Сучасні засоби масової інформації все більше сповідують ринкову ідеологію, тоді як суспільство — споживацьку. Такого висновку дійшли учасники дискусії про вплив ЗМІ на суспільні процеси у світі. Рівень цього впливу обговорили на Форумі видавців у Львові представники Польщі, Росії та України — журналісти Гжегош Гауден, Яцек Жаковський, Матвєй Ганапольський та Роман Скрипін.
Інформаційними повідомленнями медійників окреслюються контури громадської думки. Тому ЗМІ безпосередньо беруть участь у формуванні суспільних цінностей. Та на сьогоднішній день хіба що окремі українські медіа дають собі раду з цією функцією, інші — рефлекторно нею нехтують. За словами Романа СКРИПІНА, підійняти медійні платформи на інший, більш прогресивний та ціннісно насиченіший рівень можна завдяки налагодженому контакту з українською аудиторією. Вона ж, на його думку, залишається розбещеною до розважального контенту й надто мало думає. «Це — споживацька ідеологія», — зауважив Скрипін. Цю тезу також підтримав польський журналіст Яцек ЖАКОВСЬКИЙ: «ЗМІ стали частиною споживацької культури, шоу-бізнесу, складовою розважального продукту. Все тому, що люди у своїй більшості не хочуть занурюватися в проблеми суспільства, не прагнуть культурних змін».
Своїми «купівельними» настроями глядацька аудиторія Польщі не поступається українській. Таку позицію висловив головний редактор газети «Річ Посполита» Гжегош ГАУДЕН. «Ще 20 років тому ЗМІ відігравали ключову роль у демократичних процесах. Але, напевно, на сьогоднішній день ЗМІ трактуються й сприймаються виключно як інформаційний продукт. І це не лише в Польщі, а й у цілому світі. Медіа займаються здебільшого лише продажем свого продукту. Вони піддаються форматуванню та дослідженням спеціалістів, чиє завдання — дізнатися, що хоче бачити глядач або читати читач. Відповідно, власники телеканалів або інших ЗМІ вимагають від журналістів продукування конкретного контенту, який можна вигідно продати. Медіа не виконують ролі місіонера, що робили раніше», — висловив своє бачення сучасних взаємовідносин суспільство — медіа Гауден.
Чи не найголовнішу роль у формуванні здорового інформаційного клімату в країні відіграє медійний асортимент — комерційний чи громадський. Російський журналіст Матвєй ГАНАПОЛЬСЬКИЙ запевняє, що українцям з ним пощастило більше, ніж росіянам. «У вас різні ЗМІ, найголовніше — у вас різне телебачення — найбільш електоральний засіб масової інформації. Ваша політика побудована навпаки: якщо у нас Путін як влада призначає олігархів, то у вас — олігархи призначають владу. Виходячи з цього, олігархи купують собі ЗМІ. У результаті виникає деякий баланс, який дозволяє отримувати об’єктивну картину про країну. От у вас всі знають фамілію Навальний, а в нас, на жаль, навіть після виборів у Москві, — тільки 27% росіян. Чому? Тому що його не показали на двох головних каналах. Тож, з цієї точки зору, при всій критиці, при всьому скептицизмі, можна сказати, що засоби масової інформації в Україні перебувають у дуже хорошому стані», — запевнив журналіст.
Тим часом на порядку денному в Польщі постало нове питання — комерціалізація ЗМІ. Як пояснив Гжегош Гауден, — насамперед у боротьбі за рекламу. «Я відкрив для себе одну річ: телебачення може бути комерційним (в нього сьогодні велика аудиторія); державним, яке можна розділити на два види: урядове та публічне (в Польщі ми маємо справу з урядовим телебаченням); та громадським. Останнє починає ставати суспільним фактом, тому що в Інтернеті вже можна створювати ті чи інші громадські програми», — поділився думками Гауден. Загалом у Польщі місця загальнонаціональних телеканалів із великою аудиторією займають три державні телеканали та ще два комерційні. І всі вони постійно ведуть боротьбу за рекламодавця, оскільки держава фінансово забезпечує мовники не повністю. Це примушує їх шукати додаткових спонсорів.
Щодо подальшого майбутнього ЗМІ, думки журналістів розділилися. Матвєй Ганапольський прогнозує занепад класичного новинного репортерства. «Років через п’ять-сім рейтинг новин буде нульовим. Новинне мовлення доживає останні роки», — переконаний журналіст. Натомість Ганапольський зазначив, що телебачення проявиться сповна у великих круглих столах. Їхні учасники вирізнятимуться свіжими ідеями, цікавими тезами, можливістю навчати та вести за собою аудиторію. Цей підхід можна пояснити англійським словом opinion. У свою чергу Роман Скрипін, говорячи про якісні зміни в українській журналістиці, покладає надії на суспільне телебачення, в сегменті якого він зараз працює.
