Упевнена, всі погодяться, що однією з найпривабливіших, веселих і епатажних пар у проекті «Танці з зірками. Ліга чемпіонів» є пара Наталiї Корольової та Євгена Папунаїшвілі. Адже те, що Наталія — українка, а Євген — грузин, уже викликає велике зацікавлення. До того ж, їхні виступи не залишають байдужими глядача. Нагадаємо, що Євген Папунаїшвілі, якому лише 25 років, — танцюрист міжнародного класу, чемпіон Москви з латиноамериканських танців, півфіналіст чемпіонату Росії, переможець відкритого чемпіонату Фінляндії, а також фіналіст російських і міжнародних турнірів. До речі, зауважимо, що Євген — один із найдорожчих тренерів Росії й часто тренує зіркових клієнтів. А Наталiя Корольова — відома російська співачка українського походження.
Під час невеликої перерви у репетиції «День» поставив кілька запитань Наталiя КОРОЛЬОВІЙ.
— Знаю, що вас і Євгена дуже довго вмовляли взяти участь у «Танцях з зірками. Ліга чемпіонів». Що вплинуло на ваше рішення? Адже в одному з інтерв’ю ви сказали, що взагалі не знаєте, навіщо це вам треба.
— Чесно кажучи, я і зараз не знаю, навіщо це роблю. Тому що у мене на даний момент дуже велика завантаженість. Адже людина, що бере участь у такому проекті, повинна мати у своєму розпорядженні час на тренування. Ще треба мати просто невичерпну енергію, щоб усе встигати. Тому мені здається, що, скоріше за все, скінчена моя пісня. Думаю, що свою місію таких собі екшн-персонажів ми вже виконали, адже схожих пар у проекті немає. Всі такі серйозні, ставляться до цього з відповідальністю. А ми навпаки — спокійно до всього ставимося, без амбіцій на перші місця. Тому що у нас є багато чого іншого, більш глобального та важливого. Євгену простіше. Адже танці — його робота, якою він займається щодня. Хоча, зізнаюся в тому, що він мені неодноразово казав, що також дуже втомився, як і я.
— Уявіть ситуацію. Завтра вилітаєте з проекту. Що в цей момент подумаєте, яка буде реакція?
— Думаю, що це буде найщасливіша мить за останні місяці. Адже я буду розуміти, що мені не треба після божевільного дня, який у мене в Москві розписаний по хвилинах, пізно ввечері бігти на тренування і ще намагатися якось бути на рівні, намагатися бути конкурентноздатною. Адже це дуже складно. До того ж, я найстарша на цьому проекті. Мені 34 роки. Повірте, чим ти старша, тим складніше так стрибати на паркеті, а тим більше конкурувати з молодими. Навіть молодь втомлюється, а що говорити про мене (сміється, — Авт.).
— Що присутнє в українському проекті, чого не було в російському?
— Річ у тім, що в Росії проект робився вперше. Відповідно, ніхто не знав, як до цього підходити, як знімати, як за дуже короткий термін можна вивчити танець. Тому шокованими були всі — й танцюристи, й зірки, яких запросили, й знімальна група. Наші вчилися на помилках, методом тику. Звичайно ж, не було такого високого рівня танцю.
В Україні ж усі знають, у що вони вплутувалися, і дуже серйозно ставляться до процесу. Плюс — режим прямого ефіру більше мобілізує людей. Адже у нас не було прямого ефіру, а тут усе чітко злагоджено, команда дуже добра. До речі, дівчатам, які шиють костюми, окрема вдячність, вони роблять нереальні речі, тому що з однієї примірки пошити гідний костюм — це неймовірно складно, але вони це можуть.
— На що, насамперед, звертаєте увагу, готуючи номери? І взагалі, як народжуються номери?
— По-перше, дуже важливою є музика, тому що від музики походить все інше, потім — режисерське рішення. Адже навіть найпростіший номер повинен мати сюжет. І два актори-танцюристи повинні розуміти цю сюжетну лінію: якщо це любов, то вони повинні нести цю любов, якщо це сварка, то вони повинні свариться, якщо це епатаж, то вони повинні епатувати саме в тому контексті, який вимагає режисерський задум. Особисто у мене сам танець на третьому місці. Бо я розумію, що на техніку у мене бракує часу взагалі. Єдине — набір елементів, які обов’язково повинні бути в композиції, обіграємо їх, відшліфовуємо. І, природно, спираємося тільки на свій власний артистизм, тому що тільки він нас рятує.
— В якому образі з’явитеся перед глядачем завтра?
— Завтра ми будемо танцювати квікстеп і пасадобль. Який сюжет будемо обігравати, не скажу. Хочу, щоб це було сюрпризом.
— Знаю, що між учасниками склалися дуже позитивні стосунки. Ваша пара подружилася з кимсь?
— Дійсно, у нас з усіма нормальне і дуже дружнє спілкування. Євген узагалі постійне тусується з хлопцями. Особливо з Марчином Мрочеком.
— Ви кажете, що не можете назвати улюблений танець. Тоді скажіть, який танець вам менш близький?
— Чесно кажучи, у мене ча-ча-ча не дуже виходить. Хоча всі говорять, що він найпростіший, але мені дуже важко дається. Ми його весь час відсуваємо, сподіваємося, що до кінця проекту не дотягнемо — і проблема вирішиться сама собою.
— Настане мить — і все закінчиться. Чого вам бракуватиме більше за все?
— Напевно, все-таки тих тренувань, від яких я зараз шалено втомлююся. Я знаю, що у мене завжди бракуватиме часу, щоб прийти до Євгена і просто потанцювати. Ось цього, звичайно ж, буде хотітися, але через якийсь час.
