Зараз на вулицях можна побачити рекламу нового сезону телеканалу СТБ. «День» звернувся до генерального продюсера телеканалу Дмитра ХАРИТОНОВА за подробицями.
— Чому для старту обрано саме початок грудня, а не початок нового календарного чи телевізійного року, як це зазвичай буває?
— У цьому немає нічого надприродного. Зовсім необов'язково починати телесезон у кінці серпня чи у вересні. Нову сітку канал повинен робити тоді, коли він до неї готовий. Для цього має бути закуплений новий телепродукт, підготовлені нові проекти, продуманий промоушен каналу. Ви чудово знаєте, що весною цього року на телеканалі СТБ було змінено весь топ-менеджмент. Правління очолив Володимир Бородянський, який запросив мене на посаду генерального продюсера наприкінці липня. Знаєте, для того, щоб хоч би роздивитися й ухвалити основні рішення щодо питань розвитку каналу, треба не менше трьох — чотирьох місяців. Тим більше, якщо зважати на те, що протягом останнього часу канал СТБ, який завжди був помітним явищем на телевізійному полі, перетворився на рядового середняка. На канал, на якому не було власного виробництва (крім новин і «Автостиля»). На канал зі зношеною телевізійною технікою (її ресурс було відпрацьовано на 90%). На канал, із якого в різний час і через різні обставини пішли багато відомих телевізійників. Адже свого часу саме на СТБ починали свою телекар'єру багато майбутніх зірок — наприклад, свій перший ефір Микола Вересень провів саме тут.
Тож нам довелося починати навіть не з нульової позначки, а з мінусової. І найголовніше — збирати команду професіоналів, а це потребує часу. Пригадайте, коли з'явився канал «1+1», він довгий час виходив лише з пакетом пристойного кіно, а той самий Вересень вів своє «Табу» з нічного клубу «Голівуд», сидячи за ресторанним столиком.
Щоб перетворити цю програму на брендову, на велике постановочне шоу, був потрібен час. Саме цього часу зараз вельми бракує в зв'язку з тим, що на телевізійному полі з'явилися нові гравці — нові канали, перед якими їхні засновники ставлять украй амбіційні завдання. Адже професіоналів — режисерів, продюсерів, операторів, ведучих — не побільшало. Виросла конкуренція і на ринку програмного продукту. Оскільки якісне документальне кіно дає пристойні рейтинги, то за ним вишиковуються черги як за згущеним молоком або зеленим горошком за радянських часів. Причому можливості великих каналів — таких, як «Інтер», і, скажімо, СТБ, непорівнянні. Якщо на минулому телеринку в Каннах один час хороше документальне кіно можна було сміливо купити за 500 доларів, то цього року ціни злетіли щонайменше вдвічі.
Наведу такий приклад: приходжу я на зустріч із ВВС і мені пропонують пакет фільмів, із якого пріоритетне право вибору мають два найбільші українські канали — «1+1» та «Інтер». Їхні бюджети на закупівлю програмного продукту та власне виробництво спочатку в багато разів перевищують можливості СТБ. І компанія ВВС, що славиться своїми документальними фільмами, насамперед намагається зробити свої пропозиції тим, хто більше заплатить.
Отже, я уважно переглядаю вже добряче перебраний пакет і з радістю виявляю в ньому кілька дуже пристойних стрічок, які вислизнули з-під пильного ока моїх конкурентів. Узяти хоч би сенсаційний фільм «Хто вбив Распутіна?», у якому стверджується, що в замаху на «Грішку-розпусника» брав участь (крім князя Юсупова) й агент британської розвідки. «О'кей, — кажу я моїм співрозмовникам, — купую. Беру «Грішку». Кажіть, скільки? П'ятсот? Без питань!»
Потім повертаюся до Києва, ми готуємо контракт, і раптом ВВС повідомляють, що ціна саме на цей фільм підіймається удесятеро(!). Що, мовляв, ним зацікавилися інші телекомпанії. І відповідає це дійсності чи ні — вже не принципово. Той самий Савік Шустер, який робив «Свободу слова», а тепер очолив відділ документального кіно на НТВ, признавався мені, що там, де він готовий був платити за хороші документальні фільми 3000 доларів за годину, одразу з'являлися конкуренти з ОРТ, які, не торгуючись, викладали за цей самий продукт 8000(!). Отже, в різних каналів абсолютно різні можливості. І це також слід враховувати.
— На початку осені ви говорили про появу на СТБ «могутньої лінійки документального кіно, в тому числі й власного виробництва». Яку саме документалістику зможе побачити ваш глядач уже на початку сезону?
— Ми вже успішно розкрутили вечірній слот о 22.40, показавши багатосерійні проекти «Нова російська революція» й «Останній міф». Вони зібрали пристойні рейтинги, підтвердивши, що пристойно зроблена документалістика цілком може конкурувати навіть із серіалами на інших каналах. У новій сітці в нас заплановані для показу й документальні фільми з серії «Новітня історія», які йшли на НТВ. І стрічки студії «СМАК», що є одним із найсильніших виробників у Росії. Наприклад, шестисерійний «Зоряний загін» — про таємниці навколо підготовки польоту в космос перших радянських космонавтів.
