Керівники й ведучі ТРК «Україна» представили журналістам проекти нового телевізійного сезону. І пообіцяли — контент буде орієнтуватися на запити вдумливої аудиторії. А на підтвердження цих слів повідомили, що до переліку інформаційно-аналітичних програм мовника — «События», «События недели» — від жовтня цього року додадуть новий щоденний підсумковий проект «События дня». Ведучими передачі стануть колишні обличчя «Інтера» Олег Панюта та Ольга Грицик, які віднедавна приєдналися до команди «України». Нагадаємо, що Грицик тривалий час вела на «Інтері» «Подробиці», а згодом новини у ранкових програмах, а Панюта з листопада 2009-го по червень 2013 р. був ведучим інформаційно-аналітичного тижневика «Подробиці тижня». Після того як новим обличчям програми став Євгеній Кисельов, Панюта залишив канал.
Крім них, новими обличчями ТРК «Україна» стали: ведучий та шоумен Андрій Джеджула (проект «Хто вартий більшого?»), режисер-документаліст Володимир Оселедчик («Світ на смак»), дизайнер Сергій Бобак («Один за 100 годин»), ведучий Олександр Пилипенко (реаліті «Люблю. Чекаю») та інші.
Цього року канал відсвяткував ювілей — 20-річчя від моменту свого заснування. Керівництво з гордістю повідомляє, що за останні 10 років «Україна» продемонструвала хорошу динаміку — частка каналу у середньому зросла в чотири рази. І, як сподівається менеджмент, у поєднанні зі «старими» рейтинговими програмами, позитивній тенденції розвитку каналу сприятимуть нові ведучі та проекти.
«День» поспілкувався з ведучим нового проекту «События дня», відомим журналістом Олегом Панютою.
— Більшість глядачів пам’ятає вас як ведучого аналітичної програми «Підсумки тижня» на телеканалі «Інтер». Віднедавна ви перейшли на ТРК «Україна». Чи змінюватимете підхід до роботи?
— На ТРК «Україна» я лише починаю працювати. Наразі — повністю задоволений умовами роботи, командою. Скажу відверто — маю відчуття, що від нового проекту отримуватиму професійне задоволення, що це буде цікаво аудиторії...
«Інтер» — прекрасна сторінка мого життя. Але я її вже перегорнув. Сподіваюся, досвід, здобутий на «Інтері», допоможе мені відкрити нову сторінку професійного життя на ТРК «Україна». І я працюватиму тут ще з більшою самовіддачею та запалом.
— Новини на українському ТБ все більше піддаються формату «інформуючи, розважай». На вашу думку, такі тенденції — вимога аудиторії чи нав’язування каналів?
— Мені здається, що, на жаль, ми нікуди від цього формату не відійдемо. З іншого боку, це залежить від кожного конкретного редактора та настанов, які він дає журналістам. На сьогодні інформаційний світ настільки швидко змінюється, що телеканалам зі своїми новинами потрібно вміти зацікавлювати людей. Адже звичайною констатацією новин увечері нікого не здивуєш. Сьогодні люди абсолютно інформовані, мають доступ до Інтернету, різноманітних гаджетів, щоб ним скористатися. І якщо до 17.00—22.00 вони ще будуть зацікавлені переглянути інформаційні програми по телевізору, то, здебільшого, почують вже відомі факти. Тобто телебачення не завжди встигає за сучасними засобами донесення інформації. Тому формат підходу до інформування людей повинен бути змінений. Як залучили глядача? Є багато інструментів. Інструмент правдивості, інструмент максимальної відстороненості, до певної міри є інструмент суб’єктивності, що для багатьох глядачів є прийнятним. Також є інструмент розважальності. Українські новини, вочевидь, йдуть шляхом поєднання цих складових. Чому всі зараз зосереджуються на форматі розважальності? Бо це найбільш легкий шлях до залучення власного глядача. Як на мене, у такому підході дві сторони медалі. Адже, розважаючи аудиторію, можна так захопитися, що взагалі забути сенс того, що ти робиш. Бо жартувати на кістках, розважати на людському горі, трагедіях — неприйнятно і небезпечно. І не дай Боже, щоб покоління людей, вихованих такими форматами ТБ, нагадувало нам потім про це своєю поведінкою, своєю несерйозністю до життя та веселим «ставленням» до пенсіонерів телебачення, які це допустили.
— Ви влучно відзначили, що жартувати на кістках журналістам не можна. На жаль, теми так званої чорнухи — вбивства, пограбування, зѓвалтування та ДТП — все одно залишаються топовими на українському ТБ...
— Конкретній людині такий контент може бути цікавим. Але новини національних каналів — не формат для цього. Є документальні фільми, спеціалізовані сайти та видання. Звичайно, коли ми говоримо про журналістику, то повинні не забувати про елементарні професійні стандарти цієї професії. Наприклад, якщо повідомляти про трагедію, яка, на жаль, сталася, і від цього нікуди не дітися, то потрібно розуміти — як саме про це говорити з телевізорів? Є елементарні вимоги: не показувати крові, шматки людського тіла, жах та істерику рідних як природну реакцію на місці. Гіперболізуючи чорнуху — ми робимо собі шкоду. Мені здається, що українське ТБ занадто цим захопилося. Але повторю: якщо це трагедія для всієї країни — журналісти зобов’язані про неї сказати. Утім, ми мусимо пам’ятати, що для кожного глядача, який побачить сюжет, ця інформація може стати психологічною травмою. Важливо не нанести більшої шкоди аудиторії від форми та змісту матеріалу, ніж користі — від факту про цю подію.
