15 лютого розпочне мовлення Державний телеканал для тимчасово окупованих територій, який Міністерство культури молоді та спорту створює на базі каналу іномовлення UATV. Нове розважально-інформаційне медіа матиме і нову назву, але поки що вона не розголошується.
Новопризначене керівництво мовника розповіло про плани побудови ЗМІ, яке зможе «достукатися» до наших співгромадян на окупованих територіях. Збираються працювати без пропаганди, за допомогою поширення правдивих та позитивних новин про Україну. Вірять, що все вийде.
РОЗПОЧАТИ ДІАЛОГ
Як повідомляється, на першому етапі телеканал буде об’єднувати українсько— та російськомовні розважальні програми, серіали та кінофільми виробництва провідних українських медіагруп, та інформаційне мовлення власного виробництва. «Новий канал має донести в своєму ефірі до людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, правду про те, що відбувається в Україні, і почати діалог з ними», — розповів Анатолій МАКСИМЧУК, перший заступник міністра в Міністерстві культури молоді та спорту. «Мета нового телеканалу — повернути в український інформаційний і культурний простір тих наших співгромадян, які через війну вже шостий рік позбавлені можливості дивитись українське телебачення і отримувати об’єктивну інформацію про власну країну, і на чиє ставлення до України впливають переважно російські телеканали», — каже Олена ТРИБУШНА — новопризначений керівник інформаційного мовлення каналу.
В інтерв’ю для «Детектор медіа» Олена розповіла, як МКМС та вона особисто бачить діяльність нового ЗМІ. «Ми багато говорили з (міністром культури молоді та спорту) Володимиром Бородянським. Він вірить, що незалежно від того, як ситуація розвиватиметься далі, з мешканцями окупованих територій треба говорити.
...Він вірить, що завдяки українським сенсам та правді з українського боку реально повернути серця цих людей. Я теж у це вірю і задля цього буду працювати», — запевняє вона.
Подробиці та власне концепція каналу будуть презентовані пізніше, але вже зараз керівництво мовника анонсує повну відмову від пропагандистської діяльності. Як можна зрозуміти зі слів керівника інформаційного мовлення, вони будуть робити ставку на «позитивне інформування», в жодному разі не називаючи це ані пропагандою, ані, звісно, контрпропагандою. Тому що, як відзначила Олена, «пропаганда у будь-якій формі — це погано». «Ми хочемо розповідати про позитивні зміни, які відбуваються в Україні, і ми хочемо, щоб мешканці окупованих територій захотіли повернутись і жити у цій країні, а не в тій, яку їм змальовують російські телеканали», — ось як вона описує своє бачення роботи мовника.
Оцінювати результативність роботи каналу МКМС збирається за допомогою оцінки суспільної думки. «Ми оцінюватимемо зміни у поглядах людей з окупованих територій. Хочемо провести дослідження. Ми вже робили це на прилеглих до окупованих територій. Думаю, що навіть без опитування ми будемо бачити зміни настроів у соціальних мережах та Ютубі», — вважає Олена.
Що ж може зробити новий канал результативним саме з точки зору «корекції» суспільної думки населення окупованих територій?
ВИЙТИ В ЕФІР
Умова №1 — це технічна присутність нового українського каналу в ефірі — в широкому сенсі цього слова — ОРДЛО чи Криму.
Це твердження навіть не потребує коментарів — якщо жителям окупованих територій буде неможливо чи складно знайти і подивитися телеканал «з України» в гарній якості, це гарантує нульову результативність від діяльності мовника.
Як відомо, через захоплення в 2014 році комунікаційної інфраструктури — стратегічних веж, обладнання, українських частот — частина навіть некупованої території залишилася без українського телебачення. За чотири роки — з 2015 по 2019 —були встановлені чотири нові передавачі в Донецькій, Луганській та Херсонській (біля Криму) областях, що було значною мірою символічним актом і не могло вирішити проблеми.
Втім, наприкінці минулого року в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення анонсували просто таки стрибок із розширення технічних можливостей українського телевізійного мовлення на непідконтрольних Україні територіях — в рамках спільного проєкту з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) стартувало встановлення 11 нових цифрових передавачів.
На початку листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1» пообіцяв, що телевізійний сигнал українських каналів зможе в найближчі три місяці охопити до 80% тимчасово окупованих територій. Якщо вірити цьому анонсу, якраз до початку роботи нового мовника це розширене покриття має вже повноцінно функціонувати. 15 лютого якраз буде нагода це перевірити.
МАЄ БУТИ ЦІКАВО
Умова №2. Продукт, в тому числі інформаційний, нового мовника має бути цікавий тим людям, які постійно живуть в непідконтрольних Києву районах Донбасу та на Кримському півострові.
В принципі, будь-який медіапродукт для того, щоб він якось впливав на суспільну думку, має бути достатньо популярним — це аксіома. Нема рейтингу — нема впливу. Але у випадку із новим мовником маємо неабиякий виклик для українських телевізійників — редакторам, репортерам та ведучим доведеться готувати новини та інші інформаційні програми, які б стали популярними у «іншої сторони протистояння».