Що стосується власного виробництва, то це цикл «Пам'ятники та п'єдестали», присвячений історії України. Крім того, ми працюємо зараз над спільним проектом із «Шпігель ТБ», результатом якого мають стати кілька цікавих документальних фільмів із історії Другої світової війни.
Крім того, творча група програми «Кримінал» починає випускати новий проект під назвою «Документальний детектив».
— І все-таки, наскільки новим буде новий сезон? Адже не є таємницею, що багато телеканалів до нового сезону лише модернізують старі проекти та оновлюють «одежину» (тобто дизайн)...
— Було два шляхи запуску каналу — поступовий, еволюційний або ж революційний. Коли проекти готують поволі, поступово нагромаджуються і потім запускаються всі одразу. Через низку причин ми вимушені обрати перший варіант. Оформлення каналу, безумовно, зміниться. Зміниться й форма логотипа — старий давно вже вичерпав себе. З'явиться новий програмний продукт — наприклад, «Своя гра», «Їхні звичаї», «Їмо вдома», «У пошуках пригод» й інші. Але це лише початкові зміни в процесі формування нового вигляду каналу.
— Які ще нові проекти ви запропонуєте глядачу? Наскільки великою буде частка власного продукту?
— Я нагадаю вам один анекдот, коли жінка в шлюбній конторі розповідає, якого вона б хотіла знайти чоловіка: «Він повинен бути ввічливим, мати різносторонні інтереси, любити тварин, розповідати мені усілякі кумедні історії, роз'яснювати міжнародний стан і ніколи мене не перебивати. — У такому разі, — відповідають їй, — вам потрібен не чоловік, а телевізор!»
Ми плануємо виробництво програм, що відповідають усім вищезазначеним параметрам. Це буде і денний ефір, який вестиме добре знайома всім українським телеглядачам Тетяна Цимбал. Денний ефір з'явиться вже після Нового року, у другій половині січня.
Ми готуємо щоденне ток-шоу, яке виходитиме у вечірньому праймі. Таке шоу ще не з'являлося в українському телеефірі. Але про його деталі поки що промовчу — конкуренти не дрімають.
У січні — лютому виходитиме щотижнева програма «Поворот ключа». Річ у тому, що будь-яка, навіть найнезначніша дрібниця може стати причиною величезної події в історії людства. Маленькі причини великих подій за суттю є своєрідними ключами, поворот яких відчиняє двері в нову реальність.
Дуже хочу залучити кілька зірок для роботи над різними проектами на СТБ. Глядача завжди цікавлять особистості, яким він може довіряти. З деякими ми вже досить далеко просунулися в переговорах.
— Чи зміниться формат і пріоритети інформаційного мовлення?
— Пріоритети в інформаційного мовлення лише одні — давати зважену й об'єктивну інформацію про події в світі. Новини на СТБ завжди мали хорошу репутацію. Та й сьогодні, за оцінкою сайту «Телекритика», в нас вони — одні з найоб'єктивніших у країні. Тож червоніти тут не доводиться. У новому сезоні, очевидно, вечірні новини поміняють лише формат — у них буде двоє ведучих, як у «Сьогодні в світі» на НТВ.
— А якими будуть пріоритети кінопоказу?
— Пріоритети прості — багато якісного радянського та зарубіжного кіно. У тому числі такого класичного, як «Синьйор Робінзон», «Фантоцці», фільми з участю Бельмондо та Челлентано. Оскільки ми показуємо італійський футбольний чемпіонат, то спробуємо в один із вихідних навіть вибудувати цілий італійський блок. Наприклад, показати після матчу концерт зірок Сан-Ремо та завершити його художнім фільмом «Приборкання норовливого».
Знайшли ми в Каннах і цікаві серіали, які зараз знімають у багатьох країнах світу на апаратурі нового покоління — хай- дефінішн. Це класна картинка, адже є ще історії із таким класним сюжетом, що ого-го. Ніколи не був шанувальником зарубіжного «мила», але в цьому випадку продивився дві серії, не відриваючись. Якщо в нас з'явиться кіно такої якості, то глядач лише виграє від цього.
— Як би ви визначили завдання-максимум і завдання-мінімум для вашого телеканалу — з урахуванням загострення конкуренції на українському телеринку?
— Завдання просте — за найкоротші терміни стати одним із серйозних гравців на цьому ринку. Стати каналом, в якого досить широке коло своїх глядачів, які приходять саме на нашу кнопку. Завдання-максимум я визначаю для себе як: «Якою кнопкою за рахунком, за популярністю може стати СТБ, з огляду на те, що вирушати в погоню за двома центральними каналами сьогодні нереально?». Відповідь для себе я знаю. Але не все тут залежить від нас. Та й роботи ще — непочатий край. Але це може бути дуже цікавим викликом...
