КОМЕНТАР СПЕЦІАЛІСТА

Метод субтитрування діалогів та реплік при демонстрації іноземних фільмів хоч і зберігає всі нюанси оригінального мовлення, проте має ряд недоліків. Увага глядача фокусується на нижній частині кадру, куди вписано титри, поле сприйняття серйозно звужується, вже не кажучи про те, що написами можуть закриватися суттєві деталі зображення. Написи при субтитруванні повинні бути максимально лаконічними — глядач має встигнути їх прочитати. Від цього все багатство мови й мовлення, увесь емоційний спектр практично зникають, поступаючись місцем інформативності. Важко також субтитрами передати гру слів — улюблений прийом багатьох молодіжних комедій — і синонімічне розмаїття мови: «субтитрований» Шекспір справляв би сумне враження. Швидко читати рядки субтитрів до снаги молоді та людям середнього віку, а для літніх глядачів (які здебільшого охоче й багато дивляться телевізор), особливо для людей із вадами зору, це перетворюється на серйозну проблему. Тому в багатьох країнах (Італія, Іспанія, Німеччина та ін.) при демонстрації іноземних фільмів використовують або метод повного дублювання, або паралельне озвучення рідною мовою. За швидкістю, за обсягом енергетичних, часових та ресурсних затрат саме останній метод є найефективнішим. Вдало дібрані (т. зв. «прозорі») акторські голоси, точно знайдений баланс між рівнем озвучення оригінальної фонограми і паралельним озвученням рідною мовою дозволяють зберегти все мовне і мовленнєве багатство оригіналу й оптимально застосувати увесь невичерпний арсенал рідної мови, що тільки збагачує глядацьке сприйняття, не кажучи вже про те, що коли переклад здійснено майстерно, рівень естетичної насолоди значно зростає. В умовах же України, коли велика частина населення володіє рідною мовою, м'яко кажучи, не бездоганно, озвучення фільмів українською відіграє і просвітницьку роль, популяризуючи мову та розширюючи межі її застосування.