Важкувато уявити, як в Києві можна буде зробити передачі, цікаві нинішнім жителям Донецька, Луганська, Сімферополя, Севастополя, якщо йдеться саме про актуальну інформацію про поточні події, а не тільки про розважальний контент чи художні фільми. Випуски новин будуть цікавими, але зовсім без повідомлень з місць? Замість звичайних новинних програм будуть лише цікаві розповіді про досягнення України? Або ж канал візьме на роботу кореспондентів з «ДНР», «ЛНР» та Криму, і в новинах з’являться сюжети про поточне життя в «народних республіках» чи на «російському півострові»?
Останній варіант, очевидно, суперечить заявленій концепції каналу. Але ж і новини без висвітлення регіональних подій суперечить самій ідеї спеціального інформаційного мовлення для окупованих територій. Якщо ж канал вирішить просто транслювати позитивний контент про Україну, такий продукт дуже важко зробити цікавим для будь-кого. І до того ж це просто не буде повноцінним інформмовленням.
Напевно, у нової команди нового мовника вже є бачення, як вони будуть вирішувати всі наявні проблеми та долати всі складнощі для того, щоб робити цікаві новини для окупованих територій. Але на цьому перелік умов для результативної роботи каналу не вичерпується.
ДОВІРА ПО ТОЙ БІК ОКОПІВ
Отже, Умова №3 — для того, щоб передачі українського мовника для окупованих територій вплинули на думку мешканців ОРДЛО та Криму, для того, щоб мешканці окупованих територій захотіли повернутись у Україну, треба, щоб контент нового каналу зміг перемогти російську пропаганду в головах людей. Але для цього необхідно буде кожного разу долати фільтри сприйняття реальності у глядачів з окупованих територій.
Тобто окрім того, щоб український канал могли дивитися, щоб його було цікаво дивитися, ще треба, щоб меседжі інформаційних програм сприймалися із довірою. Новинам мають вірити — і тільки тоді вони справді будуть впливати на суспільну думку, навіть по той бік лінії розмежування.
Виконання цієї третьої умови є надскладним завданням навіть для досвідчених та потужних глобальних гравців інформаційних фронтів, і уявлення про те, що достатньо просто казати правду, є мегаспрощенням задачі. Справа в тому, що будь-яка інформація трансформується в головах людей у що завгодно, навіть у свою протилежність. Фейк може сприйматися як істина в останньої інстанції, а правда — як брехня та ворожа пропаганда — все залежить від джерела інформації. Якщо новину повідомляють «свої» ЗМІ, то їм будуть вірити, якщо «ворожі» — в кращому разі будуть ставитися із предосторогою, в гіршому — почнуть вірити в щось прямо протилежне почутому та навіть побаченому.
Але як новий канал зможе стати «своїм» для жителів «ДНР», «ЛНР» та «російського Криму»? Обмежиться лише заздалегідь проукраїнською аудиторією? Замаскується чи під «республіканське», чи під російське ЗМІ? Сумнівно, але і дієвих порад, як новому мовнику стати «своїм» серед «чужих», завоювати довіру по той бік окопів, поки що не було озвучено.
ПОЧАТИ ІНФОРМВІЙНУ
Спеціальний канал для жителів тимчасово окупованих територій України фактично розпочне свою роботу вже 13 січня — за місяць до офіційного запуску. Цього ж дня розпочнеться процедура закриття телеканалу іномовлення UATV.
Багато експертів налаштовано скептично щодо ефективності саме такої інформаційної стратегії роботи із населенням окупованих територій — зі ставкою на власне російськомовне ТБ. Вище наведено лише три проблемних моменти, пов’язаних із запуском такого ЗМІ, насправді їх набагато більше. Але в той же час значна частина — 41,9% — українців вважає, що створення телевізійного російськомовного каналу сприятиме інтеграції ОРДЛО та Криму. (Дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося з 27 серпня по 23 вересня 2019 року.)
Вірить в ефективність російськомовного каналу і президент Володимир Зеленський. Нагадаємо, що ще під час минулорічної виборчої кампанії, 22 березня 2019 року, в програмі «Інтерв’ю з кандидатом у президенти про головне» на ICTV він заявив: «Люди, які сьогодні живуть на території окупованих Донецька і Луганська, повинні повернутися в поле розуміння, що вони українці. Що потрібно зробити? Потрібно зробити російськомовний потужний канал, який був би міжнародним, він мовив би на територію Криму, на територію Донецька та Луганська, на територію Європи, США та Ізраїлю. Який показував би прагматично і правильно реальні новини, реальне життя в Україні, що у нас відбувається. Ми б говорили про те, що, хлопці, вас обдурили». Він був впевнений, що саме так, за допомогою телеканалу, Україна розпочне та виграє інформаційну війну. Врешті-решт, Зеленському ж вдалося за допомогою телевізійного продукту перемогти на виборах — чому б не спробувати цей метод і на полі бою?
