Втеча від банальності

Народившись на Бойківщині, Тарнавський тривалий час «купався»
в польській мові, німецьку вивчив в австрійській школі, що дозволило йому,
приміром, без перешкод «в’їхати» в лірику Тракля, українську ж гімназію
закінчував уже в повоєнній Німеччині. Фахову освіту електроніка (звучить,
як ім’я казкового героя) здобув у США. До арсеналу його «практичного мовознавства»
можна зарахувати знання російської (від зацікавлення Достоєвським і Гоголем),
французької (студіює поезію Рембо й екзистенціалізм Сартра, перекладає
твори Пруста), досконале володіння іспанською (захоплюється Нерудою, Лоркою,
Мачадо, Маркесом, пише іспаномовні поезії), не кажучи вже про англійську.
Серед лектури Тарнавського — ще й Гайдеггер, Ясперс, Кіркегор, Джойс, Рільке,
Т. Манн, Т.С. Еліот, Камю, Дерріда та інші апостоли світових духовних рухів,
ідеї яких він вводить у контекст своїх творів, не тільки погоджуючись,
а й заперечуючи їх. Отже, митець формувався в «інакшому» духовно-культурному
вимірі, перебував і перебуває поза межами архаїчного народницько-соцреалістичного
світу, в якому тою чи іншою мірою розчинилася більшість його «метрополійних»
колег.

Подієвий ряд життя Тарнавського склався так, що українська
«висока» література, як він сам заявляє, навіть Шевченкова поезія, не позначилася
бодай якось на його творчості. На відміну від фольклору, який, стимулювавши
уяву письменника, навчив його мислити образами-метафорами. У творі «Існування»
поет зізнався: «Я прийшов з молочних днів дитинства, довгих, неясних, фантастичних,
несучи в руках рожеву квітку бажання...» Як перекладач, він запропонував
англомовному читачеві книжку «Ukrainian dumy», зануривши його в українську
народно-поетичну стихію.

У своїх поезіях Тарнавський розбив на друзки «поетичність»
і кліше української мови і замість того, щоб будувати вірші з уже існуючих
поетичних стереотипних «цеглин», творить їх з мовної «глини». Його образи
нетрадиційні («чи знає хтось про картини в моїх очах?..»), для одних вони
— «дурня», для інших — одкровення. Його сюрреалістична чи, радше, ірраціоналістична
література призначена для інтелектуальних меншин. Утім, хто знає, де межа
між елітарним і масовим мистецтвом?

Тарнавський, як і інші члени Нью-Йоркської групи, відмовився
пересаджувати вишневі садки та стрункі тополі на американський асфальт.
«Традиційна» еміграція зі своїми комплексами й зацикленістю на певних «сюжетах»,
м’яко кажучи, не зрозуміла «літературних хуліганів» (мовляв, порядні люди
так не пишуть, як Тарнавський: «гола жінка лежить між своїм боком і рукою»).
У своїй автобіографії «Босоніж додому» митець згадує, що зверталися «нью-йоркці»
майже винятково до особистих тем, свідомо цураючись «патріотичних», бо
відчували, що українська література цілковито лишилася поза модерними естетичними
рухами західного світу й що їхнім обов’язком було ту ситуацію змінити.
Літературна творчість для «нью-йоркців» була і є не формою істерії, а втечею
від галушкової банальності. Але, звісно, не від реальності: згодом Тарнавський
напише постчорнобильску поему «У ра на», де покаже такий образ ураженої
ураном (і не тільки ним) України, від якого не в одного «люб’язного землячка»
запаморочиться в голові.

Правий Валерій Шевчук, стверджуючи, що поезія для Тарнавського
— це максимальне наближення до сокровенностей людського «я», що поет, блукаючи
по світових шляхах, увібрав у себе компоненти різних культур і наблизив
українську поезію до світових форм, розширив поняття поетичного в світі.
Останнім часом Тарнавського, після знайомства з Григорієм Гладієм на львівському
фестивалі «Золотий Лев» у листопаді 1996 року, «прорвало» й на продукування
п’єс. Драматург спеціально створив «під Гладія» п’єсу «Гамлетта», а Гладій
поставив у червні минулого року в нью-йоркському театрі Торонада інший
твір Тарнавського — «Не Медея». А недавно у Києві надруковано збірку «класичних
грецьких трагедій» письменника під назвою «6 х 0».

Творець, відкритий до всього модерного, бажаючи творити
не в минулому, а в сучасності, шукає нових шляхів для мистецького вислову
й тим самим утікає від банальності, бо він хоче бути частиною багатовимірного
всесвіту: