Кілька днів тому у Львівському історичному музеї оприлюднили інформацію про те, що під час відновлення полотна невідомого автора ХІХ століття, на якому зображений монарх Речі Посполитої, король польський Ян ІІІ Собеський (1629 — 1696), реставратор відкрив інший портрет, який не має жодного стосунку до монаршої особи і створений щонайменше на півстоліття раніше, аніж автентичне зображення Яна ІІІ. Отже, в експозиції Львівського історичного музею тепер — нова картина, яку дотепер ніхто й не бачив. Що ж до зображення короля Яна ІІІ Собеського, то воно залишилося тільки на фото.
Але про все за порядком.
УНІКАЛЬНА ПРАКТИКА
«Твір, техніка виконання якого — олійне малярство, потрапив на реставрацію в незадовільному стані, — розповідає реставратор першої категорії станкового олійного живопису Юрій БУНЬО. — Були прориви авторської основи та їх нефахова реставрація. Вся робота перебувала в деформації. Був потрісканий ґрунт разом із фарбовим шаром, були підняті краї кракелюру, також були забруднені лицева і зворотна сторони твору. Під час роботи я виявив у ділянці проривів ґрунти і мастики невідомого походження, які з часом кристалізувалися й дуже сильно деформували краї прориву. Почав знімати всі вставки в цих місцях і зауважив під низом інший колір. Процес зупинив, скликав реставраційну раду, на якій вирішили зробити рентгенівське дослідження твору. І вже на перших знімках було видно, що на картині — зовсім інше зображення».
Робота виявилася непростою і тривала дев’ять місяців. Найскладніше було зняти верхні шари малярства, щоби відкрити нижні. Процес роботи Юрій Буньо контролював під цифровим мікроскопом, бінокулярною лупою та ультрафіолетовою лампою: «Це відбувалося міліметр за міліметром, і на кожен кольоровий пігмент було дібрано іншу суміш розчинників. Місцями і скальпелем під контролем мікроскопа працював. Такі відповідальні ділянки живопису, як обличчя чи руки, потрібно знімати в один прийом, щоб не було різниці в процесі реставрації, щоб суміші розчинників діяли рівномірно. Тому зняття нашарувань з авторського зображення обличчя портретованого виконувалося в один прийом упродовж дня і в позаробочий час — від сьомої години ранку до одинадцятої вечора».
Щодо автентичного, рідного, нижнього шару, то він зберігся дуже добре, що підтвердило й рентгенологічне дослідження. І це, власне, стало причиною для повного зняття верхнього шару.
— Я дуже радий, що виконав таку роботу, бо не всім реставраторам так може поталанити, — зазначає Юрій Буньо. — Зазвичай ідеться про часткове перемалювання. А тут — зовсім інше зображення... Це — поодинокі випадки, і не кожному реставратору трапляється така цікава й унікальна можливість.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
Портрет Яна ІІІ Собеського — зі збірки Національного музею імені короля Яна ІІІ Собеського, заснованого 1908 року, для якого магістрат купив стародавню кам’яницю Корнякта, або Королівську кам’яницю, що на площі Ринок, 6. Нині це відділ Львівського історичного музею.
— Національний музей імені короля Яна ІІІ Собеського, відповідно до своєї назви, дбав про те, щоби в ньому було якомога більше пам’яток, пов’язаних з Яном ІІІ Собеським. Тим паче, що в XVII столітті саме в цьому будинку містилася королівська резиденція, — розповів «Дню» завідувач відділу «Кам’яниця Корнякта» ЛІМ Мирослав ПОБЕРЕЖНИЙ. — А сам Ян ІІІ Собеський — один із найбільш відомих і прославлених королів Речі Посполитої — полководець, воєначальник, який уславився у війні з турками. І його вважають рятівником Європи, тому що він спромігся перемогти турецьке військо — зокрема, під час облоги Відня, столиці Австрії, 1683 року. І, власне, у збірці Національного музею імені короля Яна ІІІ Собеського було багато портретів як самого короля Яна ІІІ, так і членів його сім’ї, також — батальні полотна, пов’язані з діяльністю короля. А от картина, про яку йдеться, надійшла до Національного музею імені короля Яна ІІІ із колекції львівського історика Владислава Лозинського, найбільшим захопленням якого було, власне, колекціонування. Він зібрав солідну збірку пам’яток, пов’язаних з історичною минувшиною Речі Посполитої, і серед них -згаданий портрет, який не становив особливої мистецької цінності. Лозинський придбав його і ще кілька картин 1910 року у своїх компаньйонів та партнерів Шварца і Шульберга. Після смерті колекціонера, 1913 року, згідно із заповітом, частина збірки Лозинського увійшла до збірки Національного музею імені короля Яна ІІІ у Львові. У 1930-х роках цей портрет належав до постійної експозиції музею — на другому поверсі Королівської кам’яниці в так званих Королівських залах, що відомо із фотографічних свідчень».
Донедавна полотно перебувало у фондах. Було в незадовільному стані. Тому й потрапило на реставрацію, внаслідок якої було виявлено зображення початку XIX століття невідомого чоловіка.
Це парадний портрет. Найвірогідніше, виконаний на замовлення. На ньому — чоловік середнього віку, котрий сидить чи стоїть біля столу, на якому — документ (очевидно, фінансовий) і золоті й срібні монети. Кілька монет він тримає в руці. Вдалося прочитати напис на документі німецькою мовою: «Шість тисяч», — і це, ймовірно, сума, яку зафіксовано в документі. «Можливо, це фінансист, банкір або купець. Логічно було би казати, що це — меценат, котрий на щось пожертвував таку суму грошей. Варіантів — багато. Є сподівання, що в майбутньому ми дізнаємося про картину більше — і про особу портретованого, і про художника», — розповідає Мирослав Побережний. І додає, що портрет уже є в експозиції Львівського історичного музею — в Палаці Бандінеллі (площа Ринок, 2): «Він знайшов там собі місце в дуже гарній компанії — серед робіт художників так званої віденської школи першої половини ХIX століття.
На жаль, неможливо було зберегти автентичне зображення короля. Але є фотофіксація полотна до реставрації. Власне, для того й зібралася розширена реставраційна рада, щоби вирішити, чи зважитися на такий радикальний крок — повного зняття замалювання. Оскільки верхнє зображення було виконано нефахово, пастозно, реставраційна рада й прийняла рішення про зняття запису з поверхні авторського, більш раннього, малярства.
