ЗМІ замайоріли запрошеннями, адресованими музикантам, взяти участь у кастингах із подальшою грандіозною перспективою — представити Україну (тобто нас із вами, шановні читачі) на Міжнародному пісенному телевізійному конкурсі «Євробачення-2011», що відбудеться в Німеччині. Значить, керівництво НТКУ розпочало відбір — обіцяне загальнонаціональне дійство.
Щоправда, розпочали його «не відразу по закінченні конкурсу в Осло», як було обіцяно, а трохи згодом — імовірно, після появи у віртуальній мережі жорстких запитань та відповідних матеріалів. Але процес пішов, і посеред літа на офіційному сайті Першого Національного з’явилося офіційне «Положення про національний відбір на участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2011» .
Давайте уважніше розглянемо цей документ.
Перше, що відразу впадає в очі, — це пункт 1.2, в якому зазначено, що відбирати будемо... «виконавця пісні», а не пісню. Але ж «Євробачення» — пісенний конкурс... «Положення...» роз’яснює, що для цього буде проведено відбір у шість етапів: перший — «інформаційний», другий — етап подачі заявок (до 19 серпня) та формування журі (до 17 серпня), далі — етап кастингів (він пройде 19 — 21 серпня), наступний етап — півфінальний (10 жовтня — 26 грудня); цікавим видається етап проведення турів по містам України (15 січня — 26 лютого 2011 року), а фінал запланований на 27 лютого.
Як заявлено в рекламних роликах, участь у майбутніх кастингах можуть взяти «всі охочі». Ці кастинги, звичайно ж, будуть проходити в нічному клубі — як і годиться. Дійство відбуватиметься протягом трьох днів — 19, 20 та 21 серпня (між іншим, кумедний збіг! На нас чекає телевізійна революція?). Із велелюдного потоку бажаючих буде відібрано близько 50 саме тих, хто у вересні продовжить змагання. Поки що вирішується, в якій формі восени має бути відбір.
Цікавою є публічна декларація: мовляв, «відомі» українські виконавці будуть брати участь у кастингу на рівних із «простими смертними»! Цікаво буде на це подивитися, з огляду на те, що багато хто із тих «відомих» просто не вміє співати!
Журі буде сформоване з п’яти-семи осіб. Заявлено, що на громадських засадах «...членами журі мають бути фахівці у галузях: музики, телебачення, сценографії, вокального мистецтва, менеджменту шоу-бізнесу. Головою журі призначається уповноважений представник НТКУ». З огляду на це, дозволю собі нагадати керівництву НТКУ, що в нашій країні є низка професіоналів у сфері шоу-бізнесу і навіть професійні спілки, що їх об’єднують. Наприклад, Спілка звукорежисерів України, членами якої є сотні українських фахівців із усіх усюд! Щоправда (і в цьому випадку це ой як вагомо!), ці фахівці займаються музикою, а не тусуються...
Чому важливо звертати увагу на журі? Згадаймо перепитії відбору 2010-го року. У кінці 2009-го року, розуміючи, що залишилося зовсім мало часу, тимчасове керівництво НТКУ заходилося «дбати про майбутнє», запровадивши закритий «внутрішній відбір» і «призначивши» представником від України співака Лазаровича. Як результат — потужний громадський спротив. Але всі заклики до президента Ющенка вплинути на ту ганьбу залишилися марними. Відповідно, відразу після президентських виборів було би гріхом не використати такий «розвеселий» медійний привід для активного самопіару нового керівництва — і НТКУ, і держави загалом. Це й було зроблено. Національну телекомпнаію було штучно позбавлено можливості використати на власний іміджевий та фінансовий розсуд свої унікальні права на бренд «Євробачення», натомість усі можливості були віддані на відкуп комерційним структурам.
Маємо й інші «цікаві моменти». Українська громада досі не знає кількість голосів, поданих за тих або інших учасників відбору. Нагадаю, що під час фіналу відбору в прямому ефірі дві учасниці набрали однакову кількість балів. Такі ситуації складалися у фіналах «Євробачення» (скажімо, в 1969 році в Мадриді пісні аж із чотирьох країн — Іспанії, Великої Британії, Нідерландів та Франції «перемогли», набравши однакову кількість балів). Саме тому євровізійні боси й пропонують розділити голоси: 50% — глядачі, 50% — журі! Оцінки журі в будь-якому випадку мають бути різними (якщо хтось набирає рівну кількість балів — журі переголосовує), а це значить — ситуації із «рівністю» голосів при професійній організації відбору виникнути не може. До того ж, кількісний та якісний склад журі в інших країн принципово різниться від українського навколотусовочного.
