Напередодні вихідних у столичній книгарні «Є» зібралися провідні мовознавці, літературознавці, видавці та історики. Там відбулася довгоочікувана подія: видавництво «К. І. С.» презентувало компакт-диск «Російсько-український академічний словник» (1924—1933 рр.) за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова. Його називають справжнім словниковим шедевром, наголошуючи, що він справив великий вплив як на розвиток словникарської справи, так і на мову загалом. У передмові до електронної версії зазначено, що над ним працювали не просто великі мовознавці, а люди із вільним мисленням: «...українську частину писали, виходячи з суто українських мовних норм, а приклади наводили, не зважаючи особливо на «політичний момент». Це вільнодумство та щонайвищий фаховий рівень, врешті, і є основою знаменитості словника».
«Десь на початку 90-х я вперше почула про нього від Юрія Шевельова, — згадує мовознавець Лариса Масенко. — Відомий літературознавець зазначав, що він — багатший, ніж словник Бориса Грінченка. Останній закінчується цитатами із творів Івана Нечуя-Левицького і представляє, до певної міри, мову селянську, адже там немає мови Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського... Натомість доробок Кримського — Єфремова презентує повноструктурну мову, що здатна обслуговувати усі сфери життя. Відтоді й озвучувалася ідея його перевидати. Але її ніяк не можна було втілити. Ми шукали ці томи по всьому Києву! Річ у тім, що словник було оголошено націоналістичним і вилучено з усіх бібліотек». На сьогодні він у друкованому вигляді —велика рідкість. До прикладу, в Національній бібліотеці ім. В. Вернадського є тільки один том...»
«Два перші томи Кримського — Єфремова (всього їх чотири. — Ред. ) мені подарував, як скарб, поет і журналіст Святослав Караванський, їдучи у вигнання, — продовжує літературознавець Михайлина Коцюбинська. — Очевидно, що я надзвичайно глибоко усвідомлюю значення сьогоднішньої події. Михайло Коцюбинський у своїх листах дуже часто повторює одне висловлювання поета Михайла Грабовського, коли говорить про українську культурну ситуацію. На жаль, наша доля так складається, що увесь час повертаємося до одних і тих же проблем. Так от, Грабовський сказав: «Патріотів багацько скрізь, а робітників щось не чуть». Тому ця презентація — відрадне явище, особливо у нашій ситуації, коли цілі, мовби дуже святі, так здешевлюються. Припустимо, я буквально шаленію, коли чую, як здійснюється українізація нашого теле- та радіопростору. Коли слухаю, як дублюються фільми українською мовою, мені хочеться сказати: «Не дублюйте!».
Отже, на компакт-диску записано I—III томи «Російсько-українського словника», який після 1924—1933 років більшe не перевидавався. Пошук IV тому, який вже підготовленим до друку знищили, триває. Паралельно розроблено пошуковий сайт: http://r2u.org.uа — щодня він опрацьовує майже тисячу запитів. Також розтиражовано і безкоштовно поширено серед мовознавців, видавців, журналістів та студентства тисячу СD.
Цей компакт-диск вийшов за підтримки Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у США. А щодо видання словника як книжки, то, за словами директора видавництва «К. І. С.» Юрія Масенка, потрібна допомога держави або меценатів.
