Наша газета неодноразово писала про складний стан і фінансові проблеми в концерні РРТ, який відає поширенням теле- й радіосигналів на території України. Через постійне недофінансування в критичному стані опинилася технічна база концерну — десятки багатометрових щогл, передавачі, лінії зв’язку, що, зрештою, може спричинити велику аварію. Особливо заборгували концерну державні організації мовлення: Національна телекомпанія України (46 млн. гривень) і Національна радіокомпанія (понад 64 млн.). Обласні держТРК винні концерну РРТ 1,45 млн. грн. У свою чергу, через ці неплатежі сам концерн РРТ опинився в ролі безнадійного боржника перед енергетиками і податковими службами.
Зараз після низки засідань багатосторонньої комісії Кабміну борговий вузол у концерні РРТ визнаний таким, що звичайними фінансовими інструментами розв’язаним бути не може. Підготовлено проект закону України про визнання цих боргів безнадійними і про їхнє списання як з боку держТРК перед концерном у сумі 34,7 млн. грн., так і з боку концерну перед бюджетом, енергетиками, пенсійним і Чорнобильським фондами — на ту ж суму.
Крім того, для виведення галузі з фінансової кризи підготовлено проект постанови Кабміну про перепідпорядкування концерну РРТ Фонду держмайна України й створення на базі концерну державного акціонерного товариства ДАК «Концерн РРТ» з 100-відсотковим держкапіталом. На думку почесного президента «Інтера» й голови Комітету ВР з питань свободи слова і ЗМІ Олександра Зінченка , який є одним з активних прихильників цього проекту, акціонування уможливить переведення діяльності концерну на сучасні ринкові механізми. О. Зінченко не вважає за велику небезпеку те, що частина акцій державного акціонерного товариства через декілька місяців може опинитися в приватних руках, у тому числі в іноземних держателів. Можлива двоступенева система, стверджує він, коли саме акціонерне товариство є державним, а ось окремі підприємства, що входять до нього, залучають і приватний капітал. Для керівництва роботою ДАК «Концерн РРТ» має бути створено Спостережну раду з представників зацікавлених міністерств і відомств. Така реорганізація, вважають автори проекту, дозволить суттєво збільшити доходи РРТ, створити нові мережі телерадіомовлення на сучасних цифрових технологіях, збільшити обсяги послуг для телерадіокомпаній. Певна незалежність від держави дозволить поводитися з телерадіокомпаніями, котрі завинили перед концерном, жорсткіше, і у разі виникнення значного боргу вживати рішучих заходів. Стосується це й державних ТРК.
Для «Дня» цей проект коментують:
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, член Нацради з питань ТБ і РМ:
— Свого часу, півтора роки тому, при призначенні мене головою ДАК «Укртелерадіо» і президентом НТКУ, я пропонував аналогічний проект: створити Державне акціонерне товариство «Концерн РРТ» і підпорядкувати його Кабміну. Але справа в тому, що тоді ця пропозиція була в межах указу Президента про ДАК «Укртелерадіо». Зараз цей указ скасовано, і треба думати про оптимізацію управління самим концерном РРТ. По-хорошому, з державної точки зору, концерт РРТ має входити до «Укртелекома». При цьому вартість «Укртелекома» значно зросла б, крім того, це дозволило б об’єднати під єдиним управлінням усі організації, що займаються поширенням телерадіосигналу. Їх три: сам концерн РРТ, а також «Укртек» (йому належить частина магістральних ліній) і «Укркосмос», який підпорядкований Національному космічному агентству й займається мовленням через супутники. Коли ці організації розпорошені по різних відомствах, виходить, що часто вони платять один одному, залазять у взаємні борги, наростає криза неплатежів. Немає єдиної концепції поширення сигналу в нашій країні.
Крім того, основна складова концерну — це вежі, вони використовуються не тільки для телерадіо, а й для телефоніїї та інших послуг у галузі зв’язку. Тому, якби це єдине підприємство, що створюється, було в середовищі «Укртелекома», то в «Укртелекома» знайшлися б кошти на реконструкцію всієї системи поширення сигналу. Тільки об’єднавши в державі всі ресурси, що відають поширенням сигналів, ми знайдемо кошти на їхню реконструкцію.
Щодо боргів, то я противник їхнього «пробачення». Ну, пробачимо ми борги НТКУ і НРКУ перед концерном РРТ. А чи винайшли ми механізм, щоб ці борги не почали накопичуватися знов? Якщо такий механізм створено, можна провести реструктуризацію старих боргів, але тільки тоді, коли надалі боржники платитимуть. А це можливо тільки в тому випадку, коли буде чітко сформовано бюджет НТКУ, НРКУ та інших платників. На жаль, цього поки що немає.
— Як ви ставитеся до гіпотетичної можливості того, що частина акцій ДАК може опинитися в приватних руках?
— Ідея приватизації концерну РРТ тільки як розповсюджувача телерадіосигналу є досить небезпечною. В одних руках може зосередитися ідеологічний вплив, котрий, разом з тим, не матиме достатнього економічного обгрунтування. У той же час, якби концерн увійшов до більшого підприємства, що володіло б різними засобами поширення сигналу, його приватизація була б навіть бажаною. Оскільки такий монополіст потрапляв би під жорсткіший контроль держави та суспільства. Ним зацікавилися б великі зарубіжні інвестори. Така схема акціонування була б менш небезпечною з точки зору монополізації владою ідеології в країні й перспективнішою для розвитку галузі.
Олександр ТКАЧЕНКО, генеральний директор Нового каналу:
— Я цілком згодний з ідеєю перетворення концерну РРТ на Державне акціонерне товариство з 100-відсотковим держкапіталом. Протягом останніх років, коли концерн передавали з одного підпорядкування в інше, це були чисто політичні рішення, пов’язані з перерозподілом сил у телерадіопросторі. При цьому економіка не враховувалася. У результаті концерн опинився в плачевному стані. Сьогодні акціонування — це єдиний спосіб вивести РРТ з кризи і домогтися, щоб підприємство стало рівноправним суб’єктом ринкових відносин.
