Спонсором гастролей виступить Посольство Росії в Україні (особисто посол Михайло Зурабов). Цю новину «Дню» повідомила режисер Алла Бабенко. В рамках «Року Чехова» українські актори покажуть дві свої постановки — «Розповідь незнайомого» і «Моє життя», поставлені Аллою Григорівною.
На камерній сцені Театру ім. М. Заньковецької за десять років Бабенко поставила десять(!) вистав за творами Антона Павловича і одну — про життя класика («Чехов і Ліка» за п’єсою Ю. Бичкова). А починалася ця «Чеховіада» на львівській сцені з «Дяді Вані» за ініціативою художнього керівника Театру ім. М. Заньковецької Федора Стригуна. Свої «зіркові» ролі зіграли: Ярослав Мука, Галина Давидова, Надія Шепетюк, Альбіна Сотникова, Тарас Жирко та інші. Наступну бабенківську виставу «Дама з собачкою» рецензенти назвали «ковтком чистого повітря». У тій постановці актори були максимально наближені до глядача, а глядачі — до акторів. Любов Боровська і Тарас Жирко не грали, а немовби жили на сцені...
Кожна сценічна робота Алли Бабенко не схожа на попередню. Глядачі і критики завжди з нетерпінням чекають: чим цього разу здивує режисер? І Бабенко дивує! У Алли Григорівни є свій режисерський стиль, а її виставам властива філософська глибина, висока культура, логічність образних вирішень, несподіваний ракурс і тонкий ліризм.
— Цього року з 5 травня до 10 червня в Москві пройде I Слов’янський форум мистецтв «Золотий Витязь», присвячений 65-річчю Перемоги і Дням слов’янської писемності та культури. Програма дуже насичена та різноманітна: література, кіно, театр, музика, образотворче мистецтво та інше. Як розповіли організатори акції, вони хочуть представити на форумі кращі вистави, які вже завоювали призи на міжнародних фестивалях і попрохали показати «Розповідь незнайомого» за Чеховим (торік на «Мелиховской весне» ця вистава завоювала срібну винагороду), — розповіла «Дню» Алла БАБЕНКО. — Для нас дуже престижно, що в афіші форуму Театр ім. М. Заньковецької опиниться в такій престижній компанії як, наприклад, Майстерня Фоменка, театр «Моссовета» та інші провідні російські колективи (буде представлено вистави на камерній і великій сценах).
Прем’єра «Розповідь незнайомого» відбулася торік на Міжнародному театральному фестивалі «Мелиховская весна». Це дуже престижний форум, на який приїжджають провідні чехознавці з різних країн. Наша постановка викликала великий резонанс і хтось із членів оргкомітету фестивалю порекомендував запросити нас на «Золотой Витязь». Раніше цю «Розповідь...» ніхто з режисерів не ставив на сцені, і наш театр можна назвати першим колективом, який зробив сценічне прочитання цього твору класика. Мене «Розповідь...» привабила щирістю, тим, що вона дуже чеховська, — в ній йдеться про сенс життя, мрію про щастя, що порятунок потрібно шукати в собі самому, а герой (хворий на сухоти) чимось схожий на самого автора — Антона Павловича... Український переклад зробили наші актори — Юрій Чеков і Альбіна Сотникова. Роль Орлова грає Чеков. Сотникова повинна була зіграти роль Зінаїди, але у акторки помінялися плани і героїню грає її молода колега Марія Шумейко, а Оповідача — Юрій Волинський (ці обидва актори з минулого року стали заньківчанами).
Після Москви, 16 травня, виступимо в Меліховському музеї-заповіднику А.П.Чехова. Веземо прем’єру — виставу «Моє життя». Можливо, глядачі зі стажем пригадають однойменний фільм 70-х років, поставлений режисерами Григорієм Нікуліним і Віктором Соколовим, у якому блискуче грав актор Станіслав Любшин, а ось на сцені чеховське «Моє життя (Розповідь провінціала)» ніхто поки що не ставив. У «Моєму житті» грають два актори — Юрій Чеков і Марія Шумейко. Декорації не робимо, а костюми використовуємо з попередніх постановок, зокрема, «Дяді Вані». На «Меліховській весні — 2010» буде представлено не лише театри з Росії та України, але і з країн Західної Європи, у тому числі Мадридський Камерний театр ім. А.П.Чехова (Іспанія), Родопський драматичний театр ім. Миколи Хайтува (Болгарія) та Лабораторія театральних пошуків (Страсбург, Франція).
Чеховим я займаюся ще зі студії. Хоча раніше я не думала, що коли-небудь доросту до того, що ставитиму його твори. Я намагаюся дивитися різні вистави за його творами. Не є таємницею, що Антон Павлович був невдоволений першими виставами, поставленими за його п’єсами в Московському художньому театрі. Знаєте, в кожному творі класика є своя загадка, яку намагаються розгадати постановники. Комусь удається розгадати чеховський секрет, а комусь — ні. Спадщина, яку залишив нам класик, дає величезне поле для творчих пошуків і відкриттів.
