Веб-«Євроатлантика» розповідатиме про НАТО
Нещодавно, прогнозуючи зміни в інформаційному просторі України після виборів, автор документального фільму «НАТО: свій чи чужий?» Вадим Кастеллі доволі критично висловився щодо висвітлення українськими ЗМІ теми НАТО: «ЗМІ цю тему і зараз не обговорюють. В Україні вона постає виключно виходячи з внутрішньополітичних контекстів, її обговорення великою мірою залежить і залежатиме від потрібного владі контексту всередині країни. Політика як впливала, так і впливатиме на цю тему».
Головний редактор нового Інтернет-сайту, присвяченого євроатлантичної інтеграції «Євроатлантика» (www.euroatlantica.info), Володимир ГОРБАЧ також вважає, що питання НАТО надміру політизується в Україні.
— Головна проблема інформування суспільства про НАТО полягає перш за все в тому, що різні політики по-різному ставляться до цієї структури. І саме це є головною проблемою, — вважає він. — Відсутність політичного консенсусу української еліти щодо цього питання не дозволяє провести ефективну інформаційну кампанію. До того ж, паралельну контркампанію веде Російська Федерація — афілійовані з нею ЗМІ, політичні сили в Україні та окремі політики, які називають НАТО ворожим, агресивним щодо Росії блоком. І хоча Альянс не має жодних антиросійських планів, розробок, стратегій, все одно, висловлена ця думка користується довірою певної частини українського населення. Тобто ми маємо серйозну кризу довіри до української еліти, яку ми самі ж і обираємо. Тоді як думка іноземних політиків є значно вагомішою для багатьох українських громадян. Я вважаю це фундаментальною причиною неуспіху подібних інформаційних кампаній, які проводилися протягом останніх п’яти років.
До того ж, за словами Володимира Горбача вдале інформування українців потребує залучення нових форм і технологій, не лише традиційних ЗМІ. Окрім аналітики та новин, сайт «Євроатлантика» пропонує читачеві, який водночас може бути і дописувачем, інформацію про можливості стажування та навчання за кордоном. Власні блоги на сайті веде голова інституту євроатлантичного співробітництва Борис Тарасюк.
— Сайт задуманий таким чином, щоб у майбутньому він міг перетворитися у своєрідний портал, який би спеціалізувався на зовнішній політиці і міжнародному житті загалом, — розповідає про плани головний редактор «Євроатлантики». — Це, на мою думку, зараз є серйозною нішею в українському Інтернеті. Ми прагнемо об’єднати на цьому ресурсі експертів та аналітиків, які спеціалізуються на міжнародній та зовнішній політиці України, в тому числі на євроатлантичній інтеграції. Ми хочемо, щоб люди, які цим займаються професійно мали свій майданчик не лише для того, щоб висловлювати свої думки, а й спілкуватися, в тому числі між собою. Хотілося б також, аби цей сайт став джерелом для українських медіа. У перспективі плануємо створити кореспондентську мережу на засадах громадянської журналістики. Аби ті українці, які працюють або навчаються закордоном, могли б писати від свого імені про події, що відбуваються в країнах, де вони перебувають, про різні аспекти життя тощо.
Український користувач Іінтернет: хто він?
Минулої п’ятниці «День» уже писав про те, що, на думку фахівців, українське інтернет-середовище хоча формально і перебуває під наглядом Держкомінформатизації, проте якісні його параметри нам невідомі. І навіть кількісні показники грішать похибкою в декілька мільйонів. За оцінками експертів Інтернет Асоціації України, методики вимірювання аудиторії інтернету, що використовуються сьогодні в Україні, не дозволяють отримувати об’єктивні дані. Адже, здійснюючи опитування користувачів глобальної мережі в режимі он-лайн, проконтролювати достовірність поданих респондентом даних неможливо. Тому Інтернет Асоціація України (ІнАУ) ініціювала оголошення конкурсу на виконання соціологічних вимірів української аудиторії інтернету. Майбутнє дослідження передбачає спершу формування соціологічної вибірки за певними ознаками, а вже потім дослідження «поведінки» респондентів у мережі. «Це буде широкомасштабне соціологічне дослідження за класичною соціологічною методикою, за допомогою якої проводять опитування громадської думки, екзит-поли та ін. Тобто буде рекрутовано кілька тисяч людей, вік яких, освіта, гендерний склад відповідатимуть середнім показникам по країні. І вже за цією вибіркою формуватиметься статистика та проводитиметься дослідження. Це перше в Україні дослідження інтернет-аудиторії, яке проводитиметься саме за такою методикою», — стверджує заступник голови правління ІнАУ Олександр Ольшанський. Вартість дослідження оцінюється мінімум у 100—200 тисяч доларів. Проте члени Інтернет-Асоціації України готові витратити такі кошти, аби побачити нарешті, яким насправді є обличчя українського інтернет-користувача.
