Кілька днів потому секретаріат Національної спілки журналістів України оприлюднив відкриту заяву, в якій стверджує, що генеральний директор Національної радіокомпанії України Віктор Набруско був звільнений неправомірно: «Закінчення терміну контракту НРКУ з Віктором Набруском — лише формальна причина для звільнення. Для цього повинні бути вагомі аргументи». Водночас автори заяви стверджують, що «відмашку» на звільнення Віктора Набруска дала Ганна Герман.
Нагадаємо, що сьогодні обов’язки Віктора Набруска, за призначенням Держкомтелерадіо, виконує перший віце-президент НРКУ Анатолій Табаченко. Водночас голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк зробив подання до Кабміну на заміщення вакантної посади зі списком кандидатур, де, окрім інших, є також ім’я Віктора Набруска.
23 червня прес-служба Держкомтелерадіо відреагувала на заяву секретаріату НСЖУ, зазначивши, що звільнення пана Набруска є юридично обѓрунтованим і не містить упередженого ставлення чи прихованих мотивів, оскільки Держкомтелерадіо відомі як заслуги, так і недоліки у роботі екс-гендиректора НРКУ, зокрема, «проблеми з невизначеними структурно і дотаційними музичними колективами радіокомпанії, руйнацією проводового радіо, утворенням єдиної загальнодержавної мережі ФМ». «День» поцікавився думкою голови Національної спілки журналістів Ігоря Лубченка щодо відповіді прес-служби Держкомтелерадіо.
— Закиди у бік Віктора Набруска стосовно проводового радіо є безпідставними, оскільки це питання входило до компетенції Міністерства зв’язку, а зараз — «Укртелекому». За час роботи пана Набруска на цій посаді з ним двічі поновлювали контракт, що дає йому можливість працювати вже не за контрактом, а на постійній основі. Відповідно, звільняти його у зв’язку із закінченням контракту — неправомірно. Разом із тим Віктор Набруско є членом колегії Держкомтелерадіо, проте чомусь питання про його звільнення не було винесене на засідання колегії, — коментує ситуацію Ігор Лубченко.
КОМЕНТАР
Ігор РОЗКЛАДАЙ, юрист «Інституту Медіа Права»:
— Говорити про правомірність чи неправомірність звільнення Віктора Набруска можна лише виходячи з умов його контракту.
Згідно із законодавством, до 2006 року президентів НРКУ та НТКУ призначав президент за погодженням з Верховною Радою. Ця процедура не була ніде прописана, тобто це було де-факто, а не де-юре. Потім у Законі України «Про телебачення та радіомовлення» з’явилася норма, яка говорила, що президентів НРКУ та НТКУ призначає президент за погодженням із Верховною Радою і за поданням громадської ради кожної з цих юридичних осіб. Громадські ради не були створені, тобто Президент продовжував призначати осіб на ці посади самостійно. Минулого року Конституційний Суд виніс рішення про те, що, оскільки у Конституції України не прописані такі права та обов’язки президента у Верховній Раді, відповідне положення Закону «Про телебачення та радіомовлення» було визнане неконституційним. Після цього ситуація склалася так, що призначати голів НРКУ та НТКУ не було кому. Тому Кабмін вирішив взяти цю ініціативу на себе, вніс зміни у статут цих організацій, посилаючись на статтю 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», та підпорядкував їх собі. Але такі зміни можуть застосовуватися лише як тимчасовий захід. По-перше, Закон України «Про телебачення та радіомовлення» говорить, що статути НРКУ та НТКУ повинні бути затверджені законом, чого зроблено не було, оскільки зміни у статути вносилися за затвердженням Кабміну. Другий слизький момент полягає в тому, що не були створені громадські ради. І, по-третє, є певна особлива роль НРКУ та НТКУ, їх не можна прирівнювати до якихось виробничих підприємств. Плюс у нас є певні міжнародні зобов’язання, зокрема, перед Радою Європи щодо створення суспільного мовлення. Відповідно, нові кадрові призначення Кабміну без чіткого прописування процедури у законі є не зовсім правильними. Ситуація потребує подальшого врегулювання. Те, що зараз відбувається, — це зміна керівництва НРКУ та НТКУ «під себе».
Зрозуміло, що будь-яка влада хоче контролювати державного мовника — і це одна з причин, чому у нас досі немає суспільного мовлення — ніхто не хоче відпускати такий ресурс, як НТКУ та НРКУ, хоч він і не має високих рейтингів. Склалася колізія, що потребує врегулювання, а нова влада просто цим користується, — вважає Ігор Розкладай.
У ситуації, що склалася навколо обох державних мовників, залишається ще багато запитань, які потребують відповідей або принаймні коментарів, у тому числі з боку владних осіб. «День» сподівається, що прозорості цій ситуації додасть коментар заступника голови Адміністрації Президента України Ганни Герман, на адресу якої ми надіслали інформаційний запит.
