Скептики твердять, що конкуренція з російським телепродуктом безнадійна, і наводять залізобетонні аргументи фінансового плану. Але когось такий виклик лише розохочує. Прем’єрою інформаційно-розважального ток-шоу «Життя прекрасне» Новий канал взявся довести, що не перевелися таланти, гроші й амбіції й у нашій Вітчизні.
Пік популярності всіляких ток-шоу припав на минулий телесезон. Демократичний формат «Великого прання» («Інтер») припав до душі рядовим глядачам і породив масу наслідувань. Навіть програми інших жанрів заговорили спрощеною мовою й різко «пожовкли». І зараз творці розважального ток- шоу продовжують аналізувати успіх «Великого прання». Всі передачі цього жанру можна умовно розподілити на три категорії: ток-шоу із «зірками», ток-шоу проблеми і «народне гуляння». Найвищий рейтинг у останньої категорії. Лубкові картинки «Моєї родини» («Інтер») зрозумілі та зворушливі. Знаменитості також цікаві. Важче зробити рейтинговими тематичні дослідження в жанрі ток-шоу. Ідеально з цим справляється, наприклад, «Афера» («Інтер») . Так чи інакше, всі розмовні програми використовують всі складові частини шоу. Проте лише «Велике прання» змішало всі елементи і гранично зменшило інтелектуальне навантаження. Нав’язливий інтерес до особистого життя, забавні бувальщини, недбалий шарм (а іноді виразно помітні білі нитки) прямого ефіру... Та що розповідати — мабуть, немає в Україні та Росії людини, яка не бачила б цього шоу хоча б раз. Ось і довелося колегам робити висновки. У «Принципі доміно» , який ще транслюється на Новому, цих «цеглиночок успіху» також вистачає. Дісталися вони «у спадок» і «Життю».
Отже, визнаймо: «наша відповідь «Принципові доміно» не оригінальна. Від «Доміно» дісталися канапи, постійна зміна тем, відомі гості, публіка в залі і навіть форма пюпітра ведучої. А також інтелігентна інтонація, позитивний настрій і часточка корисної інформації. Порівняння — на користь російської передачі. Поки що Іванні Найді бракує розкутості. Зміна амплуа завжди нелегка (Іванна — колишня ведуча новин). І, очевидно, якийсь час не завжди вибудовуватиметься сюжетна лінія передачі. Але це не учнівська робота. Просто в «Доміно» — досить висока планка, якiй не соромно трохи й програти.
Але повернімося до студії Нового каналу. Творці передачі декларували, що основними гостями в студії будуть люди, які викликають довіру. Але з цим треба бути обережнішим. Розкручені особистості не завжди викликають людську симпатію. Так, у другій передачі головними доповідачами на тему успіху в житті були розкішні красуні з «Віа Гри». Дивлячись на них, можна було вирішити, що це якийсь різновид їхнього рекламного ролика. З переконаністю людей, які легко домоглися успіху, вони охоче демонстрували свої довгі ноги та життєві принципи — використати природні дані і йти напролом. У цьому контексті й рекомендації Михайла Вороніна про міцність роками заробленої кар’єри, і заклики колишньої манекенниці прислухатися до себе, і героїзм людини в інвалідному візку не прозвучали. Спрацював принцип «першого гостя». У «Доміно» в студії першою з’являлася людина, яка потребує поради з даної проблеми, і результат дискусії був непередбачуваний. А в програмі з «Віа Грою» відповідь була ясною відразу, принаймні для молодого покоління: успіх усміхнеться вродливим і рішучим, освіта і моральні риси ролі не відіграють.
Ті ж «граблі» фігурують і у програмі, присвяченій книгам. Удачливого піарника Юрія Рогозу письменником вважають лише ті, хто завдяки щасливому випадкові не читав його текстів. І молодим людям у студії, які щонайбільше читають літературу в короткому викладі і вважають, що їм не знадобляться книжкові вічні цінності (високе кохання, благородство, честь та інші «дурниці») нікому було заперечити. З «вітряками» змагалася самовіддана, але дуже прямолінійна наставниця молоді. Пронизливим учительським фальцетом вона викрикувала: «А як же Марко Вовчок!? Наталя Забіла!?». Іванна Найда лише поблажливо спостерігала за суперечкою.
Звичайно, ці передачі — пробні кулі. І, не маю сумніву, інші будуть більш вдалими. Наприклад, передача «Життя прекрасне», яка обговорює роль чоловіка на кухні, була цілком багатоплановою. Хоча я можу бути необ’єктивною. Більшість гостей відмела віджилі догми жіночого «кухонного рабства». І був би на моєму місці прихильник старих звичаїв, він би страшенно обурився. А творці програми «Життя прекрасне» потирають руки. Бо одне з її завдань — ламання стереотипів.
Намітилася й інша позитивна тенденція. У формулі програми не передбачається публічна відвертiсть. Запрошені висловлюють свої думки з різних проблем чи діляться життєвим досвідом. Принаймні автори обіцяють, що цієї делікатної межі поваги до особистості не перейдуть. Інша клятвена обіцянка — помітити людей, які вже щось зробили в житті, але ще не мають телевізійної популярності. І, судячи з програм, які вийшли, це не просто слова. Шар реальної еліти в країні надзвичайно тонкий, і популяризація діяльних людей не зашкодить.
Теми передачі — завжди досить особистісні. Що може вийти зі знайомства за Інтернетом; чи варто подружжю відпочивати нарізно, а дівчатам — одружуватися з іноземцями. Жодних болючих проблем. Якщо небажання мати дітей обговорити ще можна, то насильство в родині — вже зась. Подивимося, чи вийде у молодої та амбіційної програми змінити життя в країні на краще за допомогою життєствердних програм. Вони готові справити на українських глядачів таке ж враження, як Голлівуд фільмами зі щасливим кінцем — на американців. І, як мінімум, додати до національної вдачі мешканців України трохи оптимізму. Привчити людей не жалітися одне одному, а ділитися чимось добрим. Може, у одного ток-шоу це відразу не вийде. Але спробувати ж можна!
