Серіал «Бідна Настя» став однією з найбільших телевізійних подій року, що минає. Вже після появи перших серій у телеглядачів виникла маса питань: як робився серіал, звідки з'явилися такі шикарні декорації, костюми (невже із загашників московських та пітерських музеїв?!), і як взагалі сучасних акторів перетворили на виразних графинь і князів? Найближчим часом «Бідну Настю» можна буде подивитися на телеканалі ТЕТ, і на цей раз — більш уважно.
Коли «Бідна Настя» вийшла на екрани вперше, журналісти ожили в надії отримати інформацію про зйомки і довідатися, чим же закінчиться серіал. Яке ж було їх здивування, коли з'ясувалося, що зйомки йдуть у незвичному ритмі: сьогодні знімають — завтра в ефірі. Сценаристи також підключалися в процесі, і ніхто не знав, куди виведе крива сюжету. Ходили навіть чутки, що спочатку історія, яку заявляли під назвою «Бідна Настя», була абсолютно іншою — не про кріпачку, не про акторку, і взагалі не про те. І начебто заголовок залишився, а сюжет змінився — і все роздумували, як пояснити, чому «Настя» і де героїню з таким ім'ям уже стільки серій переховують. Але пройшов час, і герої Олени Корикової, Катерини Климової, Даниїла Страхова і Петра Красилова полюбилися телеглядачам. Долі цих акторів стали надбанням народу, і нарешті завіса з виробництва серіалу впала. Саме тому цікаво подивитися «Бідну Настю» вдруге, оскільки багато які речі сприймаються зовсім по-іншому, увага звертається на деталі, які вперше пройшли повз глядачів.
По-перше, можна погратися в гру — знайди відмінності в історії і в сюжеті. Для цього треба придбати декілька хороших історичних книг і уважно стежити, як розвиваються події в серіалі. Хоча сценарій і грунтується на справжніх історичних фактах, автори в деяких випадках відступали від історичної правди. Наприклад, в серіалі всі дами на екрані — з глибокими декольте. Насправді, фрейліни сукні з декольте в побуті не носили, це дозволялося виключно на прийомах і балах. У повсякденному житті вони носили спеціальні «службові» сукні й кокошники в російському стилі.
Але в більшості випадків, історичні деталі майстерно обігруються сценаристами. Фрейліна Репніна попереджає Соню Долгоруку, що «палацовий етикет не завжди дає проявити веселу вдачу». Дійсно, палацовий етикет мав ряд обмежень. Фрейлінам не личило бути як занадто веселими, так і сумними. Цесаревича не лише для краси сценарію зробили ловеласом. Жінки дійсно були «ахіллесовою п'ятою» Олександра. Часто, вже під час царювання, він гуляв містом інкогніто, знайомився з дамами, і охоче бігав на побачення. А ось неточність: серед пасій наслідника не було Наталі Репніної. Довгі роки імператор жив із княгинею Катериною Долгорукою. Дівчина була молодшою за Олександра на 30 років і народила йому трьох синів. Закоханий цар оселив другу родину в Зимовому палаці, поверхом вище законної дружини. Імператриця скаржилася на шум згори, а тупіт дитячих ніжок доводив її до істерик із ламанням меблів.
ТЕХНОЛОГІЯ ЗЙОМОК
Після кожної сцени всі актори обов'язково фотографуються. Ось, наприклад, Анна (Олена Корикова) ввечері була на зйомках, а Репнін (Петро Красилов) не міг приїхати. Наступного дня в цій же декорації акторка повинна виглядати так само, як учора. Для цього повністю фотографується костюм, макіяж, зачіска, всі бантики, заколочки — аж до шрамів у акторів.
Позитивних і негативних персонажів можна відрізнити за костюмом. Негативні персонажі — такі як Долгорука, Забалуєв, Поліна — були в темній, складній колірній гамі. А костюми позитивних героїв, навпаки, вирішено в світлій пастельній гамі.
Найбільш вередливими модниками в серіалі були чоловіки. Дуже ретельно ставився до свого зовнішнього вигляду Дмитро Шевченко, виконавець ролі Карла Модестовича. А Дмитро Ісаєв (цесаревич Олександр) хотів більше костюмів — адже за роллю у нього їх було лише два — військовий і парадний. Гримерам більше усього клопоту доставляло шиття бакенбардів і вусів. У сучасному ж житті їх не носять! Ось була б хохма, якби половина чоловічого складу «Бідної Насті» ходила вулицями з пушкінськими бакенбардами! Щоб цього не допустити, бакенбарди і вуса робили. На спеціальну марлю тонким гачечком втягали кожну волосину, зав'язували вузлики і потім вирізали за формою. Вуса і бакенбарди акторам приклеювали, а після зйомок знімали за допомогою спирту, промивали від клею, обробляли, відвивали щипцями.
БУТАФОРІЯ
Вона доставляла чимало клопоту знімальній групі. Адже не завжди можна дістати ті чи інші історичні раритети. Царський жезл не змогли купити, довелося робити. І церковно- парафіяльну книгу також довелося майструвати самостійно. Іноді бутафорам навіть доводилося складати історичні документи, як, наприклад, текст грошової реформи.
САМІ ЗЙОМКИ
Основна складність полягала в тому, щоб знайти такий ракурс зйомок, при якому в кадр не потрапляли б сучасні елементи архітектури. А ось із погодними умовами знімальна група навчилася справлятися дуже легко. Зробити з похмурого дня сонячний і навпаки для неї взагалі не складало труднощів. Так що, якщо в якомусь епізоді «Бідної Насті» сяє сонечко, це не означає, що таким же ясним був знімальний день. Саме таке виробництво і називають «американськими технологіями» — коли немає непереборних обставин, а є жорсткий графік зйомок.
