Крок чеської влади фактично унікальний для пострадянського простору. Згідно з рішенням уряду, за 30 років держава виплатить церквам близько 59 мільярдів чеських крон (3,3 мільярда доларів). Близько 56% конфіскованої власності має бути повернуто у вигляді земельних ділянок, лісів та нерухомості. Виплата компенсацій чеським церквам розпочнеться 2013 року, повідомляє УНІАН.
Чехія йшла до цього доволі довго. Як розповів «Дню» чеський журналіст, засновник і президент організації «Спілка молодих європейців» Ярослав ПЕШЕК, переговори щодо виплати компенсацій, ініційовані католицькою церквою, тривали понад 20 років.
— Тільки після стількох років переговорів уряд Чехії наблизився до компромісного рішення: гроші церквам буде виплачено упродовж 30 років, а майно, де ще можливо це зробити, буде повернено у власність церкви, — говорить пан Ярослав.
Хоча переговори велися на рівні уряду Чехії та Ватикану, прикметно, що виплата компенсацій стосуватиметься не лише католицької, а всіх чеських церков.
— Це просто ще один крок до відновлення справедливості, — уважає Ярослав Пешек. — Ми хочемо, щоб у чеському суспільстві було відновлено справедливість щодо абсолютно всіх. Якщо до 1948 року — приходу радянської влади — це було майно церкви, то потрібно ці питання врегулювати, звичайно, враховуючи, що з того часу минуло понад 60 років.
Відомо, що чехи наполегливо працюють над тим, щоб розібратися зі своїм складним, як у кожної пострадянської країни, минулим, і не допустити розколу в суспільстві. І крок за кроком їм це вдається. Тому й рішення про виплату компенсації в чеському суспільстві, яке, за словами Ярослава Пешека, не вирізняється релігійністю, було сприйнято здебільшого схвально. Очевидно, річ тут не так у релігійності, як у відчутті соціальної справедливості та розумінні свого минулого як на рівні суспільства, так і на рівні влади.
— Дискусії відбуваються довкола суми, у яку оцінили майно церкви. Щодо цього існують різні точки зору, але я сподіваюся, що ці домовленості стануть остаточними, хоча чехи ставляться до релігії не з таким пієтетом, як, наприклад, поляки чи навіть словаки. Але віруючі люди прагнуть, щоб ситуація консолідувалася. У нас держава досі фінансує церкву, як це було при соціалізмі, адже в Чехії не відбулося відділення церкви від держави. Але якщо досягнуті домовленості буде реалізовано, церковні інститути перейдуть на самофінансування. Тому тут все взаємопов’язано, — говорить Ярослав Пешек.
Приклад Чехії цікавий і важливий для України. Принаймні з тієї точки зору, що, окрім відновлення справедливості, це в будь-якому випадку ще й значна робота над подоланням радянського минулого, що стимулює різні суспільні інститути функціонувати на основі нормальних цивілізованих правил, а не в контексті заржавілих міфів та чиїхось геополітичних інтересів. Звичайно, стан справ у Чехії та в Україні — різний. Якщо значну роль у досягненні домовленостей між чеським урядом та церквами відігравали католицька церква і сам Папа Римський, то в Україні зберігається потужний уплив Московського патріархату, позиція якого далека від готовності до цивілізованого діалогу. Принаймні такі висновки можна зробити, спостерігаючи за політикою УПЦ МП, спрямованою на дальше захоплення не просто парафій, а головних українських святинь.
На думку Ярослава Пешека, чеський прецедент може так і залишитися унікальним на пострадянському просторі, адже ситуації в усіх країнах колишнього соцтабору дуже різняться. Утім, будь-які кроки до відновлення справедливості життєво необхідні й Україні.
