На телеканалі «Інтер» відбулася прем’єра «Казки для дорослих з Катериною Виноградовою».
— Катю, як ви визначаєте для себе ідею та тему своєї програми?
— Погодьтеся, всі ми в дитинстві дуже любили слухати на ніч казки, розчулюючись доблесними принцами і прекрасно-премудрими Василисами. Коли ми виросли, зіткнулися з іншими казками, в яких діяли вже псевдодоблесні принци і жінки, що претендують на право називатися прекрасними і премудрими. Але, це ті теми, на які ми, дорослі, більше за все любимо поговорити. У компаніях, на вечірках, увечері по телефону з найзадушевнішою подругою. Про що ми говоримо? Про роботу? Звичайно. Про спорт? Іноді. Про моду? Остільки-оскільки. Але більше за все ми говоримо про своє й чуже особисте життя — про зустрічі і розлучення, родинне життя і романи. Розповідатиме про це й наша програма, причому робитиме це легко й розважально, ні в якому разі не нав’язуючи свою думку.
— А якусь реальну допомогу тим, хто страждає від нерозділеного або, навпаки, дуже розділеного кохання, програма надати може?
— Розкриваючи тему «Чому чоловіки від нас тікають?», а роблять вони це частіше за все тому, що бояться занадто сильного кохання, я хочу сказати потерпілим глядачам, що про свої переживання треба комусь розповісти — полегшає. У нашої програми є адреса — абонентська скринька, куди глядачі можуть надіслати листи зі своїми життєвими історіями. По-перше, наша програма може кваліфікувати проблеми, що виникли, визначивши, чи унікальна кожна з них, чи досить типова, а значить, її легко перебороти. Ну, а по-друге, найцікавіші листи й теми буде представлено в програмі, а їх авторів запрошено до студії, де вони самі зможуть розповісти свою історію.
— А ви справитеся з роллю телевізійної розрадниці?
— Багато хто з подруг і знайомих називають мене особистим психоаналітиком. Виходить так, що я можу розкласти по поличках конкретну ситуацію, про яку розказує мені подруга, порадити щось, а в результаті виходив позитивний ефект. І мені навіть порадили зробити психоаналітичну програму на радіо. Але в результаті я пішла працювати на телебачення, і, оскільки вважаю себе аналітичним журналістом, мені цікаво робити таку програму.
— Сьогодні ви працюєте журналістом у «Мелорамі». Але спочатку, наскільки я знаю, були «Золоті ворота»?
— Так, дізнавшись, що в телекомпанії «Золоті ворота» звільнилося місце журналіста, я декілька місяців намагалася потрапити на прийом до віце-президента. А коли нарешті прорвалася, чесно зізналася, що в мене немає ніякого досвіду журналістської роботи. І попрохала дати мені шанс. Мене взяли. Я пропадала на роботі з ранку до вечора і як губка вбирала все, чого могла навчитися. Але пропрацювала недовго, і це також із казки про Попелюшку. На великому концерті в Палаці спорту до мене підійшов Влад Ряшин і запропонував попрацювати в «Мелорамі». Про це я навіть і не мріяла! Я почала працювати журналістом у «Мелорамі», тепер з’явилася можливість зробити свій проект.
— Наскільки я знаю, телебачення не єдине ваше захоплення?
— Я намагаюся пробувати себе в ролі письменника. А ще я шалено захоплююся музикою і нещодавно, на дні народження «Мелорами», навіть дебютувала в ролі співачки, виконавши пісню, яку написав для мене батько, співак і композитор Юрій Виноградов.
