Статті 4 і 70 Кримінально-процесуального кодексу Саудівської Аравії гарантують обвинуваченому право шукати адвоката на всіх стадіях слідства й суду, а також забороняють чиновникам обмежувати доступ до адвоката. Стаття 13 «Арабської хартії прав людини» гарантує право на справедливий судовий розгляд і право на свободу вираження думок і мирних зібрань. Проте вченого та релігійного діяча Юсуфа аль-Ахмада служби безпеки країни схопили наступного ж дня, після того, як чоловік опублікував відео у своєму «Твіттері», де він закликає короля Абдаллу ібн Абдель Азіза звільнити безпідставно ув’язнених. Деяких із них було кинуто за грати на сім і більше років навіть без суду. Засновника веб-сайта «Вільних Саудівських Лібералів» Раїфа Бадаві взагалі мали стратити за звинуваченням у віровідступництві, проте після того, як блогеру вдалося довести, що він є мусульманином, покарання йому замінили «всього» на сім років ув’язнення й 600 ударів батогом.
Правляча система Саудівської Аравії робить ставку передусім на цензурування та закриття свого сегменту інтернет-простору й переслідування громадських активістів разом із журналістами. Цю тенденцію можна легко прослідкувати, якщо проаналізувати останні судові процеси й вироки цієї країни.
Ще 2008 року «держава двох мечетей» (так неофіційно називають Саудівську Аравію. — Авт.) заснувала Спеціалізований кримінальний суд задля слухання справ під графою «тероризм». Проте все більше ці справи нагадують гоніння мирних активістів, які намагаються закликати суспільство до політичного й релігійного діалогів. Форми їхніх діянь аж ніяк не можна назвати радикальними — це опубліковані в Інтернеті прохання звільнити «в’язнів сумління» або відверта критика правлячого режиму на камеру будь-якого телеканала. Проте покарання такі активісти отримують найсуворіші.
За даними Human Rights Watch, у березні цього року розпочався розгляд справи відомого журналіста, письменника й захисника прав людини Міхліфа аль-Шаммарі, якого судили за сімома звинуваченнями. Йому, зокрема, інкримінували спробу спотворити репутацію Королівства Саудівської Аравії, приналежність до підозрілих організацій, виробництво й поширення матеріалів через Інтернет, які можуть порушити громадський порядок і релігійні цінності; розпалювання ворожнечі й підбурювання громадськості проти різних державних установ країни; паплюженні основ релігійного вчення й висвітленні їх таким чином у ефірі міжнародного телебачення, що розглядається як заклик до сепаратизму й ненависті. Як базу доказів, судді використовували лише опубліковані статті аль-Шаммарі або його інтерв’ю в ЗМІ. Однак навіть, згідно з копією звинувачення, жодним чином не було зазначено, що його діяльність призвела до насильства.
Також поширеною практикою діяльності судової системи є відмова підсудним у адвокатах. Безпрецедентним для демократичного і рядовим для авторитарного світу став випадок із одним із засновників Саудівської асоціації цивільного та політичного права (ACPRA) Аль-Баджаді. У серпні 2011 року члени Асоціації намагалися бути присутніми на суді свого провідника. Але вони спочатку не знайшли суд, який містився в безіменній віллі на півночі Убгуру, передмісті Джидді. Коли ж вони прибули й продемонстрували суду свою правову довіреність на захист Аль-Баджаді, клерк повідомив їм, що суддя відмовився визнати їхній нотаріально завірений документ, заявивши натомість, що Аль-Баджаді хотів захищатися сам. За інформацією Human Rights Watch, у телефонній розмові наступного дня з в’язниці Аль-Баджаді повідомив співзасновника ACPRA Мухаммад аль-Катані, що він сидів із зав’язаними очима в кузові вантажівки біля будівлі суду, і його навіть не повідомили, що адвокати приїхали за тисячу кілометрів від столиці Саудівської Аравії — Ер-Ріяд — захищати його інтереси.
Останнім часом влада «держави двох мечетей» «робить зачистки» у блог-сфері. У вересні 2011 року сайт телеканала «Аль-Джазіра» повідомляв, що поліція заарештувала сімох Facebook-користувачів за звинуваченням у «підбурюванні до протестів, незаконних зібрань і порушенні вірності королю». Блогери також звинувачуються в порушенні закону про боротьбу з кіберзлочинністю, яким забороняється створення й розповсюдження матеріалів, котрі «завдають шкоди громадському порядку». Насправді всі ці сім чоловіків просто виражали на своїх приватних сторінках прихильність заарештованому шиїтському шейхові й релігійному лідеру Тофіку аль-Амеру, котрий публічно закликав до створення конституційної монархії. На їхній релігійній приналежності — як на корені проблеми — наголошує Reuters (населення Саудівської Аравії у більшості сповідує сунітський — консервативний — тип ісламу й постійно конфліктує з шиїтами. — Авт.). Півтора року блогери відсиділи у в’язниці в Даммані. Наприкінці квітня цього року суд виніс вироки — від п’яти до десяти років позбавлення волі, а також заборона перетинати кордон на додатковий період.
Напевно, найбільш кричущим випадком цього року стала справа засновника веб-сайта «Вільних Саудівських Лібералів» Раїфа Бадаві, про яку говорили на телеканалах CNN, BBC, CBS, Russia Today International, Fox News Channel, писали газети The Times, Daily Mail, The New York Times, сайт GlobalPost... Бадаві звинуватили у віровідступництві за те, що він насмілився створити 2008 року платформу для обговорення релігійних і політичних тем. Уже наступного року чоловіку заборонили покидати країну й «заморозили» його бізнес. Проте цього було мало, й блогер мусив сісти в тюрму та прочитати мусульманську декларацію віри, щоб уникнути смертної кари. Суддя Кримінального суду Фарі аль-Гарбі засудив Раїфа Бадаві до п’яти років ув’язнення за напади на іслам і порушення на своєму веб-сайті закону про кіберзлочини, прийнятого в Саудівській Аравії 2007 року, стверджуючи, що лібералізм — це те саме, що й зневіра. Суддя постановив закрити сайт і накинув Бадаві ще два роки ув’язнення за критику ісламських та саудівських Комітетів із пропаганди чеснот і запобігання пороку, інакше кажучи, релігійної поліції, у коментарях під час телеінтерв’ю. І за образу офіційної релігії держави — ісламу — 600 ударів батогом.
— У Саудівській Аравії, а також у країнах Перської затоки до критики авторитетних родин і влади ставляться нетолерантно, й у багатьох випадках відповіддю можновладців є засудження критиків до ув’язнення, згідно з чинними законами, — коментує для «Дня» Джо СТОРК, експерт організації Human Rights Watch. — Соціальні медіа стали механізмом, який використовували в акціях непокори, однак в жодному разі не їхньою причиною. У деяких випадках влада відповідає запровадженням нових законів для боротьби з «кіберзлочинами», а також мобілізацією прибічників правлячої родини, щоб ті виступали проти соціальних медіа. Ми відповідаємо, коли маємо змогу, проте я впевнений, що мають місце інциденти, про які ми навіть не чули. Боротьба за свободу слова в Саудівській Аравії є чимось, що має початися зсередини. Так воно й відбувається, хоч і дуже повільно. Ми також спонукаємо представників урядів інших країн публічно порушувати ці питання під час спілкування з владою Саудівської Аравії.
