасним актором Сергієм Бабкіним, який грає Довженка, і остаточно затвердити його на роль. По-друге, попрацювати з оператором, художником, композитором на невеличкому проекті, щоби створити гарний великий фільм».
Чому Довженка зараховують до покоління Розстріляного Відродження? Один зі фактів його біографії — 1919 р. його заарештовано волинською ЧК. «Довженка постійно намагалися тримати під ковпаком радянські спецслужби. Все його життя. Навіть коли вже був перезаслужений і неодноразово нагороджений у Москві», — нагадує К. Коновалов.
У рамках кінотижня також покажуть вісім стрічок 1925—1937 рр., над створенням яких працювали представники Розстріляного Відродження. Це «Звенигора» (сценарист Майк Йогансен), «Алім» (сценарій Миколи Бажана), «Тарас Шевченко» (сценарист Дмитро Бузько), «Два дні» (оператор Данило Демуцький), «Курник» (сценарій Вадима Охріменка), «Хліб» (сценарист Володимир Ярошенко), «Перекоп» (актори Степан Шагайда та Оксана Підлісна) та «Аероград» (актор Степан Шагайда).
Утім, показ фільмів — лише третина програми форуму, розповідають у Держкіно, що є одним із організаторів заходу. За тиждень буде проведено низку лекцій, майстер-класів та дискусій. Зокрема, лекція про ВУФКУ — Всеукраїнське фотокіноуправління, організацію, яка в 1920 — 1930-х випускала одні з найпопулярніших фільмів тогочасної Європи. Також відбудуться дискусії, як знімати казки та як екранізувати твори українських письменників, адже є купа фантастичних, детективних, історичних романів, які просяться на екран, проте через недостатню зацікавленість телеканалів та недофінансування вони не можуть бути екранізовані. Одну з лекцій присвятять сценарному фонду «Коронації слова». Із сотень сценаріїв, висунутих на цю премію за 15 років її існування, було екранізовано лише кілька. Причина — знову ж таки небажання телеканалів, заявляють у Держкіно. «Рано чи пізно їм доведеться звертатися до наших сценаристів, інакше, з огляду на нещодавно прийнятий закон, що забороняє російські серіали, у них буде дірявий ефір», — каже Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ, прес-аташе Державного агентства України з питань кіно.
Усі заходи відбуватимуться у столичному комплексі «Gulliver» до 3 червня.