Декілька слів щодо музичного насичення відбору зразка 2011-го року. На початковому етапі виконавці та колективи можуть співати що завгодно. З осені телеглядачі повинні чути від них тільки ту пісню або пісні, які будуть пропоновані для виконання в Німеччині. Нагадаю, ті пісні потрібно не тільки народити, а й якісно та цікаво зафіксувати на носіях — тобто попрацювати у вітчизняних студіях звукозапису. За чий рахунок, а відтак — кому належитимуть усі майнові та немайнові права на твори? Керівництво НТКУ пояснило, що всі майнові права на пісню від України до завершення фіналу конкурсу передаються НТКУ. А інші права? А що з ними буде після фіналу? Адже автор уже неодноразово наголошував, що цікавий аудіо- та відеопродукт у форматі CD та DVD створити можна. Але вже протягом багатьох років на Першому Національному цим вперто не хочуть займатися. Як не займаються питаннями супутніх продуктів: комерційним використанням символіки, назви і товарів із ними. Те, що НТКУ планує провести концертний тур найкращих співаків по більш ніж 20 містам України — це вже вагомий прорив. У такий спосіб збираються «привчити до артистів» телеглядачів, адже із жовтня їм запропонують обрати і пісню та виконавця для «відправки» в Німеччину. Загалом це буде доволі серйозна промоція для вітчизняної музики та наших виконавців і авторів. Додам, що проект загальнонаціонального відбору на «Євробачення-2011» отримав і доволі широку радіопідтримку низки вітчизняних радіостанцій, які, так би мовити, надають перевагу музичній продукції сусідніх держав. Отож є привід сподіватися, що відтепер вони дещо розширять свої та знання своїх слухачів про український шоу-біз. Оголошено і про вагому друковану медіа-пітримку у низці видань.
Оскільки було заявлено, що в кастингах може взяти участь «...будь-яка людина, котра має талант і хоче представити Україну на «Євробаченні», відразу зацікавило, чи будуть допущені до участі у загальнонаціональному українському відборі громадяни-співаки (не автори, а саме виконавці чи колективи) з інших країн? («Положення...» відповідає однозначно — «не може» і це тішить); чи будуть брати участь у відборі вітчизняні виконавці, які вже обрали для себе чий прапор захищатимуть, — тобто ті, хто представляв чужі країни на міжнародному рівні? (про це в «Положенні...», на превеликий жаль, жодного слова).
Доволі «розмито» зазначено в «Положенні...» і про питання мови виконання конкурсних пісень. Цитую: «Забезпечити виконання пісні будь-якою мовою». Що означає це формулювання?
Усі ці деталі є важливими тому, що «Євробачення» — це єдиний конкурс в Україні, який надає українським співакам такі широкі можливості. Схоже, керівництво НТКУ це розуміє, оскільки чи не вперше про відбір було заявлено публічно. І це тішить.
Окрім того, якщо майбутній переможець кладе на свої плечі доволі вагомий фінансовий, творчий та моральний тягар, то Перший Національний бере на свої плечі зобов’язання проводити загальнонаціональний відбір та забезпечує багатогодинний загальнонаціональний ефір. Тому тішить, що в «Положенні...» доволі жорстко зазначено: « НТКУ має право без попередження відсторонити Учасника від участі в Конкурсі у разі порушення ним цього Положення, вимог правил Міжнародного конкурсу, невиконання будь-яких вказівок НТКУ, пов’язаних з участю в Конкурсі». Вітчизняний шоу-біз нарешті має зрозуміти, хто керує процесом!
На жаль, фінансування євровізійних проектів знову не закладається в бюджет. Тож, основна надія — на роботу з майбутніми спонсорами, хоча автор переконаний, що держава має чітко гарантувати фінансування євровізійних проектів, як телепроектів особливої державної ваги. А поки що з вересня — жовтня обіцяють ефіри щосуботи у вечірньому прайм-таймі. Тож чекаємо осені!
