Як уже повідомляв «День», в останній день роботи третьої сесії український парламент проголосував за нову редакцію Закону «Про рекламу». Відповідно до нього, зокрема, дозволено рекламу алкогольних напоїв на ТБ і радіо з 23.00 до 6.00. «День» звернувся до топ-менеджерів вітчизняних телеканалів із запитаннями:
«Як вітчизняне ТБ буде розвиватися тепер (у разі підписання закону Президентом)? Які ще «плюси» для ТБ (крім норми про рекламу алкогольних напоїв) нової редакції закону ви могли б назвати? Які її недоліки?»
Володимир ОСЕЛЕДЧИК, генеральний продюсер «1+1»:
— Існує величезне коло виробників продукції, яка запитана на ринку, але рекламні бюджети якої не доходять до ТБ. Тобто дозвіл реклами алкогольних напоїв, звичайно, може збільшити загалом обсяг рекламного телевізійного ринку. Відповідно, обсяги прибутків телеканалів. І як наслідок — обсяги вкладення в розвиток власного виробництва. Така залежність, у принципі, правильна. А наскільки збільшиться рекламний ринок, важко зрозуміти. Тому що обсяги телевізійних рекламних бюджетів досить суперечні, і нинi точну цифру не назве ніхто.
Усі подальші відповіді — самі по собі зрозумілі. Вітчизняне ТБ буде розвиватися так само, як і розвивалося, тільки маючи можливість вкласти великі гроші у власне виробництво. Росія вкладає загальним числом у 10 разів більше грошей у телевізійне виробництво, ніж Україна. Відповідно і конкурентоспроможність українського ринку значно нижча, ніж російського. Чи зацікавлені телеканали виробляти свою телепродукцію? Звичайно, зацікавлені. Будуть гроші — будуть виробляти. Найбільш успішний продукт, який зараз є на телеканалах, — це серіали. І там, де є можливість виробляти, а не купувати, «1+1» завжди буде виробляти. Російські партнери нас не дуже запрошують до співвиробництва. Це стосується не лише «1+1», а й усіх українських телеканалів. Тому що будь- якому російському телеканалу вигідніше продавати Україні, ніж виробляти з участю українських партнерів. Вартість ліцензії за продаж прав на два покази приблизно така ж, як частка участі українського каналу у виробництві цього серіалу. Тому чекати, що нам принесуть проект і скажуть — дорогі українські телеканали, візьміть участь грошима обсягом приблизно 20—25 тис. доларів на одну годину серіальної продукції, не доводиться. Треба розвивати власне виробництво і, навпаки, запрошувати туди російських партнерів для співучасті. Безумовно, корекція Закону «Про рекламу» збільшить бюджети виробництва, тому що збільшаться рекламні бюджети. Справа навіть не в тiм, що дозволили рекламу алкоголю в нічний час. Новий закон більш шанобливий до рекламодавців: він створює їм більш комфортні умови для сприйняття рекламного продукту глядачeм. Переривання фільмів та серіалів, якого жахливо всі бояться, насправді дуже позитивна річ. Тому що телеканали продають рекламодавцю контакти з фізичними конкретними людьми, те, що в рекламному бізнесі називається GRP. Один пункт рейтингу, припустимо, за один 30-секундний ролик. Рейтинг рекламного ролика, який стоїть у середині фільму або серіалу, — вищий. Тому якщо у нас хтось купує, припустимо, тисячу GRP, то, розміщуючи ці ролики всередині фільмів та серіалів, ми віддамо цю тисячу швидше. Тобто фізична кількість реклами на ТБ внаслідок цього закону може навіть зменшитись. Але кількість бюджетів, безумовно, збільшиться. Це плюс. І, на мій погляд, незважаючи на безліч недоліків, цей закон дуже близький до того оптимального варіанту, який на нинішньому етапі розуміння суспільством ролі реклами міг бути прийнятий. Тому, в цілому, ті позитивні зміни, які є, для нас дуже значущі, і хотілося б, щоб подальші корекції цього закону не вбили.
Олександр БОГУЦЬКИЙ, генеральний директор каналу ICТV:
— Ми вважаємо, що заборона реклами алкоголю, який на ТБ рекламувався під виглядом торгових марок, є суспільно важливою ініціативою. І, незважаючи на те, що ця реклама приносила телеканалам гроші, з суспільної точки зору це винятково правильне рішення. Яке, до речі, компенсоване дозволом на переривання рекламою фільмів. По суті, це дуже правильний і актуальний компроміс: дозволити переривати рекламою фільми для того, щоб канали економічно не втратили на забороні, точніше, часовому обмеженні реклами алкоголю.
