Як стало відомо цього тижня, 12 жовтня 2005 року рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (див. № 56 «Дня») «Українська прес-група» проти України» набуло законної чинності. (У цьому рішенні Європейський суд з прав людини визнав державу Україна винною в порушенні права на свободу слова за заявою «Української прес-групи» — видавця газети «День»). Про це наше видання повідомив адвокат Дмитро КУТАХ, який представляв інтереси газети «День» у цій справі. Нагадаємо, що йдеться про дві присвячені президентським виборам 1999 року публікації стосовно двох політиків — Петра Симоненка та Наталі Вітренко. Українські політики після цих публікацій звернулися до українського суду за спростуванням буцімто неправдивої інформації стосовно них і стягненням грошових сум як компенсації за моральну шкоду. Незважаючи на те, що згадані публікації містили виключно оціночні думки журналіста, українське правосуддя всупереч діючій європейській практиці прийняло ухвалу, в якій оціночні думки булo визнанo неправдивими, а на газету «День» і журналіста поклали обов’язок відшкодувати моральну шкоду, завдану політикам. Тепер, після того як рішення Європейського суду за позовом «Української прес-групи» стало остаточним, держава Україна має відшкодувати газеті «День» моральну шкоду, а також витрати на ведення справи. Однак найважливішим досягненням для української журналістики й усього медіаспівтовариства є сам факт прийняття такого рішення і його текст, що містить докладний аналіз українського медіазаконодавства й стану свободи слова в Україні.
«День» запропонував адвокату Дмитру КУТАХУ розказати детальніше про фінал цієї, розпочатої 1999 року, справи.
— Після прийняття Європейським судом ухвали за заявою «Української прес-групи» проти України уповноважений від імені уряду орган — Міністерство юстиції України — подав апеляцію до Великої палати Європейського суду, яка 12 жовтня 2005 року у складі п’яти суддів Великої палати відхилила цю апеляцію. Таким чином, відповідно до ст. 44, ч. 2 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, рішення від 29 березня 2005 року стало остаточним. І ми отримали відповідне повідомлення від 13 жовтня 2005 року, що підтверджує викладений вище факт.
— Якими можуть бути основні юридичні та громадсько-політичні наслідки цього рішення?
— Нині ми наближаємося до нових парламентських виборів. І рішення Європейського суду за заявою «Української прес-групи» є найяскравішим відображенням того, що дозволено пресі під час виборів. Чому? Нагадаємо, що суперечка в Європейському суді виникла через рішення українських судів, які застосували санкції до газети «День» за статті стосовно політичних лідерів — лідерів комуністів Петра Симоненка та прогресивних соціалістів Наталі Вітренко. Внесення змін до законів про вибори до місцевих рад і про вибори народних депутатів і ті обмеження, що були інтегровані на сьогодні у наше медіа-законодавство на період виборчої кампанії, роблять рішення Європейського суду особливо актуальним (йдеться про те, що ЦВК має можливість призупинити випуск, закрити те чи інше ЗМІ в разі виявлення передбачених законом порушень, поширення неправдивої інформації стосовно партій (блоків)). Законодавчі новації небезпечні не тим, що ЦВК закриє якийсь ЗМІ на період виборчої кампанії, а тим, що сотні ЗМІ й тисячі журналістів утримуватимуться від необхідної критики політиків і політичних партій (блоків) через наявну загрозу закриття ЗМІ внаслідок нових норм закону без суду й відповідного процедурного розслідування. І у світлі цього важливість рішення Європейського суду визначається тим, що воно саме й присвячене визначенню допустимої стосовно політиків критики.
— А як саме рішення Європейського суду співвідноситься за важливістю зi згаданими вище змінами до закону, що сковують діяльність ЗМІ?
— Рішення цілковито відповідає Конституції України й праву громадян на отримання інформації, на свободу слова, деталізуючи основоположні моменти. Я думаю, що воно стоїть на одному рівні з нормами закону «Про вибори народних депутатів України». Рішення Європейського суду просто більш детально трактує, що можна й що є неприпустимим під час виборів стосовно політиків і політичних партій, що дозволено пресі, що не дозволено, якими є завдання преси, яким є становище нашого законодавства у сфері ЗМІ і т. ін. Більше того, у період виборчої кампанії рішення Європейського суду за заявою «Української прес-групи» буде одним із стовпів захисту ЗМІ. Відповідно до нього всі юристи й журналісти захищатимуть свої права в судах за позовами, пов’язаними з роботою ЗМІ під час виборів.
— Який загальний висновок для українського медіаспівтовариства та політикуму можна зробити з рішення Європейського суду?
— Можна чітко зафіксувати, що можливості критики стосовно політиків є максимально широкими. І навіть якщо висвітлення діяльності тих чи інших політиків здійснюється в саркастичній, можливо навіть образливій для них формі — журналісти й засоби масової інформації мають на це право, оскільки цього вимагають інтереси суспільства.
P.S. Враховуючи значущість для українських мас-медіа й особливу актуальність рішення Європейського суду для роботи ЗМІ в період виборчої кампанії, в одному з найближчих номерів «День» збирається опублікувати його повний текст, переклад якого підготовлено адвокатом Дмитром Кутахом.
