Що, на вашу думку, значущого для розвитку вітчизняного
ТБ відбулося в минулому телесезоні?
Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий ТСН (1+1):
— Усі важливі політичні події минулого сезону здійснили
різноспрямований вплив на телебачення. З одного боку, вони ще більше звузили
площу свободи, надану ТБ. На цій площі тепер можна стояти однією ногою,
і, щоб утриматися, необхідно відчайдушно — кожного моменту — балансувати.
З іншого боку, є декілька очевидних перемог каналу «1+1» у цих умовах.
Ми на кілька годин зробили українську політику відкритою глядачеві, який
спостерігав за нею через «вікно» телевізора. Програми «Ніч виборів» та
«Епіцентр» із Юлією Тимошенко та Григорієм Суркісом — це не просто політичне
шоу, запитане в нашому суспільстві. Це принципова згода його учасників
змінити кулуарне протистояння на битву політичних гладіаторів на телевізійній
арені. Сподіваюся, що їхній приклад наслідуватимуть і інші. Іще один крок
уперед — грандіозне політичне шоу на Михайлівській площі Києва. ТСН за
допомогою інших служб каналу зробила виступ Білла Клінтона доступним для
всієї України. І той, хто провів ці години з «1+1», тільки виграв. Від
ефекту присутності, створеного прямими включеннями, з коментарями та інтерв’ю,
від інформаційного потоку — з історією візитів американських президентів,
із проблематикою відносин Україна — США, з атмосферою дійства, яке відбувається
на твоїх очах. А ще було журналістське розслідування, проведене від початку
і до кінця за всіма законами цього жанру. ТСН першою того ж дня сумістила
дві події — запуск «Точки- М» на полігоні і так званий вибух у житловому
будинку в Броварах — і висунула версію влучення ракети. Ще важливіше, що
це розслідування закінчилося перемогою істини в протистоянні фактів та
силового відомства — Міністерства оборони. Уперше дві різні за жанрами
програми — інформаційна ТСН та аналітична програма «Епіцентр» — досить
ефективно спрацювали в одній зв’язці. Перша провела розслідування і зібрала
докази, друга поставила крапку: в прямому ефірі на всю країну прозвучало
зізнання Міноборони. Крім цих перемог, були помилки і прорахунки, які,
сподіваюсь, у новому сезоні не повторяться.
Ірина ВАННІКОВА, ведуча «Вікна-новини» (СТБ):
— Життя має багато різних відтінків, окрім основних кольорів,
а спектр телепродукції вітчизняних каналів, вже обмежений певною концепцією,
звужено до мінімуму. З позиції комерційних каналів, відбувається закономірний
процес, бо їхнє завдання — виправдовувати витрати, заробляти гроші та підвищувати
рейтинг. А тому — демонструється продукт, що користується великим попитом
у найширшої маси глядачів. Такий шлях цілком ефективний та визначає тенденції
розвитку ТБ у нинішніх економічних умовах. Логічним продовженням цих процесів
має стати така ситуація, коли телебачення не заграє з пересічним глядачем,
а створює свій світ, таким чином, щоб формувати світогляд глядацької аудиторії.
З цієї точки зору, на мій погляд, жодних значних проектів у вітчизняному
телепросторі не відбулося. Щодо власного виробництва, не вдаючись у подробиці,
варто відзначити факт появи телесеріалу «День народження Буржуя» на каналі
1+1. Це говорить про те, що існує й інший шлях розвитку, де гроші можна
заробити в результаті створення власних проектів.
І останнє: англійці називають телебачення «the two-minute
culture» (двохвилинна культура). Саме стільки витрачається часу на зміну
каналів. Сьогодні особисто мені вистачає 5 — 10 хвилин на те, щоб перегорнути
усі вітчизняні канали, аби вичерпати ліміт споживання ТБ-програм. Марко
ГРЕСЬ, ведучий програми «Былое» («Інтер»):
— Телебачення стало гіршим. Вмикати телевізор дедалі менш
цікаво. Те, чим нас смішать, просто жахливе: позавчорашні анекдоти, дотепи
часів «Очакова и покоренья Крыма». Якщо раніше до кривляння різногатункових
шоуменів від гумору ставився запитально: «Дорослі люди. Невже вони не бачать
себе збоку?» — то нині відповідь ствердна: «Вони просто бездарні». Черговий
похід у народ доморослих естрадних зірок: «Із самого початку безнадійно.
Без крихти таланту і навіть без зовнішніх даних». Фільми стали гіршими.
Поступово вимиваються з ефіру документальні серіали, хоч абсолютно зрозуміло,
що люди вже хочуть дізнаватися щось нове, цікаве і згадувати забуте. Загалом,
хочеться перемикати на російські канали, там хоч щось відбувається.
Інна СЛАВІНСЬКА, аналітик програми «Репортер» («Новий
канал»):
— Нічого супервидатного, відверто кажучи, не бачу. Розвиватися
нам усім ще і розвиватися.
Людмила КОРОЛЬ, випусковий редактор інформаційно-аналітичної
служби телеканалу «Інтер»:
— Якщо вести мову про вітчизняне телебачення, то минулий
сезон нічим особливим себе не проявив. Порівняно, наприклад, із російським,
у ньому досі витає стійкий «провінційний душок». Заради справедливості
хочу зазначити, що на деяких загальнодержавних каналах стало менше, з дозволу
сказати, ефірного сміття, тобто відверто непрофесійних та неякісних програм-одноденок.
До досягнень можу віднести вихід в ефір програми «Право вибору» (телеканал
«Інтер»). Жанр політичного ток-шоу взагалі мало освоєний, і сам факт появи
такої програми — це непогана заявка на серйозну політичну журналістику.
А прихильників розважального ТБ минулий сезон порадувати нічим не зміг.
Український глядач, як і раніше, може тільки заздрити тим, хто вміє і робить
такі програми, як, наприклад, «О, щасливчик» (НТБ).