Що ж стосується реклами спиртних напоїв з 23-ї години, то чому саме цей час, на мою думку, зрозуміло. Діти до шістнадцяти років живуть, як правило, з батьками, батьки десь о пів на восьму вже приходять з роботи. В усьому світі за все, що відбувається з дітьми після дев’ятої, відповідають батьки. Українське законодавство у цьому випадку зайняло взагалі жорстку позицію — з 23-ї, і все. Таким чином, розуміючи, що потрібно думати не тільки про прибутки телеканалів, але й про ситуацію в суспільстві, цей закон можна трактувати як однозначно позитивний.
Він не створить карколомної зміни в ситуації на ТБ. І якщо цей закон за рахунок дозволу телеканалам переривати фільми рекламою дозволить збирати більше грошей, то ці гроші будуть інвестовані у власне виробництво. Закон реально актуальний, сучасний і через це містить в собі дуже багато плюсів. Одним з них є крапка в дискусії щодо тривалості реклами протягом години. Діюча редакція не конкретизувала, яку годину вона має на увазі, — годину мовлення, годину дня... Через це історія про п’ятнадцять відсотків завжди була предметом дискусії. У новому законі чітко виписано, що реклама упродовж однієї години може тривати не більше двадцяти відсотків, за умови, що за день реклама не перевищуватиме п’ятнадцяти відсотків ефірного мовлення. Недоліком документa я вважаю те, що заборонено випускати редакційні матеріали, перериваючи програми і фільми, — хед-лайни, гарячі новини, які стали жертвою переривання деякими українськими каналами фільмів для трансляції реклами. І нашому каналу, який вперше запропонував українському глядачеві щогодинну найоперативнішу бліц-інформацію, після прийняття цього закону «Факти. Гарячі новини» доведеться закрити.
Євген КАЛЕНСЬКИЙ, віце-президент Національної телекомпанії України:
— Українська аудиторія у своєму ставленні до телереклами пройшла щонайменше три фази еволюції: від захоплення до роздратування та повного несприйняття. Проміжок між 1993 та 1996 роками (до прийняття Закону «Про рекламу») характерний визріванням іронії відносно телереклами. Ця тенденція рекламного негативізму закономірно виникла через все більш очевидну невідповіднiсть між світом благополуччя, від імені якого і до якого апелювала телереклама, та світом щоденних реалій, в якому перебувала більшість населення. Саме тоді реклама тютюну та алкоголю безперешкодно поглинала ефірний час усіх телекомпаній. Тільки після втручання відповідних державних органів, зокрема, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, ситуація змінилася. Телеканали, боячись втратити ліцензію, почали шукати вихід і викручуватися, аби залучити кошти до своїх бюджетів від реклами заборонених законом алкоголю і тютюну. Сьогодні загальний ринок реклами для медіа в Україні складає близько $ 224 млн. З них: 69% — телевізійних. Значна частина рекламних надходжень — це гроші виробників спиртного. Нова редакція закону пропонує легалізувати головних рекламодавців у телевізійному ефірі з 23.00 до 6.00. Але НТКУ ділить ефір з телекомпанією «Ера». Тому розраховувати на значні прибутки нам не доводиться. До речі, лише нещодавно Верховною Радою України було скасовано 50% обмеження на використання НТКУ надходжень від рекламодавців та спонсорів. Ми зацікавлені у спонсорах. У статті 5 нового закону обумовлюється участь спонсорів у організації театрально-концертних, спортивних та інших заходів. Це важлива для нас стаття, бо, наприклад, «Мягков» спонсорував турнір Лобановського, а «Немирофф» був спонсором Ліги чемпіонів. Щоправда, у таких матеріалах та під час проведення таких заходів законом не дозволяється робити зауваження рекламного характеру щодо властивостей продукції спонсорів. Але чому не можна демонструвати реквізити спонсора? Мені здається, що дефініція спонсорства мала б бути точнішою. Зважаючи на суспільну відповідальність телебачення перед глядачем та функції громадського мовлення, які виконує Перший Національний, ми підтримуємо положення нового закону в частині, яка стосується захисту прав споживачів, дитячої та молодіжної аудиторії. Однозначно вони прописані краще, ніж у попередньому законі.
