Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Довженко — поза соцреалізмом

Британський художник Лутц Бекер створив фільм-переосмислення творчості українського режисера
13 липня, 2012 - 00:00
ЛУТЦ БЕКЕР

У рамках проекту «Ніч бієнале», що увійшов до програми І Київського міжнародного бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012, відбулася зустріч із британським відеохудожником Лутцом Бекером. Англійський митець презентував відеоінсталяцію «Крик» — фільм-переосмислення творчості відомого українського режисера Олександра Довженка, у центрі якого — аналіз кінострічки «Земля».

Свою «трилогію» Лутц Бекер створив спеціально для київського бієнале.

«Я вивчав кіномистецтво в Лондоні, — зазначив на початку зустрічі Лутц БЕКЕР, — і моїм наставником була пані Діккенсон, яка особисто знала Олександра Довженка. Я пройнявся його роботами, його долею. У фільмах Довженка відчувається неспокій від техногенності, колективізації, режисер переймався тим, що люди не бачать, як до них ставляться політики, влада. Цьому присвячений «Крик». Дивно, що після смерті режисера тісно пов’язали з соцреалізмом, представником якого він ніколи не був».

Передавати власний, а не соцреалістичний погляд Довженкові вдавалося завдяки художнім прийомам, адже Олександр Петрович був не тільки режисером, а й письменником. Тому, за словами Л. Бекера, його фільми сповнені поетичністю.

Неофіційним епіграфом до кінострічки «Крик» режисер обрав слова художника-експресіоніста Едварда Мунка: «Стоячи на мосту, з тремтінням я відчув цей крик природи». Ці рядки, як зауважив Бекер, найкраще пояснюють стан Довженка-творця в умовах нав’язаних стандартів, стан режисера, який був змушений переробляти фільм «Земля» 36 разів!

«Пан Бекер має особливий погляд на українського режисера, — зауважив Іван КОЗЛЕНКО, заступник директора Національного центру О. Довженка. — Цікаво, що Лутц інтегрує в «Крик» кадри з інших подібних фільмів. Наприклад, використано картини з робіт Дзиѓи Вертова, який перебуває у крайній опозиції до Довженка. Адже якщо для українського режисера примусова колективізація, модернізація були трагедією, то для Вертова це було прагненням. Якщо Довженко сприймає руйнування храму як знищення культури, то Вертов сприймає це як передумову до нового світу».

Відеоінсталяція британського художника складається з трьох екранів: центральний — це тогочасне соцреалістичне «теперішнє», ліворуч — протести, праворуч — колективізація. Тільки тоді, як людина бачить одразу ці три канали, складається цілісне враження від «Крику», передається його зміст.

— Більше враження та емоцій викликає те, що фільм німий, — ділиться враженнями один із глядачів. — Через це ще більше відчутна прірва між селянами та міщанами. Схоже на аутичний текст, коли людина виправдовує сама себе.

Також під час зустрічі презентували нещодавно виданий фотоальбом «Земля», у якому зібрано залаштункові кадри зі зйомок фільму Довженка. Фото — це ексклюзивна плівка Бориса Косарева, який був асистентом оператора.

Нагадаємо, 3 липня Президент Віктор Янукович підписав указ № 430/2012 «Про відзначення 120-річчя від дня народження Олександра Довженка» 2014 року.

Ніна ПОЛІЩУК, Тетяна АВДАШКОВА, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: 
Рубрика: