Проблема реформування державного телебачення та радіо в регіонах залишається в центрі уваги як професійного середовища, так і громадськості України в цілому. То в одній, то в іншій області спалахують скандали, пов’язані з методами, до яких вдається керівництво Національної суспільної телекомпанії України. Не обійшли негаразди й один з найбільших регіонів країни — Дніпропетровську область, де реформуванню підлягають одночасно дві телерадіокомпанії — у Дніпрі та Кривому Розі.
ПІД СКОРОЧЕННЯ — МАЙЖЕ 70% ПРАЦІВНИКІВ
Днями до керівництва держави — Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради — звернулося правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України. Приводом стала ситуація, що склалася з огляду на масове звільнення як журналістів, так і технічних працівників радіо та телебачення. «Останнім часом, при повній байдужості й мовчазній згоді владних структур, без широкого обговорення громадськості та медіаекспертів, без врахування позицій профспілок та трудових колективів, без затвердження єдиної концепції регіонального мовлення, під виглядом чергового реформування Суспільного телебачення і радіомовлення країни, правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» запустило і вже повним ходом реалізує механізм безпрецедентного за всі роки незалежності масового скорочення журналістів, режисерів, телеоператорів та інших працівників», — йдеться у заяві. Автори звернення вважають, що скорочення відбувається, незважаючи на специфіку регіонів, без наявності обґрунтованих економічних розрахунків чисельності працівників, які мають бути задіяні у технологічних процесах виготовлення контенту. Більше того, прийняте рішення, на думку правління, суперечить Конституції України, а також є «кричущим порушенням Галузевої угоди...». За даними обласного правління НСЖУ, якщо у цілому по Україні скорочується близько половини працівників, то у філії ПАТ «НСТУ» «Дніпровська регіональна компанія» — майже 70%. «Це одне із найбільших скорочень в Україні. При тому, що Дніпропетровщина — одна із головних наповнювачів бюджету країни, її найбільший територіальний та промисловий центр», говориться далі. «При цьому члени правління ПАТ «НСТУ», вказуючи на недофінансування як на головну причину необхідності скорочення кадрів, отримали за останній квартал 2017 року премії в розмірі 172 800 гривень кожний (протокол №17 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.12.2017р.)», — відзначається у заяві.
Шкоди можуть зазнати й інтереси місцевого самоврядування. «Саме за фінансової та матеріальної підтримки обласної влади за останні десятиліття фактично з нуля була розбудована власна регіональна мережа телерадіомовлення, придбані передавачі та сучасні технічні засоби мовлення та виробництва телерадіопродукції. А нині все це опиняється під загрозою безповоротних втрат... Екрани обласного каналу з порожньою картинкою в першій половині дня та з 21-ї години — це реальність так званих ефективних змін в організації виробництва і праці обласної філії», — пишуть заявники.
З огляду на сказане, вони заявляють свій протест та сподіваються на допомогу з боку керівництва України, а також місцевої влади. Заявники просять заслухати ситуацію щодо реформування державного телебачення та радіо у Верховній Раді, а також звіт з цих питань Держкомтелерадіо, визнаного єдиним акціонером компанії ПАТ «НСТУ». Від Генпрокурора України Юрія Луценка та міністра фінансів України Олександра Данилюка очікують перевірку цільового та ефективного використання державних коштів у ПАТ «НСТУ» та його регіональних філіях.
Слід зазначити, що тривогу представників НСЖУ поділяють у ЦК Профспілки працівників культури України. У своєму листі прем’єр-міністру Володимиру Гройсману вони нагадують, що таке масове звільнення працівників телебачення та радіо суперечить Галузевій угоді. «Запроваджується вивільнення 55% штатних посад регіональних філій (із 4403,75 штатних посад залишиться 1976), що є масовим та порушує п. 5.2.6 Галузевої угоди між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Профспілкою працівників культури України на 2017—2021 роки, якою передбачено, що Держкомтелерадіо зобов’язується: «Не допускати в організаціях звільнень в порядку скорочення працюючих за ініціативою роботодавців більше 3-х відсотків чисельності працівників протягом календарного року...» Профспілка, як і НСЖУ, звертає увагу уряду на величезні зарплати та премії самих керівників ПАТ «НСТУ». «Наглядова рада ПАТ «НСТУ» встановлює посадові оклади членам правління товариства у розмірі 75% (57 600 гривень) від посадового окладу голови правління (протокол засідання № 6 від 22.02.2017 року). А, в червні 2017 року (пр. №12 від 12.06 2017 р.) до штатного розпису НСТУ введено 18 нових посад працівників керівного складу з посадовим окладом у розмірі 56,22% (43 200 грн) від посадового окладу голови правління, який складає 76 840 гривень. Разом з тим, посадовий оклад працівника регіональної філії складає від 4000 до 5000 грн». Профспілка працівників культури України зазначає, що «вже направляла звернення до керівництва НСТУ щодо негайного вжиття заходів, спрямованих на збереження робочих місць, запобігання масового звільнення працівників», але «дані звернення не принесли бажаних результатів».
КЕРІВНИК ДНІПРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ: «ШТАТИ РОЗДУТІ»
Керівник Дніпровської філії Валентин Чанглі визнає, що ситуація з реформуванням склалася непроста. На відміну від багатьох інших областей на Дніпропетровщині діяли дві ТРК — у Дніпрі та Кривому Розі. Тому було прийняте рішення об’єднати їх — у Кривому Розі буде лише корпункт. Втім, передбачається, що прямі ефіри мають вестися з двох майданчиків — криворізького та дніпровського. В.Чанглі розповідає, що скорочуватись мають не люди, а штатні посади. «До початку квітня ми маємо скоротити штат. Створюється такий собі «кістяк» — БТРМ. Ми скорочуємо ставки і намагаємося зробити так, щоб в усіх структурах були однакові правила і однакові ставки», — пояснює він і зазначає, що кількість скорочених випливає з роздутих штатів. В.Чанглі керує Дніпропетровською обласною державною телерадіокомпанією, а зараз філією НСТУ, вже сім років. «Коли я прийшов на посаду, — згадує він, — то почав із скорочення 20 відсотків працівників. Потім скорочення відбувались ще три рази». Він вважає, що і зараз штати роздуті, а фінансування виділяється усього на третину від того, що передбачено законом. Його вистачає на зарплату, комуналку, частково на трансляцію і ще на деякі речі, але про розвиток годі й говорити. Обладнання ДОДТРК у цілому застаріле. За великим рахунком, скорочений штат міг би розміститися в одному з двох будинків, які є у розпорядженні філії, але треба ремонтувати дах, який тече, а також приміщення, де на стінах грибок. В.Чанглі запевняє, що скороченню підлягає насамперед адмінапарат, який він намагався зменшити і раніше. «Коли приїздили з Києва перевіряючі, мене запитували: а де у тебе секретарка? А я відповідав: а навіщо вона потрібна? Документами займаються юрист і відділ кадрів, а заварити каву, собі і вам, я сам зможу!» Жарти жартами, але скорочення у філії передбачено таки масштабне — за словами В.Чанглі, з 249 співробітників до початку квітня залишиться усього 76. Хоча ця цифра може бути дещо збільшена. З цих людей формується «кістяк», який надалі має обростати «м’язами» — додаткові люди можуть бути залучені або як контрактники, або як ФОП — фізичні особи-підприємці, або ще якось. Над цим саме зараз думають. Цей «кістяк», як пояснює керівник філії, матиме чіткі посадові обов’язки і чітку оплату праці, яка враховуватиме трудовий внесок кожного. Люди мають розуміти, що «вони повинні працювати на компанію, а не компанія на них». Бо зараз дехто з старих працівників отримує зарплату, доплати за стаж, ще й премії, але трудовий внесок не такий вже й значний.
«ПОЧИНАТИ ТРЕБА БУЛО З ОНОВЛЕННЯ ОБЛАДНАННЯ»
«Уся структура має бути приведена до єдиного знаменника», — говорить В.Чанглі. Взагалі-то, не тільки у Дніпрі, але й по всіх обласних філіях НСТУ. За браком коштів поки що довелось скоротити ефірний час до 10,5 години. Зараз на 51-му каналі насамперед виходять новини, ранковий та вечірній блоки — «Ранковий коктейль» та вечірня передача, яку веде журналіст Влад Войцеховський. Головні перетворення відбулись у новинному блоці. На базі телевізійного павільйону створено ньюзрум, який продукує новини — вісім випусків на добу. При цьому, якщо раніше вранці повторювали вечірні новини, то зараз намагаються робити «свіжі». Ньюзрум обслуговує одночасно і телебачення, і радіо, яке вже має свою FM-частоту. Очолює цей новинний блок колишній власкор Першого національного, а нині головний редактор — Євген Павленко. Саму Дніпровську філію, розповідає В.Чанглі, будуть очолювати продюсер, який займатиметься творчою частиною, а також менеджер — за ним фінанси й адміністративна робота. Конкурс у Києві вже намагалися провести, було багато претендентів, але він не відбувся і філією до квітня керує, як і раніше, В.Чанглі. Саме йому належить реформувати роботу і штати. Керівник філії визнає, що перетворення відбуваються, дійсно, не без проблем. На його думку, починати треба було з оновлення обладнання, а під нього формувати штати, причому поступово. Бо якщо звільнити нинішніх технічних працівників, то зі старим радянським обладнанням вже ніхто не розбереться. Питання в тому — де взяти гроші, які раніше надходили, зокрема, й від політичної реклами. Сьогодні, каже він, ухвалено рішення приймати ці гроші лише в період виборів за чітко встановленими правилами, і ніякої «джинси». Бо яке це «суспільне» телебачення, якщо воно ляже під владу, або під політиків? Введення абонентської плати керівник дніпровської філії оцінює скептично, бо наші телеглядачі не звикли платити за телебачення. В.Чанглі вважає, що перетворення державного телебачення на суспільне йде не за зразком всесвітньовідомого британського мовника — Бі-Бі-Сі, а швидше за все — за «скандинавською моделлю», більш гнучкою і лояльною до українських реалій.
«ЗІ СКОРОЧЕННЯМ ШАЛЕНО ПІДВИЩУЄТЬСЯ НАВАНТАЖЕННЯ»
Журналісти Дніпровської філії НСТУ бачать події навколо реформування дещо інакше. Дехто з них не виключає, що керівництво нібито веде підкилимні ігри, намагаючись зберегти своїх людей та власні інтереси. Працівників обурює перспектива звільнення майже двох третин персоналу — в тому числі журналістів та технічних працівників. «Такого масштабного звільнення, як у Дніпрі, немає ніде, — впевнений ведучий радіопрограм, журналіст Віктор Ожогін. — Куди мають піти ці люди? Це ж не слюсарі — скільки там робочих місць для телевізійників можна знайти у Дніпрі? Потрібна, мабуть, якась перекваліфікація. У Латвії, наприклад, реформування державного телебачення відбувалося упродовж 20 років, а у нас чомусь за один рік вирішили усі штати порізати. У однієї з наших працівниць — троє дітей малолітніх. Їй що робити? Я сам учасник АТО, тому мене не наважились звільнити. Однак, перевели на «декретну» ставку». Радіоведучий каже, що через скорочення технічних працівників виникають ситуації, які важко зрозуміти. За його словами, якщо не буде звукорежисера, то доведеться бігати по різних кімнатах, щоб слідкувати за старою апаратурою і одночасно вести бесіду з гостем студії. В.Ожогін вважає, що перш ніж скорочувати людей, треба було модернізувати обладнання, а вже під нього формувати штати. Тепер із скороченням штатів шалено підвищується навантаження. «Немає ніякого техніко-економічного обґрунтування», — впевнений він. Обурює журналіста й оплата напруженої праці, за яку сплачують орієнтовно 6 тисяч. За такі гроші, будь-кому зрозуміло, неможливо утримувати сім’ю. В. Ожогін, який сам колись очолював ДОДТРК, вважає, що й нова структура управління філією не дуже досконала. Якщо буде багато керівників — немає гарантії, що вони всі не пересваряться, не побажають перетягнути ковдру на себе. «Найголовніше те, що я, проробивши у ДОДТРК 30 років, сам мріяв про суспільне радіо та телебачення. Всі мріяли про незалежність від влади та чиновників, будь-який журналіст, хоча це утопія. Однак, ніхто не міг собі уявити, до яких наслідків це призведе. Людей виганяють на вулицю, а обладнання залишається старе, якому вже майже сорок років — з часів московської Олімпіади. Ідея з реформуванням була гарна, але до розуму довести нікому», — вважає В.Ожогін.
Інший ветеран ДОДТРК, радіожурналіст Валентина Орлова теж дивується підходам, за якими скорочують людей та формують нові штати. Досвідченим журналістам, які нагороджені багатьма державними творчими преміями та відзнаками, повідомляють про звільнення і натякають на те, що вони працюють по-старому. «Вибачте, — каже вона, — але я неодноразово була на стажуванні за кордоном, вивчала досвід як журналістів, так і телерадіокомпаній. Тому прекрасно знаю, як працюють у Європі чи США. Невже той, хто прийде з вулиці, буде більше знати і краще працювати?» Непокоїть ветеранів і те, що, запроваджуючи нібито західні стандарти та структуру, нове телерадіомовлення може втратити свої національні особливості. І не треба казати, що їх не було або вони були чимось гірші. Бо в кожній країні, в тому числі й в Україні, десятиліттями складалася своя специфіка мовлення, і тематика, яку полюбляли слухачі та телеглядачі — сьогодні все це може бути бездумно втрачене, вважає радіоведуча.
«День» стежитиме за перебігом подій.
