ЗМІ в Польщі — це невід’ємна складова розвитку демократичної країни. Довіра до них не падає ось уже 20 років. Медіа беруть безпосередню участь у державних процесах та впливають на ситуацію на локальному рівні, тобто живуть в унісон із потребами країни та її громадян.
«У своєму розвитку Польща наприкінці 1980-х одразу орієнтувалася на Захід в усьому. У тому числі ми брали приклад із західних медіа — демократичних і незалежних. А це виключає політичний вплив на ЗМІ, — розповідає Януш АДАМОВСЬКИЙ, декан Інституту журналістики Варшавського університету. — До влади прийшло нове покоління з усвідомленням того, що система, яка рухнула, це непотріб». Непотребом вважався і той стиль медіа, який існував за часів комуністичної влади. Gazeta Wyborcza, яка з’явилася 1989 року як підтримка на виборах опозиційній «Солідарності», швидко здобула любов поляків, утомлених від повальної брехні за роки життя в соцтаборі. Але навряд чи довго протрималась би популярність газети, якби вона була сліпо віддана лише одній політичній силі. Влада змінювалася, а цінності Gazeta Wyborcza залишалися ті ж самі. І завдяки своїй прямій, чесній та жорсткій позиції газета скоро стала прибутковою й відтак незалежною. Ця історія є основою успіху більшості ЗМІ Польщі. Мас-медіа не зрадили поляків, а поляки відповідають їм взаємністю, підтримуючи гаманцем тиражі та рейтинги на висоті.
Як наслідок, нині існує жорстка конкуренція на ринку польських медіа. Поляки не купують газет і не дивляться телеканалів за принципом «де менше брешуть». А обирають, де цікавіше, якісніше й оперативніше подають матеріал. Або де власна позиція та погляди глядача (читача, слухача) збігаються з позицією ЗМІ.
Сам польський політикум безпосередньо доводить, що медіа для них — вища влада і вони з нею серйозно рахуються. Кілька років тому глава польського уряду звільнив міністра охорони здоров’я через те, що очільника цього відомства на сторінках Rzeczpospolita аргументовано запідозрили в корупції. Прем’єр запропонував нового кандидата на цю посаду. Журналісти газети одразу провели розслідування і знайшли кілька темних плям у біографії претендента. Після чого глава уряду відмовився від пропонованої ним кандидатури і знайшов нову. Місяць журналісти деталізовано розбиралися в минулому чергового кандидата, але нічого «темного» не знайшли. Весь цей час прем’єр чекав на реакцію преси. Коли жодного негативу не дочекався, нарешті призначив міністра.
Зважають на журналістів і в Сеймі. На запитання, чи можуть депутати голосувати тут чужими картками, один із народних обранців розповів, що теоретично це можливо. Але практично ніхто на це не наважиться. Бо вже увечері таке голосування покажуть усі телеканали, і рейтинг партії, до якої належить депутат-кнопкодав, різко впаде. Немає у польських журналістів і проблем з отриманням декларацій депутатів, усі вони повинні бути опубліковані на офіційному сайті Сейму. Якщо ж депутат не надасть декларації, йому просто не виплатять зарплати. До речі, якщо депутат займається паралельно бізнесом, то він не отримує депутатської зарплати.
Poіudnie — газета, яка поширюється лише в трьох районах Варшави, існує за рахунок реклами. Газета набула популярності серед читачів завдяки справжній обізнаності з їхніми буденними проблемами. Кожен читач може прийти в редакцію або зателефонувати і фактично стати новинарем, розповідаючи про якісь негаразди чи інші події в їхньому районі. Як правило, після втручання газети проблема вирішується. Poіudnie свого часу надрукувала серію статей про місцевий відділ поштамту — люди скаржилися, що там завжди великі черги. Внаслідок публікацій начальника цього поштамту було звільнено. Коли призначили нового, перше, що він зробив — пішов у редакцію газети радитися, як вирішити проблему черг. Разом вони підготували серію просвітницьких матеріалів і знайшли таким чином бізнесмена, який надав велике приміщення за пільговою ціною оренди.
Газета Fakt — ще одне рейтингове жовте видання — у свою чергу продуктивно вирішує проблему вибоїн на дорогах Щоб мерія столиці звернула увагу на стан доріг, редакція зробила колаж: мера взули у валянки і насунули йому на голову робочу шапку. Газетярі надрукували кілька десятків таких манекенів у повний зріст із написом: «Обережно — дірки!». Там, де на дорогах знаходили яму, ставили манекен із зображенням мера. Реакція довго не забарилася — цей відрізок дороги одразу ремонтували.
Попри фінансову кризу, медіа Польщі вижили. Сьогодні, як і в усьому світі, через розвиток нових технологій польські ЗМІ таки втрачають поступово друковані наклади, розвиваючи паралельно електронні версії. Але навіть за умов природного спаду тиражів їх не порівняти з українськими. Наклади видань Rzeczpospolita і Gazeta Wyborcza вимірюються сотнями. Високорозвинені в Польщі також суспільні телеканали та радіостанції — вони на рівних конкурують за лідерство з комерційними. Поляки справно сплачують абонплату за суспільне мовлення, бо знають, що віддають свої гроші за якісний та чесний ефір.
