У складному сучасному світі набуває особливу цінність усе, що об’єднує людей і сприяє їхньому взаєморозумінню. Універсальне значення належить у цьому плані класичній музиці. Сорок років тому це зрозумів молодий венесуельський диригент і композитор Хосе Антоніо Абреу, який розробив сміливий проект музичної революції, здатної змінити і вилікувати від хвороби кинуте на обійстя життя молоде покоління. Він висловив думку, що найдосконалішою моделлю гармонічних людських стосунків є оркестр! Спільна участь у оркестровому музикуванні, звичка до якої повинна закладатися в ранньому віці, не лише веде дітей і підлітків у багатий світ музики, а й формує їхню колективну свідомість, спрямовану на духовні цінності. Варто процитувати висловлення самого доктора Абреу: «Грати разом». Оркестр стає громадою або навіть суспільством. Це суспільство повинно надихатися високими цілями і вливатися в сім’ю подібних до себе». Паралелі з венесуельським досвідом виникли в мене під час цьогорічних відвідин відомого Мюнхенського оперного фестивалю.
Чи не кожний фестивальний спектакль фактично ставав демонстрацією ключової ідеї «інтернаціональної спільноти музикантів». Досконалі результати виникали завжди, коли до співпраці залучалися кращі виконавські сили різних країн. Серед імен відомих диригентів, зайнятих підготовкою і проведенням фестивальних проектів, знайшлося місце й для вихованки львівської диригентської школи Оксани Линів. За її плечима самостійні диригентські кроки в Одеському театрі опери та балету, посада керівника симфонічного оркестру німецького міста Бамберга. Показово, що з останнім колективом вона виконала й записала на замовлення німецького радіо Третю симфонію Бориса Лятошинського, переконана в тому, що творчість видатного українського композитора вимагає більш широкої популяризації серед західних слухачів. Нині Оксана працює ві Баварській державній опері, одному з найпрестижніших репертуарних оперних театрів світу.
НИНІ ВИХОВАНКА ЛЬВІВСЬКОЇ ДИРИГЕНТСЬКОЇ ШКОЛИ ОКСАНА ЛИНІВ ПРАЦЮЄ В БАВАРСЬКІЙ ДЕРЖАВНІЙ ОПЕРІ, ОДНОМУ З НАЙПРЕСТИЖНІШИХ РЕПЕРТУАРНИХ ОПЕРНИХ ТЕАТРІВ СВІТУ / ФОТО З САЙТА IOA-MANAGEMENT.COM
Під час цьогорічного фестивалю Оксана Линів виступила у ролі диригента-постановника опери сучасного датського композитора Пола Руденса «Сельма Ежкова». Оперу було створено 2007 р. на основі стрічки Ларса фон Тріера «Та, що танцює у темряві». Можна згадати, що у фільмі, насиченому музикою, йдеться про драматичну долю і трагічний фінал співачки, яка катастрофічно втрачала зір і проходила складні життєві випробування. Опера Пола Руденса, одного з найчастіше виконуваних у світі сучасних композиторів Данії, прозвучала у приміщенні культурного комплексу Altr Kongresshale. Крім того, Оксані Линів було доручено представити на фестивалі оперу Г.Доніцетті «Лючія ді Ламмермур», яку показали на основній сцені. Цей твір довгий час вважався візитною карткою Національної опери України завдяки неперевершеному таланту Євгенії Мірошниченко, що виступала в заголовній партії. І в мюнхенській виставі, яку з успіхом провела представниця української музичної культури, інтерес публіки і критики стимулювався виступом у партії Лючії німецького колоратурного сопрано Діани Домрау. Яких тільки нагород і почесних титулів не одержувала ця співачки за два десятиліття успішної кар’єри. Її в різні часи називали зіркою року, трояндою року, відзначали її мистецтво преміями і нагородами.
Мюнхенський оперний фестиваль постійно формує й оновлює свій «зоряний список» видатних оперних співаків, які мають міжнародне визнання. До могікан, чиї імена протягом багатьох років не сходять з афіші Баварської державної опери, належать: Едіта Груберова (Словакія), Веселина Казарова (Болгарія), Паата Бурчуладзе (Грузія), Анатолій Кочерга (Україна). В останні роки в букеті неповторних жіночих голосів поряд із видатним німецьким сопрано Анею Хартерос з’явилася молода чарівна співачка з Латвії Крістіна Ополайс. На цьогорічному фестивалі я її почула в головній партії в опері Дж. Пуччіні «Манон Леско». У цій виставі, яку поставив відомий численними провокаціями німецький режисер старшого покоління Ханс Нойенфельс, вона виступала в дуеті з найпопулярнішим німецьким тенором Йонасом Куфманом. Спочатку на цю роль, яка вимагає не лише досконалих вокальних даних, а й зовнішньої привабливості, жіночності, сили драматичних пристрастей у фінальній сцені, була призначена росянка Анна Нетребко, однак вона не знайшла спільної мови з режисером. Крістіна Ополайс виявилася її достойною конкуренткою, незважаючи на те, що голос її має швидше камерний характер, природа співачки, весь комплекс її даних дуже підходять до типу тендітних і водночас здатних до несамовитих пристрастей героїнь опер Пуччіні.
Найдосконалішою моделлю гармонічних людських стосунків є оркестр! Спільна участь у оркестровому музикуванні, звичка до якої повинна закладатися в ранньому віці, не лише веде дітей і підлітків у багатий світ музики, а й формує їхню колективну свідомість, спрямовану на духовні цінності
Щодо самої вистави, вона побудована на різкому контрасті скупої чорно-білої графіки любовних і драматичних сцен і гротескного, на межі кітчу, вирішення фонових і жанрових епізодів. Режисер звинувачує в трагедії героїні зіпсовану суспільну мораль, ставлення чоловіків-хазяїв світу до жінки як дорогої іграшки, предмета маніпуляцій. Однак позитивний пафос вистави полягає у ствердженні непереборної сили чистого самовідданого кохання кавалера де Гріє, зворушливий образ якого досконало відтворив Йонас Кауфман.
Міжнародний склад працював і в другій виставі, яку я змогла відвідати, опері Дж. Верді «Дон Карлос». Її провів ізраїльський диригент Ашер Фіш, у заголовній партії виступив тенор із Кореї Альфред Кім, роль вірного друга Карлоса і борця за справедливість маркіза ді Пози виконав італійський баритон Сімон П’яццола, в партії принцеси Еболі виступила російська співачка Анна Смірнова, а складна басова партія Великого Інквізитора була доручена поляку Рафаелю Сіваку. Однак головне навантаження винесли на собі у цій досить похмурій виставі, насиченій символікою і сконцентрованій на викритті тиранічного тиску на особистість деспотії світської і духовної влади, уславлені німецькі оперні зірки — бас-баритон Рене Папе (король Філіпп) і сопрано Аня Хартерос (Єлізавета)...
До речі, просто неба на площі Макс-Йозеф-Плац традиційно відбуваються акції під назвою «Опера для всіх». Крім прем’єр балету і опери, на Мюнхенському фестивалі проходять камерні вокальні концерти та вокальні майстер-класи. Також влаштовують симпозіуми з питань музичного театру.
Форум дуже популярний у публіки, яка спеціально приїжджає не лише з різних міст, а й країн.
