Після двох років консультацій і переговорів група провідних рекламних агенцій і телеканалів об’єдналися в асоціацію «Телевізійний індустріальний комітет». Головна мета асоціації — визначення телерейтингу. Індустріальний комітет проводить тестування та визначає кращого оператора в дослідженні телеаудиторії. Внаслідок добору й тестування вибір припав на компанію GfK-USM, про що було повідомлено в понеділок. Наступним кроком буде перехід до кластерної панелі 50+. Цей термін означає, що тепер вимірювання провадитимуться не лише в містах iз населенням 200 тисяч осіб, як раніше. При цьому точність вимірювання підвищується, і тепер GfK охопить міста з населенням 50 тисяч, де живе 45% населення країни. Оскільки таких міст в Україні 103, соціологічні дослідження телевізійної аудиторії провадитимуться не в усіх населених пунктах. Одне місто представлятиме декілька (за кластерною системою). Зрозуміло, здійснюватиметься перезважування у зв’язку з реальним покриттям каналів (так, наприклад СТБ або ICTV приймаються не скрізь). Це якісний крок у вимірюванні рейтингів.
На жаль, «Телевізійний індустріальний комітет» не можна вважати репрезентативним, оскільки в нього не ввійшов телеканал «1+1» (що представляє понад 40% телеаудиторії). Яблуком розбрату стало визначення компанії-оператора. «1+1» вважають конкурентів GfK, тобто AGB і TNS більш професійними. Це може призвести до паралельного існування двох систем вимірювання рейтингів. Про позиції каналу розповідає генеральний директор «1+1» Володимир ОСЕЛЕДЧИК :
— Хоча наявність двох панелей на ринку не є чимось екстраординарним (прецеденти — Франція і Польща), ми аж ніяк не є прихильниками двох панелей. Це негативно позначилося б на єдності ринку — дуже багато можливостей для спекуляцій порівнянням результатів вимірювань. Хочемо ж ми лише одного — щоб панель ставив гласно і об’єктивно визначений переможець тендера.
Ми ніколи не виходили зі складу Ініціативної групи. Навпаки, я написав координаторові групи Олегові Попенку (нині — глава асоціації, генеральний директор рекламної агенції D’Arcy/Starcom Media West Group. — Ред.
), що ми вважаємо за необхідне продовжувати тендерний процес. Мені відповіли: «Ми вважаємо тендерний процес завершеним». Що нам залишається робити?
Я не бачу об’єктивних критеріїв на користь вибору GfK. Спочатку пояснювали, що відмовилися від AGB, оскільки підозрюють О. Ткаченка (керівника AGB. — Ред. ) у необ’єктивності. А TNS не захотіли — оскільки за ним вбачалася «рука Москви». Більш докладні пояснення Олег Попенко представив буквально декілька днів тому. Нібито у GfK краще програмне забезпечення та цінова пропозиція. На що обидва іншi учасники тендера відгукнулися бурхливими протестами. Але найголовніше те, що ці позиції легко піддаються об’єктивному аналізові. Відправімо ж усі пропозиції учасників тендера на експертизу Тобі Зайферту, Пітеру Мінеру чи іншому визнаному експертові міжнародного масштабу. Така процедура досить часто зустрічається в тендерах (приклад — Румунія). Якщо на це не піде ініціативна група — ми таку експертизу зініціюємо самі. Поспілкуємося з усіма рекламодавцями, визначимо експерта й самі сплатимо за експертизу. Запропонуємо всім трьом учасникам тендера підтримати цю процедуру. І заздалегідь обіцяємо, що підтримуватимемо компанію-переможницю такого тендера, кого б не було цим переможцем названо.
У компанії, яка здійснюватиме вимірювання, має бути реальний досвід. GfK на жодному ринкові складними методиками не користувалася. Так, AGB влітку виграла тендерний ринок Британії у TNS. Своєю чергою, TNS справилася з виключно складним ринком Китаю, де 1 800 каналів, і нині вона діє в понад 20 країнах. Тоді як у GfK — три країни, в яких вони самі поставили панель понад 12 років тому, і ще три країни, де GfK купило частку в компаніях, що вже давно поставили панель. А за останні більш ніж десять років — жодної самостійно поставленої нової панелі в жодній новій країні.
