Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. Чайковського — один із найцікавіших театральних осередків, адже більшість її виконавців — студенти й аспіранти академії, які прагнуть модернізувати оперне виконавство в нашій країні.
За сімдесят років своєї діяльності Оперна студія сформувала своє творче кредо: глибоку повагу до класичного мистецтва, сміливі пошуки, оригінальність творчого мислення, високий виконавський пафос. Тут творчо зростали такі видатні оперні співаки, як Д. Гнатюк, Л. Забіляста, П. Кармалюк, Є. Колесник, М. Кондратюк, А. Кочерга, Є. Мірошниченко, А. Мокренко, В. Пивоваров, К. Радченко, М.Стеф’юк, А. Солов’яненко та багато інших.
Про сьогодення і майбутнє Оперної студії розповідає ректор НМАУ Володимир Іванович РОЖОК.
— Нещодавно відкрито нову спеціальність — музичну режисуру. Які режисерські постановки відбулися на сцені Оперної студії?
— Робота над підготовкою спеціалістів з музичної режисури розширила репертуар Оперної студії. Сміливе експериментування завжди пов’язане з творчістю молоді, чого так не вистачає поважним академічним театрам. Нові оперні постановки здійснено молодими перспективними режисерами. Так, «Джанні Скіккі», остання опера з триптиха Дж. Пуччіні, ідеально відповідає естетичним уподобанням і темпераменту молодого режисера Віталія Пальчикова, блискуча прем’єра якої відбулася 2008 року. Яскрава динамічна дія, дивовижна пластичність, калейдоскопічність несподіваних режисерських вирішень були гідно оцінені глядачем.
З утворенням кафедри музичної режисури значно розширився репертуар Оперної студії. Молоді студенти-режисери переймають досвід і знання у педагогів-професіоналів. Свідченням цього стала й опера «Палата № 6». Молодий режисер О. Сенько динамічно, мобільно, а головне — переконливо відтворив насиченість дії в опері В. Зубицького...
Втім, на превеликий жаль, держава мало звертає уваги на високопрофесійне мистецтво. Прикро, але кожна освічена людина знає, що оперне мистецтво інтелектуально живить націю. Без високих моральних ідеалів, утілених в оперних творах, ми не зможемо ідентифікувати себе з європейською спільнотою. Фінансових проблем дуже багато: це й недофінансування, адже бюджетом виділено кошти тільки на заробітну плату. Про все решту, чого так гостро потребує робота Оперної студії — костюми, світло, декорації, — годі й мріяти. Особливо складно оновити сценічний реквізит, бо це досить дорого. Та все ж ми сподіваємося, що держава зможе допомогти нам вирішити це складне для нас питання. До речі, сценічний реквізит, освітлення, всі технічні засоби, необхідні для повноцінної діяльності театру, не оновлювалися від 50-х років, коли студії було надано нове приміщення. Ми власними силами створили нові декорації, пошили нові костюми для опери П.Чайковського «Іоланта», яку блискуче поставила наша випускниця Ірина Нестеренко. Але це, як кажуть, крапля в морі. Тому самостійно, без підтримки держави, ми не вийдемо з такої складної ситуації.
— Які творчі проекти найближчим часом буде втілено на сцені Оперної студії?
— Зараз ведуться перемовини на високому дипломатичному рівні про постановку на нашій сцені опери всесвітньо відомого аргентинського композитора Астора П’яццолли «Марія де Буенос-Айрес». Цю роботу здійснює аспірантка кафедри музичної режисури Олена Савчук. Наш випускник 2008 р. Віталій Пальчиков збирається поставити «Розумницю» Карла Орфа за підтримки посольства ФРН в Україні. Планів на найближче майбутнє у нас багато — слідкуйте за афішами.
