У Будинку на Андріївському узвозі, 13 (раніше — Олексіївському), якому минуло 125 років, жила звичайна сім’я київських інтелігентів — Булгакових. Жили дружно, наповнено, весело — зберігаючи традиції, люблячи і шануючи одне одного. Навчались, лікували людей, писали книжки, закохувались, одружувались, оплакували померлих, музикували, обожнювали театр, влаштовували театралізовані дійства з родинно-дружніх застіль, — копили і примножували духовне багатство...
Кривава хода пролетарської революції, у якої духовні цінності були не в пошані, як і їх носії — інтелігенція, підірвала звичний плин життя, знищуючи людей, нехтуючи їхніми життєвими засадами, закриваючи кордони, нахабно перлюструючи спілкування. Цю пекельну м’ясорубку явив нам письменник Михайло Булгаков, зовсім не випадково поселивши своїх героїв — Турбіних — у Будинок, де так щасливо жила його сім’я.
Через 100 років, а саме 25 років тому, зусиллями багатьох людей готовий розвалитися Будинок став нарешті його музеєм. І колектив його, який вигадав незвичайну для музейної експозиції систему задзеркалля, переплетення життів і доль реальних людей і літературних персонажів, стоїть на варті збереження традицій Булгакових-Турбіних.
Саме цьому подвійному ювілею присвячено книжку «Дом Булгаковых-Турбиных. Непутеводитель по киевскому музею» незмінного члена команди «булгаковської варти» Тетяни Рогозовської, що недавно вийшла друком і презентована автором. Цей спільний проект літературно-меморіального музею ім. М. Булгакова і видавництва «ВАРТО» — безцінний подарунок читачам і незліченним гостям Будинку.
— «Непутеводитель» Тетяни Рогозовської, — підкреслює нинішній директор музею Людмила ГУБІАНУРІ, — уже в самій назві продовжує концепцію музею з його центральною ідеєю Будинку. Щоб ця ідея втілилась у простір, творцям довелося вступити у конфлікт із музейним уявленням цілісності і збереженості експозицій. Ми відмовились від експлікацій, підтекстівок, заборон близько підходити до експонатів та багатьох інших музейних стереотипів, зокрема від типології і копійних матеріалів. «Непутеводитель» також пропонує відійти від жанрового стереотипу путівників. Частка «не» говорить, швидше, про його своєрідність, ніж про невідповідність жанру. Він більше ніж путівник, він — співрозмовник!
Тетяні Рогозовській є що повідати гостям музею. Вона стоїть біля витоків булгакознавства: від створення екскурсій місцями Булгакова, з атрибуцією київських адрес, архівних пошуків, наукових відкриттів до публікацій і виступів на головних конференціях, форумах, у виданнях, присвячених Михайлу Булгакову. Всі названі наукові і музейні достоїнства автора жодним чином не вступають у конфлікт із дивовижно довірчою манерою розповідача. Тож — приємної вам прогулянки!
Окрім соковитої інтелектуально-пізнавальної наповненості, виконаної автором тексту «Непутеводителя», книга, створена видавництвом «ВАРТО», представляє істинну цінність для книголюбів. Головний редактор видавництва і редактор цієї праці Олена Насирова разом із художником — О. Гаврищук — створили ідеальний за своєю естетикою ретромакет. Тут усе, починаючи з обкладинки, яка нагадує строгу за кольором, але ідеально-апетитну шоколадку, куплену у фундуклеєвському магазині, до історичних і сучасних фотографій, становить роман у стилі Михайла Опанасовича Булгакова. І в цьому активну участь брала велика група києвознавців і блискучих фотографів, чиї імена скрупульозно перелічені у вищезазначеному виданні.
На щастя, у кожного з нас тепер є можливість долучитись до таїнства спілкування з Майстром.
