Андрій Шевченко побореться за свободу слова
Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації очолив народний депутат Андрій Шевченко (фракція БЮТ). Таке рішення депутати прийняли на вечірньому засіданні парламенту у вівторок. «За» постанову про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів парламентських комітетів проголосували 285 депутатів із 415, зареєстрованих у залі. Свого часу журналіст Андрій Шевченко працював кореспондентом телепрограм «Нова мова», «Обличчя світу», радіо UBN (Нью-Йорк), «Голос Америки», телевізійної служби новин «1+1», «Нового каналу» та шеф-редактором інформаційної служби «5 каналу». Шевченко був першим головою Київської незалежної медіа профспілки і одним із ініціаторів профспілкового руху серед українських журналістів. Також команда Шевченка дала старт реформам новин на Першому Національному каналі. Як повідомив «Дню» Андрій Шевченко, пріоритетними напрямами роботи його комітету стануть суспільне мовлення (ТБ і радіо), роздержавлення преси і питання прозорості медіаринку в дуже різних її складових. «Мова йде про те, щоб і журналісти відчували себе захищеними і щоб громадськість знала, хто реально стоїть за тими чи іншими медіа», — говорить Шевченко. За його словами, на першому ж засіданні члени комітету планують виробити спільний проект дій у сфері мас-медіа. Адже, як говорить Шевченко, є чимало питань, вирішити які лише одним законопроектом неможливо.
Телеефір «українізується»
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення разом з телеканалами підписала Меморандум про співпрацю, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору, який стосується виконання нової редакції Закону «Про телебачення та радіомовлення». На сьогодні документ підписали десять телекомпаній АТЗТ: «Українська незалежна ТВ-корпорацiя» (телеканал «Інтер»), ТРК «Студія 1+1», ЗАТ «Новий канал», ТзОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ», ЗАТ «ТелеОдин» (телеканал «М1»), ЗАТ «ТРК «Україна», ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ», Національна телекомпанія України (НТКУ), ЗАТ «ТРК Люкс».
Основні положення публічної угоди зводяться до взаємних зобов’язань та обіцянок телеканалів і Нацради. Зокрема, в Меморандумі йдеться про те, що телеканали всіляко сприятимуть в утвердженні авторитету Нацради як законодавчо визначеного спеціального наглядового та регулюючого органу в галузі телерадіомовлення, а Нацрада обіцяє забезпечити прозорий характер ліцензування та враховувати пропозиції телерадіомовників щодо формування телевізійного простору.
Згідно з Меморандумом, Нарада скоротила й строки переходу з титрування на дублювання українською мовою. Так, з 1 жовтня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення веде українською мовою, має становити не менш як 50 відсотків загального обсягу добового мовлення, з 1 грудня 2006 року — не менш як 65 відсотків, з 1 лютого 2007 — не менш як 75 відсотків. Стаття 6 мовить про те, що пріоритетною метою для телеканалів є дотримання у прайм-тайм мовлення державною мовою. Зокрема, згідно зі статтею 7, з 1 серпня 2006 року трансляція телемагазинів має здійснюватися виключно державною мовою.
Також у Меморандумі зазначається, що власним продуктом телекомпаній вважатимуться аудіовізуальні твори, дубльовані українською мовою телекомпанією чи на її замовлення, а до національного аудіовізуального продукту, зокрема, належать аудіовізуальні твори, вироблені до 24 серпня 1991 року особами, які перебували під юрисдикцією СРСР, в тому числі й Української РСР. У разі ж неодноразового порушення умов документа порушники викреслюються зі списку підписантів Меморандуму.
